Не вмів жити

( 4 Votes )

У дизель-потязі поряд зі мною їде молодичка  з довжелезною  косою й очима кольору горіхової настоянки. Розмова між пасажирами поволі перейшла від захоплення зачіскою «по-українськи» до обговорення релігійних і  воєнних тем.

– Наші люди хотіли захистити батюшку від його начальства, та не змогли, – сумно каже  молодичка.

Отець Володимир, настоятель храму у древньому поліському містечку, прослужив Богу та московській церкві  двадцять три роки, за які заслужив у громади величезну повагу. Ніхто ніколи не бачив його на масових заходах чи гулянках – лише вдома, на хрестинах чи на мерлинах. Жив отець у старенькій хатинці, разом із дружиною й донькою тримав невеличке господарство. Пожертви чесно витрачав на розбудову храму – перекрив дах, переклав підлогу, провів воду. Тим часом десь, хтось почав запроваджувати нові «правила». Кажуть, за свою «посаду» отець Володимир мав сплатити 15 тисяч чи то американських доларів, чи то українських гривень.

– Не має значення, бо батюшка все одно не робив би такого, – переконана косата пасажирка.

Тоді на парафію прибув новий піп, молодий, амбітний, на дорогій іномарці. Наче б на підмогу отцю Володимиру. На підтримку ж шанованого настоятеля люди назбирали півтори тисячі підписів, надсилали листи, їздили з «чолобитною» у столицю. Чекали й на телевізійників. Проте замість журналістів до громади навідались якісь крепко здорові хлопці на джипі. «Заглохніть усі», – мова була короткою, не віщувала нічого доброго. 

Отець Володимир зібрався у дорогу, на бандерівську Львівщину, звідки родом його дружина. Люди постановили віддати йому усі гроші з церковної каси  – щоб  мав за що хліба купити, знайти якийсь дах над головою. А на останній службі перед Великоднем плакало чи не усі парафіяни. Коли ж маленькі дітки читали йому подячні вірші, не стримав сліз і сам священик.

– Якби ж то наш батюшка умів жити, то хоч би хату собі побудував за тих двадцять років, а він умів лише молитись, – мовила молодичка, гойднувши косою на виході з вагону.

Світлана ФЕДОНЮК

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити