ДСНС повідомляє
Ви бачили, як муха, заплутавшись у павутинні, безнадійно б’ється, намаючись розірвати пута й вирватися на волю? Отакими, обплутаними світовою павутиною, видаються й чимало любителів пройтися «вулицями» й «завулками» «Фейсбука» чи «Однокласників».
За влучним спостереженням одного з читачів, внаслідок постійного «ворожіння» над айфонами великі пальці любителів інтернету скоро стануть довшими від вказівних. Тільки сумно стає, коли бачиш, що їхнє маніпулювання завмирає на рівні звички, за якою не видно осмисленої мети.
Обживаючи безмежжя інтернету, багато його прихильників залишаються напрочуд неграмотними. А порою й пишаються чудернацьким сленгом, безцеремонністю у спілкуванні, намаганням похизуватися грубим, нецензурним словечком…
«Давайте зіграєм игоу дівчата пишуть імя хлопця яке нравиться а хлопці лайкають максимум буде це 1-3 хлопця», – така невинна, сповнена таємничості пропозиція з’явилася на одному з місцевих інтернет-сайтів. А що лексичних, орфографічних, пунктуаційних помилок у ній більше, ніж шпротів у банці, то як не «лайкнути» на неграмотних, але самовпевнених інтернет-завсідників?
Ще раз клацнув «мишкою» – і монітор висвітив ще одну привабливу пропозицію: «Їду в Хмельницьк на ринок є вільні місця дорога в обидві сторони коштує 400грн».
«Аж чотириста?!» – похололо в грудях. Усе ж, давайте дружно вскочимо у віртуальний автобус і приєднаймося до звичних для такої поїздки попутників. Ох же й наслухаємося!
«Що робити якщо по вуха тупо втюрилась в одруженого??!» – допитується нарум’янена білявка, а така ж напомаджена подружка жартівливо посміхається у відповідь: «Тіпа холостих мало тобі чи що???»
Салон так і нашорошив вуха – і чисто жіночий діалог почав набирати обертів.
«Ну і «дєвкі» пішли жонатих хочуть!!!» – хмикнув рожевощокий дядько в насунутому на очі кашкеті. Але жартівлива порадниця мов і не чула – вже не іронізуючи, продовжила: «А що відповідь, то така і в надурнішому сні не присниться: «долбани себе головою об стіну і все пройде».
Нахабний тип з масними очима гигикнув і розв’язно прогугнявив: «Не будь такою розумною!ми всі знаєм яка ти є.і шлялась ти не дивлячись жонатий він чи ні.і до мене не раз приходила коли жінка в роддомі була,памятаєш?»
Ображена білявка, здавалось, так і проскородить нахабу нігтями. Але спортивної статури здоров’як схопився з місця і примирливо замахав руками: «Я сам розлучився,всі старались осудити,а як жевете ви?скажіть яке то життя без кохання?коли до дому йти не хочеться,коли та людина займає весь простір…»
Вибухонебезпечна ситуація після такого зізнання вляглася, і якась м’якосердна жіночка, втираючи сльозу, по повній відважила жертві безрозсудного кохання: «Нe трeба було дітeй робити в такому шлюбі. А зробив -відповідай за них,ти ж бeзсовісний забираєш у своіх дітeй самe ціннe-дитинство нормальнe. Чужий мужик тата нe замінить і тоі любові,яка потрібна малeньким,аби вирости достойними чуйними людьми ,нe дасть».
«Діти зрозуміють», – кволо захищалася «жертва». Але зарюмсана опонентка незворушно відрізала: «Нічого потім діти нe зрозуміють».
Посмутнілий чоловічок, що поруч із нею мовчки тримав на колінах кошик, важко зітхнув і дещо не в лад мовив: «Скоро нас ждет поколение курящих бабушек,не умеющих готовить пирожки и еще и с татуировками на заднице!»
За вікном замелькали міські вулиці і провулки. Автобус зупинився – і я вислизнув із нього, сповнений подиву та розпачу. Блукав переповненими товаром базарними рядами, але й там у вуха пхалося:
«Підскажіть будь-ласка хто може зробити вінєтку для класу…»
«Підкажіть хто знає якщо місяців не оформляла паспорт пластиковий буде штраф чи ні...»
