HomeНевидумані історіїЖитіє наше...Генеральне прибирання

Генеральне прибирання

( 1 Vote )

 

Суботнього вечора телефонує знайомий офіцер, запитує, чим займаюсь. Його військова частина розташована за метрів триста від мого дому на Волині…

- Ніяк не можу прибрати в квартирі, а взавтра  - велике релігійне свято, Різдво Івана Хрестителя. Як подивлюсь по телебаченню новини, то замість віника у руки проситься автомат, - буркаю. Може, ти на чай напрошуєшся?- питаю далі.

- Залюбки, та не можу, бо теж займаюсь  прибиранням. Під Донецьком. Облаштовуємо блокпост на підступах до міста, - каже мій знайомий.

Обоє хвильку мовчимо у мобільному режимі. Щойно у теленовинах передали: бойовики зі звільненого Нацгвардією Слов’янська утікли в Донецьк, а у соцмережах повідомляють про впритул розстріляний блокпост, де наче б загинуло і важко поранено 32 українських військових. Проте по телевізору про це  – нічичирк, лише гучно про першу значну перемогу в АТО.  Писали у Мережі й про взяття під варту генерала-зрадника, який передавав диверсантам відомості про рух наших підрозділів.

-                      Знаєш, цей генерал служив колись у нашій дивізії, - сумно зауважив офіцер.

«Служив, але кому? Бенджаміну Франкліну на стодоларовій купюрі? І скільки їх таких, перевертнів, у нашій армії?», - бились запитання у скроні. «А чаю ми  за кілька років знайомства так ніколи й не випили», - знову майнула думка.  Якось не довелось – перетинались лише  інколи, по роботі, коли  щось писала про «показуху», організовану до дня дивізії спеціально для преси.  Тоді, до війни, нам, журналістам,  здавалось, що бідна, обідрана і тричі обкрадена армія тільки й придатна для шоу на плацу…

-                      Обіцяю, якщо повернусь,  обов’язково почаюємо. До сьогодні навіть не здогадувався, що це так важливо – ходити з дівчиною у кав’ярню, просто гуляти містом, прибирати у домі, смажити картоплю, грати у футбол, - каже мій співрозмовник.

-                      Наразі  маєш важливіше завдання – вимести з країни  диверсантську нечисть, - відповідаю.

Якби ж ще й з усіма зрадниками на усіх ділянках  фронту і влади! Але це вже задача  не для звичайного офіцера, це генеральне прибирання мусить провести верховний головнокомандувач. Бо 24 серпня  - найбільше державне свято  - вже не за горами.

Світлана ФЕДОНЮК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити