Авторизація

Не можу повірити!

( 14 Votes )

Я не можу повірити у те,

Що діється навколо.

Люди скаженіють або думають,

Що все це просто приколи.

Наша країна тріщить по швах. Як це вам?

На ній і так залишився величезний шрам.

Нас зрадили свої ж герої,

Заради яких ми готові були

Класти власні життя

І брати до рук зброю.

Президент…

Хіба не він – та людина,

Яка дбає про всіх,

А не поводиться, як дворічна дитина?

Коли на стривоженому Майдані

Пролилася кров,

Він сидів у своїй чорній машині –

Для нього було це, як шоу.

Та тепер зрозуміло:

Президент – лиш маріонетка,

Кероване створіння, в якого є власне тіло.

Вище нього стояла людина,

Яка, прагнучи влади й грошей,

Збільшувала свої володіння.

Це його війська біля кордонів України.

Куди наш путь?

До солдатських могил і в бездушні руїни?..

 

Микола К., 12 років,

учень Володимирецького колегіуму

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 101 гостей на сайті