HomeНаше життяПро те, що хвилюєНезалежність України: загрози і перспективи

Незалежність України: загрози і перспективи

( 0 Votes )

Незадовго до Дня незалежності ми звернулися до лідерів районних осередків Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Комуністичної партії України, Народного руху України (Української народної партії «Рух») та Партії регіонів з проханням поділитися думками щодо проблем і перспектив, з якими зіткнулася наша країна. Подаємо їх відповіді на запитання, пов’язані з державністю України та її майбутнім.

 

 

1. Україна знову відзначає День незалежності. З яким настроєм ідете до цього державного свята?

2. Який Союз, Європейський чи Митний, має обрати Україна, щоб зберегти незалежність і зміцніти економічно?

3. У чому вбачаєте найбільшу загрозу  нашій  державній незалежності і як її уникнути?

 

Олександр БОБРИК, голова Володимирецької РО НРУ (УНП «Рух»):

1. Минуло 22 роки з моменту проголошення Акту державної незалежності України. Цей день вважаю найбільшим державним святом і з відповідною шаною до нього ставлюся. Все ж, маємо задатися питанням, чи такою ми хотіли бачити Україну, якою вона є, і чи за таку Україну клали голови її кращі сини в 20-ті та 40-ві роки минулого століття. Звичайно, що ні. Під впливом суб’єктивних факторів викривлено модель державного будівництва. І тільки з настанням політичної зрілості суспільству вдасться вибудувати іншу систему, яка буде обслуговувати людей, а не навпаки. Загалом же настрій піднесений, адже нам вдалося об’єднатися: Народний рух України й Українська народна партія об’єдналися в одну політичну силу – Народний рух України (Українська народна партія «Рух»). Відтак значно сильнішими зможемо брати участь у розбудові та зміцненні нашої державності.

2. Це питання досить важливе, і тут потрібно керуватися не емоціями, а здоровим розрахунком. Якщо ЄС – це багатющий ринок, ємність якого становить 450 млн. споживачів, то у Митному союзі утричі менше населення. Тож у кого більше грошей:  у країн ЄС, де сукупний ВВП за 2010 рік становив 16,5 трлн. дол., чи у країн Митного союзу, де відповідний показник майже у п’ять разів менший? До того ж, у ЄС значно цивілізованіші закони. Пригадаймо постійний газовий конфлікт, минулорічний сирний, а тепер ще й шоколадний. А загалом мова не йде про те, щоб ігнорувати ринки Росії, які є дуже важливими для України. Йдеться про глобальний вибір пріоритетного шляху геополітичного та економічного розвитку. Тому однозначно Євросоюз. І тільки в ЄС ми зможемо реально захистити свій суверенітет.

3. Є, звичайно, і зовнішні чинники загрози нашій державності, але на даний час вони значно менші від внутрішніх. На мій погляд, найбільшу загрозу нашій державності становить не Росія, яка повертається до збирання територій, а в першу чергу наша байдужість до всього. Тобто «моя хата з краю», «мені добре,  а там хоч траві не рости». Якщо не проснемось і не візьмемо під контроль питання, пов’язані з життєдіяльністю країни (а відповідно, і кожного з нас), в Україні і далі будуть безвідповідальні політики, «куплені» мандати народних депутатів та високі посади у державних структурах. Потрібно не імітувати зміни на вимогу міжнародних організацій, а змінюватися для самих себе. Тож, панове, маймо національну гідність, завойовуймо повагу до себе, і тоді ніхто і ніщо нас не здолає. Із святом вас, дорогі українці!

 

Віталій БУРМА, перший секретар Володимирецького РК КПУ:

1. Як не прикро, але незалежність не дала народові того, чого він очікував. Згадаймо, який земний рай обіцявся українцям у 1991 році і якою катастрофою все обернулося. Сьогодні Україна – країна заробітчан-остарбайтерів, які і скуповуються, і будуються завдяки «шабашкам». Таким людям важко почуватися щасливими. А звідси і відповідний далеко не оптимістичний настрій. Поняття «незалежність», безумовно, священне. Але в тім-то й річ, що треба бути реалістом і мужньо дивитися правді в очі. Пов’язавши себе з Євросоюзом, Україна, як держава, віддасть своїх повноважень центральним органам управління значно більше, ніж у випадку з Росією, Білорусією і Казахстаном. Це доведено аналітиками. А от розраховувати на новітні технології, широкий доступ на європейські ринки, модернізацію економіки, очевидно, наївно, бо це не в інтересах країн-лідерів ЄС.

2. Нині в Україні процвітає система тоталітарного капіталізму, і їй уготована колоніальна доля – бути сировинним придатком розвинутих країн. Цього не хотів і не хоче  український народ. А історія свідчить, що і в Київській Русі, і в Російській імперії, і в Радянському Союзі джерелом нашої економічної могутності була східнослов’янська єдність. Звідси і висновок: щоб позбутися нинішнього принизливого становища, маємо кріпити зв'язок з Митним Союзом. У цьому порятунок України, і з цього доленосного питання Компартія ініціює референдум, в якому просить взяти активну участь. До речі, порадитися з народом треба й у випадку з Євросоюзом, але наші «євроінтегратори» про це й не згадують. Мабуть, щоб черговий раз «ощасливити» народ.

3. Загроз багато. Це й економічна слабкість України, і розкол по лініях «багаті-бідні» та «схід-захід», і так звані торговельні російсько-українські «війни», і неминуча деіндустріалізація України у випадку асоціації з Євросоюзом. Спільне дослідження, проведене академіями наук України і Росії, показує, що співпраця з Митним союзом сприятиме розвитку українського енергетичного машинобудування, авіа- й суднобудування, а в іншому випадку наша країна їх втратить. Будуть й інші втрати, економічні, духовні і соціальні, бо, як конкурент, на Заході ми не потрібні і наших товарів там не виглядають. Євросоюзівцям треба слухняна, покірна й економічно та військово ослаблена, до того ж, вороже настроєна до Росії Україна. Оце й уся «євролюбов» до нас.

 

Арсен КОТОВИЧ, в.о. голови Володимирецької РПО ВО «Батьківщина»:

1. Напередодні 22-ї річниці української незалежності найбільш актуальними питаннями для нашої країни є зовнішньополітичні пріоритети: куди рухатися далі, який шлях розвитку вибрати і з ким співпрацювати. Сьогодні Україна вільна демократична самостійна незалежна держава, і я цим горджуся. Звичайно, хотів би, щоб справдився найбільш оптимістичний прогноз: що Україна вступить у ЄС, а відтак стане економічно процвітаючою країною. Для цього у нас є всі матеріальні, природні, людські й інтелектуальні ресурси. А от найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що Україна набагато більше просунеться до Європи, що відбудеться певна модернізація інфраструктури і що у владі побільшає представників нового покоління, яке сповідує європейські цінності.

2. Щоб зберегти незалежність і зміцніти економічно, Україна має обрати Європейський Союз. Адже курс на євроінтеграцію – природний наслідок  здобуття Україною незалежності, і він є домінантою внутрішньої та зовнішньої державної політики. Треба негайно, практично зараз, вивести весь підготовчий процес до підписання угоди в публічну площину, на загальнонаціональний рівень, і забезпечити прозорість кожної деталі переговорів. Адже вступ України в ЄС дозволить модернізувати національну економіку, отримати доступ до нових ринків збуту, залучити нових іноземних інвесторів, створити нові робочі місця і, зрештою, підвищити добробут своїх громадян. Разом з тим, це допоможе подолати корупцію, вдосконалити судову систему, поліпшити екологію та багато сфер життя. 

3. Чим ближче дата чергового доленосного вибору – підписання угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, тим переконливіше ведеться боротьба за розум і серця українців. Нам посилено нав’язують вступ до Митного Союзу, а це знову повернення до залежності від його членів та ініціаторів. Зовнішньої загрози з боку Росії, враховуючи останні торговельні санкції, не слід недооцінювати. Але головне, що мусять зрозуміти українські політики, – що найбільшу загрозу незалежності України, її територіальній цілісності та безпеці становлять внутрішні проблеми.

 

Микола МАСТІЙ, заступник голови Володимирецької РО ПР:

1. День незалежності – це особливе свято для кожного українця, це здобуття народом своїх одвічних прагнень, свободи свого самовираження і самобутності. Це день піднесення Українського Духу і Української Волі. Кожного року приходжу на урочистості, щоб розділити з іншими володимирчанами радість­ становлення України як незалежної держави. Для мене цей день не лише згадка про минулу боротьбу за незалежність, але й поштовх надалі боротися за незалежність та розвиток України.

2. Багатовекторність була ключовою характеристикою зовнішньої політики України на етапі проголошення та становлення незалежності. Вибір між Заходом і Сходом є стратегічним вибором, від якого буде залежати подальший розвиток України. Європейський вибір України – це сьогодення, про що свідчить намір підписати угоду асоціації між Україною та ЄС, гармонізувати національне законодавство у відповідності до європейських норм. Повноправне членство у ЄС, запровадження в Україні соціальних євростандартів якості життя є пріоритетами політичних цілей. Але інтеграційні процеси не повинні здійснюватися за рахунок втрати незалежності, економічних чи територіальних поступок. Україна повинна поглиблювати співпрацю також із країнами-членами СНД та Митного Союзу, адже економіка України поки що залежить від країн СНД.

3. Україна – відносно молода держава, а її діяльність на світовій арені як незалежного міжнародного гравця складає лише 22 роки. За цей період зроблено немало, але, враховуючи баланс сил на світовій арені, не можна не вказати, що протягом своєї незалежності відстоювання власних інтересів для України було нелегкою справою. Ми всі розуміємо, що існують загрози державній незалежності України, які проявляються у цінах на енергоресурси, залежності від позик у міжнародних фінансових установах, інформаційних впливах іноземних держав. Проте, я впевнений, ми зможемо вирішити  проблеми та побудувати соціально, економічно та політично розвинену країну. А події останніх трьох років свідчать, що ефективна антикризова політика влади, системні реформи в економіці дали можливість створювати нові робочі місця, покращити ситуацію у соціальній сфері. Реалізація нових соціальних ініціатив Президента, поступове впровадження нової соціальної політики – це можливість подолання глибокого майнового розриву, сприяння розвиткові середнього класу, створення ефективної системи захисту населення від соціальних ризиків. Адже Україна є соціальною державою, всі зусилля керівництва якої спрямовані на поліпшення соціального клімату в державі, утвердження ефективної системи соціального захисту населення, підвищення рівня державних соціальних стандартів надання послуг та зниження рівня бідності в країні.

 

Записав Олексій ГОРОДНИЙ.

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.