Авторизація

HomeСвіт цікавогоСвіт цікавогоКоли відходи – джерело нового (+фото)

Коли відходи – джерело нового (+фото)

( 2 Votes )

У Польщі ділилися досвідом енергозбереження, очищення та переробки використаної сировини.

Електромобілі, переробка сміття, альтернативні відновлювані джерела енергії, екологічно безпечні системи опалення та очищення, багатофункціональна комунальна техніка – усе це не ультрамодні терміни, а реалії сьогодення, з якими живе сусідня Польща, піклуючись про навколишнє середовище. І йдеться зовсім не про технічні чи технологічні ноу-хау як такі, а про цілий напрям виробництва, спрямованого на збереження екології.

16-19 жовтня у Познані (Польща) відбулася Міжнародна виставка охорони навколишнього середовища POL-ECO-SYSTEM-2017, у якій взяли участь і представники регіональних ЗМІ з України. В тому числі й газетярі з «Володимирецького вісника».

Журналісти поїхали на такий захід на запрошення Голови Воєводського Фонду Охорони Навколишнього Природного Середовища та Водного Господарства м. Ольштина Адама Кшиськува, аби пересвідчитися у дієвості та ефективності злагоджених механізмів роботи на збереження природного середовища та привезти до своїх населених пунктів ідеї для втілення. Тож і ми мали нагоду на власні очі побачити усе те, про що можна трохи почитати в інтернеті та у спеціалізованих виданнях.

Власне, то був найбільший у Польщі ярмарок сучасних продуктів, послуг та технологій у сфері охорони навколишнього середовища – управління відходами та їх утилізації, захист повітря та води, відновлювана енергетика, екотранспорт тощо.

 


Велетенські площі експозиційних павільйонів упродовж трьох днів приймали гостей з усіх усюд, аби поширити серед зацікавлених найкращий досвід у екологічних інноваціях. На виставці побували різноманітні експерти, науковці, представники урядових структур та бізнесу, а також журналісти. Оглядові експозиції розташовувались в окремих секторах, у той же час в окремому павільйоні відбувалися тематичні дискусії, експертні презентації роботи у різних сферах та пояснення окремих новітніх технологій, які вже мали експериментальну практику застосування. То не були голослівні дискусії – ефективність того чи того новітнього процесу чи технологічного застосунку підтверджувалась мовою цифр.

Такі заходи мали на меті спочатку поширити кращий досвід, який би став поштовхом до впровадження новаторських підходів у системі охорони навколишнього середовища через повсякденну діяльність, та, звісно, отримати хороші конкретні результати в майбутньому. Кожен охочий мав змогу долучитися до окремого тематичного обговорення за своїми уподобаннями, а вже згодом – потішитися виставковими професійними експозиціями найновіших продуктів та екологічних технологій найрізноманітніших фірм у наступних павільйонах. До слова, найкращі з них були відзначені золотою медаллю Міжнародних Торгів Познанських POL-ECO-SYSTEM.

Чого тут тільки не було! Певно, наймасовішу цікавість викликали новенькі електромобілі, які так і сяяли у світлі прожекторів, закликаючи доторкнутися та хоч одним пальцем покрутити кермо. Охочих відчути себе за кермом симпатичного електромобіля було багато. Відвідувачі з цікавістю оглядали машини всередині салону, щиро дивуючись усьому їх начинню. Експерти ж фахово відповідали на найпоширеніші питання та з невеликою пересторогою пускали посидіти у машинах тих, хто дуже вже того бажав. Тут, до речі, були не лише легкові електромобілі, але й велетенські фури та вантажні тягачі, які працюють на … стиснутому метані – екологічно нешкідливий транспорт недалекого майбутнього.

 


Цікавою та футуристично незвичною видалася й компактна комунальна техніка – великі, маленькі і зовсім дрібні машини із щіточками, коліщатками, ощадними режимами роботи. Вони були десь трохи схожі на героїв мультфільмів «Тачки» і «Валлі та Єва» (про роботів), у кожної з яких своя специфічна функція по збору сміття та очистці вулиць чи паркових зон. Певно, не один очільник комунальних служб міста довго-довго стояв біля виставкових точок з такою технікою, десь у душі вже давно посадивши своїх працівників у такі та розподіливши їх по вулицях…

Представлені були також і новітні технології по переробці сміття. Спеціальні машини, які подрібнюють дерево, перетворюють шляхом кількох незрозумілих для непризвичаєного ока маніпуляцій старе залізяччя у вигляді заіржавілих ключів, брухту та металевого непотребу тощо на дрібну металеву стружку.

