Авторизація

Розсилка НСЖУ від 07.11.12

( 0 Votes )

 

Шановні колеги!

 

 

Продовжуємо регулярну електронну розсилку НСЖУ. Просимо надавати новини про діяльність обласних та регіональних відділень Спілки, а також пропозиції щодо матеріалів розсилки на адресу: spilka@nsju.org

Будемо вдячні за публікацію матеріалів у Ваших ЗМІ.

 

ЗМІСТ

 

ІНФОРМАЦІЯ ЗМІ

-        Голова НСЖУ запропонував Добкіну стати союзником в експерименті

-        Володимир Мостовий став лауреатом Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка

-        Використання фальшивих журналістських посвідчень на виборах вимагає прискорення проекту «Національна прес-карта»

-        Розпочалось навчання в Інституті журналістської майстерності у Києві

-        Круглий стіл в НСЖУ щодо ситуації, що склалась в інформагентстві УНІАН

-        «Україна стала глухонімою». Звернення секретаря НСЖУ до Уряду України щодо стану інформаційної безпеки країни

-        У Івано-Франківському офісі НСЖУ презентують хобі журналістів

 

ОГОЛОШЕННЯ

-        З 15 листопада розпочинаються спільні тренінги журналістів з працівниками МВС та УДО

-        28-29 листопада - семінар «Захист професійних прав журналістів. Практика вирішення інформаційних спорів у виборчій кампанії 2012»

 

«ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ» -2013

-        Про концепцію і передплату спілчанського видання

 

ІНФОРМАЦІЯ ЗМІ

 

Голова НСЖУ запропонував Добкіну стати союзником в експерименті

 

Національна спілка журналістів України запропонувала реалізувати в Харківській області пілотний проект з роздержавлення ЗМІ. Відповідну пропозицію висунув керівник НСЖУ Олег Наливайко під час зустрічі з головою облдержадміністрації Михайлом Добкіним. «У нас відбулася зустріч з журналістським активом, де була розмова про роздержавлення. Зараз планується прискорення проекту з роздержавлення, який знаходиться в уряді. Ми шукаємо редакції, які захочуть взяти участь у пілотному проекті, а також голів районних, обласних адміністрацій, які могли б стати нашими союзниками в цьому експерименті», - сказав О.Наливайко. Голова ОДА підтримав ініціативу Спілки журналісті, але висловив певне застереження. «Я підтримую цю ідею, якщо це буде реально для здійснення і не потребуватиме створення якоїсь штучної непрацездатної структури, яка буде вимагати підтримки. Можна буде прописати перехідний період від 2 до 5 років, щоб передбачити законну підтримку цих видань на першому етапі», - сказав М.Добкін. У ході зустрічі сторони обговорили питання підтримки діалогу між владою та ЗМІ, а також поділилися найближчими планами розвитку інформаційного простору на Харківщині. Зокрема, М.Добкін повідомив, що в Харківській області вже розпочато роботу з будівництва прес-клубу, який об'єднав би всіх журналістів регіону. «Ми реалізуємо цю ідею - зробимо прес-клуб, який стане виключно журналістським майданчиком без політики і бізнесу, щоб була можливість з професійної точки зору в прямому ефірі обговорити якусь ситуацію, а люди самі потім робили висновки. Я гадаю, це буде цікаво», - зазначив М.Добкін. Крім цього, в ході зустрічі голова області і керівник НСЖУ обговорили перспективи створення так званої національної прес-карти, яка стане певним реєстром усіх журналістів України.

О.Наливайко також заявив про те, що харківська Школа юного журналіста, організована управлінням у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації і діє з 2010 року, отримає підтримку з боку НСЖУ. Зокрема, за його словами, найближчим часом буде підготовлений репортаж про Школу, який опублікують на сторінках журналу «Журналіст України». Крім цього буде розглянуто можливість включення учнів Школи до Всеукраїнського конкурсу «Шанс». «У нашому конкурсі «Шанс» переможці на безконкурсній основі можуть бути зараховані в профільні вузи. Я гадаю, учні Школи юного журналіста також повинні отримати таку можливість. Крім цього тему вашої Школи можна підняти на всеукраїнському рівні - зробити репортаж у журналі «Журналіст України», щоб про цей проект знали в країні», - сказав Олег Наливайко.

 

Володимир Мостовий став лауреатом Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка

 

На фасаді приміщення редакції газети «Обрії Ізюмщини» відкрито меморіальну дошку присвячену багаторічному голові Спілки журналістів Ігорю Лубченку.

Голова НСЖУ Олег Наливайко оголосив під час мітингу, що Володимир Мостовий визнаний цьогорічним лауреатом Національної премії за захист свободи слова. «Дуже символічно, що першим лауреатом премії став голова Комісії з журналістської етики, співзасновник газети «Дзеркало тижня», соратник Ігоря Федоровича Лубченка в боротьбі за свободу слова і права журналістів Володимир Павлович Мостовий».

Конкурсна комісія відзначила вагомий внесок у боротьбі за високі професійні стандарти і захист свободи слова інших домінантів премії: Віру Мальчук – редактора газети «Трудівник Полісся», Василя Дем’яніва – редактора газети «Коломийський вісник» і Гільдію власних кореспондентів Одеси.

Довідково:

Національна журналістська премія за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка заснована в 2012 році НСЖУ для заохочення та нагородження осіб та організацій, які досягли успіхів та суспільного визнання у сфері відстоювання права на свободу слова, боротьбі за високі професійні журналістські стандарти.

Премія присуджується напередодні дня народження І.Ф. Лубченка. 3 листопада йому виповнилося би 75 років.

Мостовий Володимир Павлович у журналістиці з 1967 року, з 1994 р. – головний редактор газети «Дзеркало тижня», а з 2001 р. – голова Комісії з журналістської етики.

Мальчук Віра Олександрівна, з 1990 року є редактором газети «Трудівник Полісся» (Хмельницька область), завжди демонструє принципову позицію у захисті права на свободу слова. Віра Мальчук оскаржувала в суді незаконне перетворення видання у комунальне підприємство, своє незаконне звільнення з посади, змогла витримати 32 судових процеси і є надихаючим прикладом успішної боротьби для колег, поновившись на посаді.

Дем’янів Василь Антонович, головний редактор газети «Коломийський вісник», (Івано-Франківська область), голова Комітету захисту журналістів Прикарпаття, який для колег-журналістів є взірцем безкомпромісної боротьби з проявами тиску на медіа, цензурою. Василь Дем’янів першим серед редакторів комунальних змі через суд домігся виконання співзасновниками видання своїх фінансових зобов’язань перед газетою. Його гострі журналістські матеріали отримують премії за кращу публіцистику і, в той же час на його життя було скоєно замах, внаслідок якого Василь отримав інвалідність.

 

Використання фальшивих журналістських посвідчень на виборах вимагає прискорення проекту «Національна прес-карта»

 

Одним з елементів брудних виборчих технологій стали сфальшовані редакційні посвідчення або видані редакціями тимчасові посвідчення особам, які не мають відношення до журналістики. Про це заявив голова НСЖУ Олег Наливайко під час зустрічі з колективом редакції «Час Київщини».

«Я особисто був на одній з виборчих дільниць, де хлопці в шкірянках із характерними зовнішніми ознаками прихильників бойових видів спорту пред’являли редакційні посвідчення видань, про які ніхто не чув. Правоохоронці не могли ідентифікувати цих псевдо-журналістів і створити нормальні умови праці виборчої комісії. Ця технологія використовувалась в мажоритарних округах різними політичними силами, - каже голова НСЖУ. - Нам необхідно прискорити роботу по створенню Національної прес-карти. Це, на мій погляд, єдиний варіант протидії існуючій технології».

Національна прес-карта – це ініціатива з випуску уніфікованого посвідчення професійного журналіста.

 

Розпочалось навчання в Інституті журналістської майстерності у Києві

 

 У конференц-залі НСЖУ розпочався навчальний рік Інституту журналістської майстерності при Київській організації НСЖУ.

 Щотижня слухачі Інституту отримуватимуть як теоретичні знання з основ журналістики, так і братимуть участь у майстер-класах, які проводитимуть відомі журналісти.

 З початком навчання слухачів Інституту привітав Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, який презентував стратегію розвитку Спілки та наголосив, що проблема підвищення професійного рівня працівників ЗМІ є однією  з ключових для медіа галузі.

 Голова Київської організації НСЖУ Михайло Сорока побажав слухачам Інституту журналістської майстерності брати приклад з видатних постатей  вітчизняної журналістики та активно користуватись можливостями спілкування з професіоналами-журналістами.

 

Круглий стіл в НСЖУ щодо ситуації, що склалась в інформагентстві УНІАН

 

Рух «Стоп Цензурі!», Комісія з Журналістської Етики, Інститут Масової Інформації, Національна спілка журналістів Україні та Незалежна Медіа-профспілка, за підтримки міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів», провели круглий стіл з метою вивчення та оцінки ситуації, що склалась в інформагентстві УНІАН, обговоренню пропозицій для системної протидії цензурі в Україні.

За свідченням всіх редакторів веб-сайту інформаційного агентства УНІАН, керівництво цього ЗМІ заборонило критикувати Президента України Віктора Януковича та інших посадовців на сайті агентства. За порушення цієї заборони двом редакторам сайту – Любові Жаловазі та Валентині Романенко – було повідомлено, що вони будуть оштрафовані на 200 грн., кожна. Редактори веб-сайту також навели докази того, що на сайті практикувалась системна джинса на користь окремих політичних партій і кандидатів в парламент. Незважаючи на стаж роботи в професії більше двадцяти років і в агентстві від восьми до двадцяти років, тепер редактори не можуть займатися своєю професійною діяльністю, оскільки від них вимагається попередньо узгоджувати інформацію, яка оприлюднюється.

За результатами круглого столу, медіа-організації заявили про створення спеціальної комісії з представників журналістських організацій, з метою контролю за ситуацією за дотриманням професійних прав журналістів і редакторів інформаційного агентства УНІАН, яке було прикладом незаангажованого, збалансованого висвітлення політичних подій в Україні та світі, прикладом поваги до прав журналістів. Комісія також подасть свої висновки і пропозиції по врегулюванню ситуації на розгляд акціонерів УНІАНу.

Медіа-організації окремо заявили про свою готовність надати необхідну юридичну підтримку редакторам, які заявили про цензуру, у разі їх подальшого переслідування керівництвом та вимагати покарання винних за встановлення цензури і порушення прав журналістів. Наголошуємо, що цензура є грубим порушенням статей 15, 34 Конституції України, статті 10 Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод людини, які гарантують на свободу думки та слова. За перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переслідування їх за критику встановлено кримінальну відповідальність відповідно до статті 171 КК України. Накладення штрафів є грубим порушенням законодавства про працю, за що передбачено покарання відповідно до статті 172 КК України, адже жодні грошові штрафи як захід стягнення чинним трудовим законодавством не передбачені.

Учасники круглого столу звернулись до акціонерів інформаційного агентства УНІАН з вимогою дотримання професійних прав журналістів, припинення цензури в агентстві, та покарання винних у грубому порушенні законодавства. Медіа-експерти звертають увагу, що УНІАН вже поніс суттєві репутаційні втрати у зв’язку зі зміною його редакційної політики, що негативно позначилось на довірі до нього читачів та його вазі в суспільстві. Ще рік тому УНІАН входив до першої п’ятірки найбільш відвідуваних сайтів новин за різними рейтингами, на сьогодні ж агентство опустилось до 7-8 сходинки.

Учасники круглого столу також звернулись до Міжвідомчої робочої групи при Президенті України та Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації з вимогою дати оцінку фактам цензури та тиску на працівників УНІАН на своїх найближчих засіданнях.

Учасники круглого столу закликали міжнародні організації, дипломатичні представництва зафіксувати факт існування цензури в Україні, вимагати від української влади дотримання прав і свобод людини, сприяти поширенню реальної інформації про ситуацію в Україні.

 

«Україна стала глухонімою»

Звернення секретаря НСЖУ до Уряду України щодо стану інформаційної безпеки країни

 

Проблеми розуміння  інформаційної політики сьогодні нерозривно пов’язані з якісними характеристиками цивілізованого поступу будь-якої держави. Для України, яка перебуває у стані транзитного суспільства, ці питання набувають особливої гостроти. На жаль. процеси, які відбуваються останніми роками в інформаційнно-культурній сфері, викликають серйозні занепокоєння щодо нашої перспективи проведення реальної державної  інформаційно- гуманітарної політики. Системне руйнування національного інформаційного ресурсу,агресивна комерціалізація частотного сегменту та медійного ринку, брутальна примітивізація змістовної складової інформаційного продукту – це реальні фактори загрози національній безпеці.

Сьогодні ми  не маємо  механізмів  протидії  зовнішнім чинникам, почасти елементарного розуміння  природи інформаційних війн, які ми безнадійно програємо і приречені програвати в майбутньому. Національні іномовні телерадіоінституції, що були утворені після  набуття  Україною незалежності, як організації пропагандистського та контрпропагандистського характеру, останніми роками практично знищені, натомість в державний бюджет закладаються кошти на сумнівний  міжнародний комерційний проект «EUronews» . Країна втратила унікальну платформу у світовому інформаційному просторі проводити свою системну національну політику,  стала глухонімою ,  відтак ми фактично повернулися до методів комунікації минулого -  для того, аби  бути почутими , державні посадовці,  як глашатаї , їздять по світу з інформаційно-розяснювальною місією, пишуть листи до сенатів та конгресів  великих держав. В Україні фактично зруйнована мережа функціонування  національних телерадіомовників  у надзвичайних ситуація, що на фоні жахливих техногенних катастроф останніми роками, зокрема в Японії та Росії, виглядає  масштабним  шкідництвом. Тотальна недовіра населення до національних ЗМК не дозволяє вибудувати ідеологем, які б стали елементом національно-духовного, патріотичного, державотворчого осердя формування нової людини європейського типу.

Ще раз, на моє переконання, про надзвичайно важливе у медіасфері, про що писалося і говорилося,  але влада послідовно мовчала:

 - байдужість до проблем інформаційної сфери,лобіювання інтересів олігархічних кланів кризові явища, що загострились в останні роки, зумовили звуження сегменту інформаційної продукції та послуг вітчизняних виробників у загальній структурі українського інформаційного ринку, падіння накладів друкованих видань, витіснення з національного телерадіопростору продукції власне українських телерадіовиробників, стагнацію базових інформаційних ресурсів, відставання в опануванні сучасних інформаційних технологій, що становить реальну загрозу національній безпеці Україні;

- відсутність системної державної політики в інформаційній сфері, гальмування вирішення актуальних інформаційних  проблем, невчасне й неадекватне реагування на інформаційні загрози зумовили узалежнення національного інформаційного простору України від сторонніх чинників, посилення інформаційного впливу на Україну інших держав та міжнародних структур, що становить загрозу інформаційним правам та інтересам громадян України та українського суспільства в цілому, праву на отримання об’єктивної, повної та достовірної інформації;

- незахищеність національного інформаційного простору від зовнішніх впливів робить його особливо вразливим в умовах реальних інформаційних війн, якщо держава не виробить дієвого механізму захисту і протидії;

- необхідною умовою розвитку демократичного суспільства є свобода слова, право на отримання, зберігання, використання та поширення інформації. В Україні спостерігаються тенденції до згортання інформаційних демократичних свобод, що проявляється  в  монополізації економічно-олігархічними структурами сегментів інформаційного простору, обмеженні доступу журналістів до висвітлення тих чи інших подій, дозуванні офіційної чи замовчуванні суспільно значущої інформації, використання незаконних, в тім числі силових, засобів впливу на засоби масової інформації та їх працівників;

- привнесення у медійну сферу нефаховості , непродумана, волюнтаристська кадрова політика державних управлінців в інформаційній сфері призводить до зниження рівня професійності українських медій, конкурентності національного інформаційного продукту, власне до деукраїнізації національного інформаційного простору, що загрожує справжнім державним інтересам в інформаційній сфері:

- неналежним залишається стан комунікаційних відносин влади і громадських інституцій, суспільства в цілому, причинами чого є відсутність  розуміння державними чиновниками важливості суспільного діалогу, пошуку спільних рішень для суспільного блага та забезпечення суспільних інтересів, побудові громадянського суспільства. Ігнорування важливості суспільної комунікації поглиблює розмежування в суспільстві, насамперед – між владою та громадянами України;

- змістовний фактор, цінністно-нормативна база національного інформаційного поля – одні з вирішальних чинників  формування світоглядних поглядів, національно-патріотичних переконань. На жаль, український медіаресурс за роки незалежності не став інструментом державотворчим , націєобєднуючим, фактором духовного очищення та суспільної злагоди, а перетворився на банальне гендлярське поле і став ще одним елементом  загрози інформаційному суверенітету. Українське законодавство у сфері ЗМК успішно сприяло  цьому – агресивна комерціалізація, своєрідні правила гри на ринку інформаційних послуг, нехтування конституційними правами громадян на одержання інформації взяли гору над розумною протекціоністською державною політикою.

Пропозиції, які б забезпечили вільне та незалежне функціонування ЗМК, національних інформаційних ресурсів, інформаційних прав та свобод, що мають стати  засадничими принципами у формуванні державної інформаційної політики. Про що йде мова передусім:

- створення єдиного державного органу щодо формування  та регулювання національної інформаційної політики на базі демократичних стандартів з можливостями вироблення  та впровадження високих технологій в інформаційній сфері, що гарантуватиме умови для безумовного забезпечення інформаційних прав і свобод, вільного поширення інформації у суспільстві;

- впровадження механізму недопущення монополізації медійних ринків як нерезидентами, так і доморощеними медіамагнатами, що яскраво проявляється в нинішніх умовах, відновлення повноцінного функціонування національного телерадіоіномовлення та надання йому особливого державного статусу;

-  у рамках програми гуманітарного розвитку створення державної цільової програми протекціоністських заходів  підтримки національних виробників інформаційної теле-, радіо- та друкованої продукції. Посилення державної національної та регіональної політики в напрямі безумовного забезпечення державного статусу української мови, її розвитку, як умови української державності, з урахуванням мовних потреб та інтересів національних меншин;

- законодавче унормування інформаційно-частотного ресурсу як національного феномена поруч з іншими національними стратегічними ресурсами – надрами, землею, водою, повітрям, що мінімалізує його  агресивний грабунок та стане запорукою національної безпеки;

-  завершення у стислі терміни створення Суспільного телебачення та радіо на засадах міжнародного досвіду та реалій українського інформаційного простору,що передбачають зміни доктринального характеру розвитку медіа сфери, виходячи з державних пріоритетів;

- ухвалення закону України про цифрове мовлення з урахуванням  національних інтересів, чітким окресленням вимог до змістово-творчої концепції мовників, які мають передбачати захист національно-духовних цінностей;

-  введення в правове поле діяльності новітніх засобів масової інформації, інтернет- та інших електронних видань, надання їм відповідного правового статусу;

      -  внесення необхідних змін у законодавство щодо правового унормування взаємовідносин між редакційними колективами та власниками/засновниками засобів масової інформації(комунікації), зокрема, щодо вироблення та практики реалізації редакційної політики, створення умов для рівних можливостей державного соціального захисту і прав журналістів незалежно від форми власності  ЗМІ(К);

- підтримка  громадських організацій інформаційної сфери, введення інституту їхнього офіційного представництва у центральних органах влади, що відповідатиме демократичним стандартам формування громадянського суспільства;

-  моніторинг  звернень професійних журналістських, наукових та інших професійних організацій з проблем інформаційної сфери та контроль за реагуванням на них, що забезпечить налагодженню соціального партнерства між медіа та владою;

-  вивчення, аналіз і прогноз актуальних проблем інформаційного простору через створення цільових наукових груп із залученням фахівців інформаційної сфери та науковців вищої школи;

- вдосконалення  політики кадрового забезпечення засобів масової інформації, що перебувають у сфері управління державою, з врахуванням достатності фахової підготовки претендентів на керівні посади та думки професійних журналістських організацій;

-  створення в Україні розгалуженої просвітницької мережі медіаосвіти для підняття рівня медіакультури громадян України.

Віктор НАБРУСКО, секретар НСЖУ

 

 

У Івано-Франківському офісі НСЖУ презентують хобі журналістів

 

Кому з нас не відоме відчуття, коли одяг наших дітей чи батьків, та й наш улюблений, став замалим, вийшов із моди чи просто зістарівся, а викинути непотрібні спіднички чи платтячка рука не піднімається? Й не лише тому, що мають певну матеріальну цінність. Кожна річ нагадує якийсь період у житті, особливо, що стосується близьких людей. Тим часом звільнити шафи від віковічних надбань можна і з користю, та  ще й так, щоб душу гріло.

Наші бабусі колись робили з непотребу маленькі килимки, нарізуючи речі на довгі смужки. Зв’язуючи їх, заготовляли клубки різної за фактурою й кольором «пряжі», з якої гачком виплітали більші й менші кружечки. Підбираючи відтінки, добивалися бажаних поєднань. Такі вироби ще довго служили в побуті, особливо, коли придбати фабричну річ не всім було по кишені.

А ось головний редактор ТРО «Тисмениця» Надія Теличкан навчилася зі старих речей виготовляти ляльки. Зрозуміло, зовсім не тому, що нема де купити забавки. Розповідає, що в старовину такі ляльки-мотанки слугували своєрідним оберегом родини. За основу виробу брали качан кукурудзи, як символ міцності. Одягали ляльку в шматки зі старого одягу, його старалися не різати ножицями, а розривати. Голки також не використовували. Натомість закріплювали убір майбутнього оберегу нитками. Так формують і голову й тулуб та одяганки зверху. Фантазії нема меж!

Буває, що давно відійшли у вічність батьки, повиростали й діти, випорхнувши з домашнього гніздечка. І як мило, коли залишиться про них пам'ять. Глянеш отак на барвисту лялечку, що скромно притулилася десь на серванті, і зігріється серце теплим спогадом про рідних. Як багато важить у житті те, що жодною новою цяцькою чи прикрасою інтер’єру не замінити!

Надія Теличкан провела майстер-клас із виготовлення ляльок-мотанок для представників мас-медіа в приміщенні обласної організації Національної спілки журналістів України, де з ініціативи голови обласного осередку Вікторії Плахти організовано виставку творчого доробку винахідливої майстрині. Адже журналістка захоплюється ще й малюванням картин, і має їх не один десяток.

У відкритті виставки взяв участь перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, який у Івано-Франківську зустрічався з місцевим активом Спілки.

 

                                                                                   Людмила Стражник,

                                             член правління обласної організації НСЖУ

ОГОЛОШЕННЯ

 

28-29 листопада - семінар «Захист професійних прав журналістів. Практика вирішення інформаційних спорів у виборчій кампанії 2012»

 

Громадська організація «Інститут розвитку регіональної преси» запрошує журналістів та редакторів усіх видів ЗМІ взяти участь у дводенному семінарі «Захист професійних прав журналістів. Практика вирішення  інформаційних спорів у виборчій кампанії 2012», який відбудеться 28-29 листопада у Києві.

 

Програма:

1. Визначення понять «засоби масової інформації» та «журналіст».

2. Журналісти, працівники ЗМІ, блогери: як закон захищає кожного з них.

3. Діяльність онлайн-видань та права журналістів онлайн-видань. 

4. Необхідність дотримання етичних стандартів у роботі журналістів.

5. Права журналістів:

право на отримання інформації;

захист джерел інформації;

редакційна незалежність;

свобода від цензури.  

6. Як ЗМІ висвітлювали  виборчу кампанію -2012: дотримання балансу між правом на поширення інформації про кандидатів  та захисту права на приватне життя.

7. Правила проведення фото, відео зйомки:  дотримання прав фізичних та юридичних осіб.

8. Конфлікти за участю ЗМІ під час виборчої кампанії -2012:

які покарання було застосовано до ЗМІ, що порушили  правила агітації;

судова практика вирішення спорів  між ЗМІ та кандидатами.

9.Захист ЗМІ та журналістів у судових спорах.

Контакти ІРРП: (044) 279-41-99, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

З 15 листопада розпочинаються спільні тренінги журналістів з працівниками МВС та УДО

 

В рамках проекту «Сприяння вдосконаленню практики взаємодії між правоохоронними органами України та працівниками ЗМІ» Координатор проектів ОБСЄ в Україні  у листопаді-грудні 2012 року проводить тренінги, спрямовані на удосконалення практики взаємодії правоохоронних органів України з представниками ЗМІ відповідно до кращих міжнародних практик та українського законодавства.

Програма тренінгів розроблена групою українських експертів з використанням міжнародного досвіду. Організатори сформують змішані групи, до яких увійдуть, як співробітники Міністерства внутрішніх справ України та Управління державної охорони, так і журналісти. Це має допомогти учасникам краще зрозуміти потреби і специфіку діяльності як працівників ЗМІ, так і правоохоронних структур, а відтак сприяти співпраці та взаєморозумінню між ними, мінімізувати можливість конфліктних ситуацій.  