«Можливо в когось є робота в дома… Рубаня дрів Фарбування Різаня дрів Допоможемо за невелику платню…»
Непомітний у натовпі землячок хвалився: «У володимирці в перукарні займаються праскою волосся технікою омбре».
А якийсь «інтелектуал» брів натовпом із табличкою на грудях: «Можливо у когось є для продажу Українськак мова». На дивака не звертали уваги. Мабуть, вважали не від світу цього. А двоє небритих молодиків, проходячи мимо, діловито, ні на що не зважаючи, домовлялися:
«Якщо є металошукач бу до 100 грн пишіть мені».
«Андрей, хах канешно чкбишто 40 грн тоді був а заре незнаю…»
Повернувшись із тої поїздки, сьорбаючи каву, ввімкнув комп’ютер. Думав, дізнаюся, чим живе світ, а на екрані – пропозиція: «Ідем гуляти дівчина 16 років шукає хлопця який її буде цінувати квіти дарити і так дала плюсуйте відпише».
І що б ви думали? Відписали!
«Привіт!.. Я шуkаю аквних дівчат, бажаючих проводити свій вільний час в інтернеті з фінансовою користтю. Вимоги - доступ до інтернету, час праці мінімум 2 години (в любий зручний для вас час), ВЕЛИКЕ бажання працювати. Вкладень немає! Торгувати не потрібно! Навчання онлайн і безкоштовно. Скажіть, ви розглядаєте варіати додоткового або основного прибутку?» – відгукнувся якийсь джиґун. Однак шукачці платонічних пригод, видно, щось не сподобалося, бо ж роздратовано відповіла: «Капець а семічок лузать на лавці не хоч?»
Я замислився: чи те, що треба, витиснув із «компа»? А помисливши, ляпнув себе по лобі й мимохіть лайнувся лайкою численних інтернет-співбесідників: «Блях за дівчат поставив!». Подумавши ще трохи, лайнувся вдруге і вже й не помітив, що послуговуюся не властивою мені мовою: «Блін нете нажав лол». Щоб не стати зовсім схожим на решту всезнайок з інтернету, «лайкнув» мишкою на позначці «завершити роботу» і замислився.
«Харять люди, котрі, банально, лінуються відкрити гугл і по першому посиланні побачити необхідну інформацію», – згадалося, як не стримав роздратування анонімний, але бувалий знавець інтернет-павутини. Подумки погодився з ним, хоч і віртуозно він висловився. Бо ж і «харять», і лінуються, і хизуються нахабністю. І згадалося, як ще у березні на «Полісся.нет» забрів непроханий гість і повів себе, як котяра в коморі, – не стільки з’їв, скільки виваляв на долівці. Той непроханий «гість», спасибі йому, взявся навчити нас мовній культурі. Мовляв, треба казати «за нормами», а не «по нормах», і «рішення щодо», а не «рішення по». Чоловіку не гріх би й подякувати. На жаль, наш навчитель виявився таким запальним, що й не помітив, як разом із лободою став сікти капусту. Чи то «сапа» така трапилася чоловіку, чи щось сталося на мовному ґрунті, тільки у кошик з «винуватцями» полетіли й невинні слова на зразок «бажаючий», «даний», «знос». Зазирнув би наш «знавець» у словник – не розмахував би «сапою» свого «мовознавства». І ніхто не іронізував би над його боротьбою за чистоту мови. А так – звичайне хизування мнимим знанням мовних правил. Дорікаючи газеті за не вподобане словечко «селрада», він в один кліп ока втиснув у власний текст запозичений термін «анорматив», хоча словечко ріже слух і чуже українській мові. Втім, це не хвилює нашого опонента, якому, з усього видно, незвично заглядати у словник.
«Не маю більше часу та й сенсу редагувати ТАКЕ», – кинув наостанок «критик», мов через губу сплюнув. Та й нам, правду кажучи, не хочеться мати діло з ТАКИМ «знавцем», раз він по-дитячому радується, помітивши порошинку в чужому оці. Та хіба це диво? Це вже звично для нашого менталітету. Тож, кінчаючи, просимо зважити, що всі запозичені з інтернету мовні «перлини» акуратно брали в лапки і, звісно, зберігали авторську орфографію.
За матеріалами місцевих сайтів підготував
Володимир ПОЛІЩУК.
| < Попередня | Наступна > |
|---|