Одна із машин, яка привернула мою увагу, брала на переробку пластикові пляшки і навіть повертала здавачеві кошти за утилізацію. Її унікальність була в тому, що вона створюється за певною програмою для конкретної країни. Так, наприклад, машина, запрограмована на Німеччину, прийматиме на переробку лише пластикові пляшки німецького виробника, якщо вона буде запрограмована на Україну – то лише від українського. За кожну вкинуту на переробку пластикову пляшку споживач отримує в кінці 2-хвилинного процесу чек з кількістю коштів, отриманих за здану пляшку. Згодом ці чеки можна використати сумарно у певних магазинах-партнерах системи. Якщо ж до такої машини, запрограмованої на українські пляшки, вкинути іноземну, розумна машина просто поверне вам її назад. Так у кожній країні перероблятимуться свої відходи.

 


Юрби зацікавлених збирали і різноманітні системи очистки води та стічних вод, а також системи енергозбереження за допомогою сонячних панелей тощо. І якщо самі технології не надто презентабельні, бо представлені різноманітними бочками, з’єднувальними елементами та цілими спеціалізованими трубними «судинами», то їх презентація була візуально привабливою. Різноманітні краники, шестірні, труби з коліщатками крутилися, плавали у воді, викликаючи у головах тих, хто навіть не надто розбирається у таких технологіях, масу запитань, на які з радістю відповідали представники виробників.

 


 

Як розповідав потім один з організаторів заходу, такий пласт роботи, який нині ведеться Фондом Охорони Навколишнього Природного Середовища та Водного Господарства у співпраці, і починався з маленького – з усвідомлення того, що до Вісли просто так туристичним самостійним кроком не дійти, бо її береги, а значить і води, повні усілякого сміття. З кола однодумців, які зрозуміли усю глибину проблеми, і постав такий фонд, який нині вже може з допомогою ось таких міжнародних виставкових заходів поширювати успішний досвід серед багатьох, хто не живе одним днем.

На виставці можна було побачити різноманітні нові технології та вироби, створені з їх допомогою. Тішили око навчальні наочні матеріали, яких було тут більш, аніж достатньо.

Складалося враження, що тут знайде для себе щось і найменший відвідувач – цікаві розмальовки, екологічно чисті різьблені дерев’яні іграшки-пазли, комікси з настановами щодо збереження енергії, води та інших ресурсів, з якими стикаються дітки щодня, кольорові пакетики з наліпками, на яких намальовано, що і в яких пакетик потрібно складати з того, що зветься сміттям. Так ще з раннього віку наші сусіди привчають своє майбутнє покоління політиків, науковців, бізнесменів думати та з розумом використовувати усілякі ресурси, не несучи шкоди природі.

Для дорослих ретельно скомпоновані буклети детально розповідали про ефективність використання того чи того ресурсу, приклади впровадження тощо. Вражали візуалізовані порівняння витрати енергії на функціонування різноманітних електричних приладів, які щодня кількаразово використовуються пересічним жителем у побуті. Коли про це говорять цифри, притягаючи ще й грошовий еквівалент, важко не погодитися.

А ви сиділи на картонних стільцях? Такі меблі тут теж пропонували до активного використання у вжитку. Не йдеться про якісь одноразові шаблони, а про стильні на вигляд і міцні на перевірку конструкції, проте зроблені … з картону. Як запевняли виробники, такі меблі мають свою гарантію та вигідно вписуються в сучасний інтер’єр. А ще – вони легкі та безпечні. Про цінову відповідність та якесь порівняння важко говорити, але простота та функціональність їх вражає. Тут вам навіть котячі буди з таких же матеріалів, лави та стильні етажерки. Все це, певно, теж має свою технологічну основу, аби говорити потенційним споживачам про гарантію якості.

Особлива увага була прикута до технологій переробки відходів. Привертав увагу до цього не лише модного, але й дуже необхідного процесу робот Стефан, зроблений повністю з ресайклінгу. Усі його частинки колись виконували зовсім іншу функцію, нині ж допомагають роботові рухатися та виконувати деякі функції. Чомусь знову пригадався мультик «Валлі», де маленький робот теж невтомно переробляв сміття, залишене людьми на планеті. А Стефан привітно підморгував усім, хто виявляв до нього цікавість.

Дуже хочеться, аби кордон територіальний не став кордоном для нашої країни у сфері переймання позитивного досвіду. Хочеться, аби й на наших вулицях працювали такі розумні машини, а у домівках застосовувались новітні технології, що бережуть навколишнє середовище, а отже – і наше майбутнє.

Власне, перші кроки уже є, бо ж у рамках заходу розглядалися й питання щодо співробітництва між Польщею та Україною у сфері управління водними ресурсами та очищення стічних вод (зокрема йшлося про співпрацю із «Львівводоканалом»).

Тож, сподіватимемось, що вже незабаром і наш регіон, та й район маленькими кроками рухатиметься у напрямку збереження навколишнього середовища.

А почати може кожен вже сьогодні, хоча б із сортування сміття вдома.

Хто зна, може, приживеться?..

Вікторія Черпак.

Фото  Сергія СКІБЧИКА

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 183 гостей на сайті