Тренінги проходитимуть за «кущовим» принципом (до міста, де відбуватиметься тренінг, запрошуватимуться учасників з сусідніх міст). Розклад:

Місто

Дата

Запрошуються учасники з областей:

Останній термін прийняття заявок:

Київ

15 листопада 2012 року

м. Київ, Київська, Сумська, Полтавська, Чернігівська, Черкаська області

10 листопада 2012 року

Донецьк

22 листопада 2012 року

Донецька, Харківська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька області

16 листопада 2012 року

Одеса

29 листопада 2012 року

АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська області

23 листопада 2012 року

 

 

 

Хмельницький

6 грудня 2012 року

Хмельницька, Вінницька, Тернопільська, Чернівецька, Житомирська області

30 листопада 2012 року

Львів

13 грудня 2012 року

Львівська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська області

7 грудня 2012 року

Журналістів просимо надсилати заявки електронною поштою на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Заявка повинна містити короткий мотиваційний лист (відповідь на питання – чому Ви хочете взяти участь у тренінгу) та резюме. Учасники з інших міст забезпечуватимуться проживанням у готелі (1 ніч), їм також компенсуватимуть транспортні витрати (квитки на автобус та залізницю). Кількість місць обмежена. Пріоритет надаватиметься кандидатам, які відповідатимуть наступним критеріям:

А) досвід роботи в сфері висвітлення діяльності правоохоронних органів

Б) досвід захисту прав журналістів у стосунках з правоохоронними органами

(Прохання відобразити ці позиції в мотиваційному листі та резюме)

Додаткову інформацію можна отримати за тел.+380506767734, Андрій Дзюбенко, співробітник з медіа проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Довідка: Проект «Сприяння вдосконаленню практики взаємодії між правоохоронними органами України та працівниками ЗМІ» реалізується Координатором проектів ОБСЄ в Україні на запит Міністерством внутрішніх справ України та Прес-служби Адміністрації Президента України у рамках програми «Відкрита розмова». Він має на меті допомогти правоохоронним органам поліпшити прозорість своєї діяльності у співпраці з представниками ЗМІ, посприяти кращому розумінню правоохоронцями потреб журналістів, які висвітлюють масові заходи та події за участю високо посадовців і, відповідно, допомогти зменшити кількість конфліктних ситуацій в цій сфері.

 

«ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ» -2013

Ви не забули передплатити видання НСЖУ «Журналіст України» на 2013 рік?

 

Національна спілка журналістів України в наступному році  планує оновити журнал, додати актуальну, корисну інформацію . Сподіваємося, це буде сучасне, авторитетне в медійних колах фахове видання. 

За останні роки журнал  став справжньою медіа-школою, важливим комунікаційним і організаційним чинником  фахової спільноти, трибуною для обміну думками. І оновлення видання сприятиме подальшому розвитку спілки, української журналістики загалом. 

НЕОБХІДНІСТЬ такого комунікаційного майданчика сьогодні, коли посилюється тиск на свободу слова і професійну діяльність журналістів,  особливо відчувається.

ПЕРЕДПЛАТИТИ журнал можна в будь-якому поштовому відділенні.

ДЕШЕВШЕ обійдеться передплата через редакцію.  ВСЬОГО 216 гривень на рік.

Зверніться в редакцію ( тел.  (044) 234-23-59), і ми надішлемо (листом, факсом чи електронною поштою) вам рахунок.

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ»,  ДОПИСУЙТЕ ДО ЖУРНАЛУ, СПІЛКУЙТЕСЯ  З КОЛЕГАМИ НА СТОРІНКАХ «ЖУ»!

Надсилаємо рахунок, який можна оплатити в будь-якому відділенні будь-якого банку.

 


 

ПІСЛЯ ОПЛАТИ ПОТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО РЕДАКЦІЇ «ЖУРНАЛІСТА УКРАЇНИ». УТОЧНИМО АДРЕСУ, НА ЯКУ ТРЕБА ВІДПРАВЛЯТИ  ЖУРНАЛ, І НА ВАШЕ ПРОХАННЯ ВІДПРАВИМО ВСІ НЕОБХІДНІ  ВАМ ДЛЯ ЗВІТНОСТІ ДОКУМЕНТИ.  

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 46 гостей на сайті