Авторизація

HomeПоетична клуняГромадянська поезіяМонолог загиблого в ДТП (+фото)

Монолог загиблого в ДТП (+фото)

( 4 Votes )

Увага! Даний матеріал містить фото не рекомендовані  для перегляду неповнолітніми та особами із слабкою психікою!

Хіба в ту мить було мені все рівно,

Що діялось на світі і в мені?

Яка різниця, в Київ, а чи в Рівне, –

Я мчав на рідний вогник у вікні!

 

Хтось поспішав додому, хтось – у гості.

З динаміків сочивсь пісенний гам.

А він – навстріч. Без умислу і злості.

Дивак, що виніс вирок усім нам.

 

Ну що, ну що його штовхнуло вліво?

Щоб стогін-зойк наш вихопився з уст?

Повірте, мені зовсім не боліло,

Коли почувсь отой проклятий хруст.

 

Планета не скотилася з орбіти,

Лиш судна мить відбилася в очах,

І барви розгубили раптом квіти,

І сонце враз погасло в небесах.

 

Від нас уже – ні ласки, ні привіту.

Над нами вже схилилися віки.

Я знаю, то найтяжчі сльози світу,

Коли ридають сироти-батьки.

 

Я знаю, як звелися ваші руки

І докором підперло небеса,

Й заплакали невтішно ваші внуки –

Свята, ще не народжена краса.

 

Над світом білим райдуга повисне,

Хтось милий погляд радісно впійма.

А я… я знаю, що земля не тисне,

А просто… просто міцно обійма.

 

Яка різниця – в Київ, а чи в Рівне?

Я мчав на рідний вогник у вікні!

І не було в ту мить мені все рівно,

Що діялось на світі і в мені.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

  Олексій ГОРОДНИЙ.

Фото із архіву редакції та мережі Internet

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 112 гостей на сайті