HomeНаше життяПро те, що хвилюєУчительські думки перед Першовереснем

Учительські думки перед Першовереснем

( 0 Votes )

Ось і закінчується тепле ніжне і лагідне літо. Скоро малиновий  голосистий дзвоник покличе учнів у світлі класні кімнати, які ще пахнуть фарбою і свіжістю.

До цього святкового дня готуються всі: вчителі, батьки і діти.

Діти вже тішаться новим вбранням, гарненькими портфелями, книжками, зошитами і шкільним приладдям, яке їм придбали батьки. А батьки зазвичай переживають: «Як буде вчитися моя дитина? Чи зуміє вчитель знайти спільну мову з моїм школярем? Чи складуться дружні стосунки у шкільному колективі?». Ці та багато інших питань ставлять перед собою батьки маленьких першокласників, які вперше переступлять шкільний поріг і потраплять у Країну Знань – незнайому, з новими вимогами. Та не варто так хвилюватися. Переміни в житті завжди викликають хвилювання і побоювання. Та з певним часом людина звикається з новими умовами і все налагоджується. А щоб діти радували нас, треба постаратися, щоб вони виросли справжніми людьми.

Перш за все, на мою думку, вони повинні бути здоровими. І всі добре знають, що здоров′я передається спадково і залежить від стану навколишнього середовища, способу життя людини та, незначною мірою, від медичного обслуговування. Отож, шановні батьки, маємо впливати на дитяче здоров’я, обравши здоровий спосіб життя для своєї родини: дотримуватися режиму, правил особистої гігієни, щоденно виконувати фізичну зарядку, доброзичливо ставитися до інших людей, не палити і не вживати алкоголю. У більшості випадків саме від батьків залежить душевний стан дітей. А він може порушуватися внаслідок стресу. Намагайтеся, щоб діти якомога менше хвилювалися. Не кричіть і не сваріться при дітях, бо конфліктні ситуації не проходять безслідно для нервової системи. Якщо ви уникатимете конфліктів, то не лише матимете любов рідних, мир та порозуміння у сім′ї, а  й збережете здоров′я дорогим людям.

Народна мудрість говорить: «Виховуй дитину, коли вона лежить упоперек, а не подовж ліжка». І це дійсно так. Роль батьків у вихованні дітей особливо важлива. Бо те, як ви поводитеся, що говорите і чините, добре вловлюють ваші діти. Кожна дитина хоче, щоб татусь був сильною, мужньою, справедливою і відповідальною людиною. Великий педагог Василь Сухомлинський писав: «Дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Неслухняність, зухвальство, грубість – усе це виникає в дитячій поведінці саме тоді, коли втрачається віра  в найдорожчу людину – батька». Тож будьте люблячими і терплячими щодо своїх дітей, цінуйте їх цікавість, розвивайте творчість, учіть логічно мислити і висловлюватися вголос, вислуховуйте і давайте поради, не відштовхуйте і не принижуйте, а терпляче виводьте на правильний шлях.

Наше завдання полягає у тому, щоб у виховній роботі з дітьми спиратися на безперечність батьківського авторитету, вчити бачити і відкривати у батькові ті риси, які зумовлюють непересічність людської особистості – гордість і гідність сім′ї. При цьому пам’ятаймо, що діти сприймають батьківські невдачі, як особисте горе, а успіх – як власний. Тож бережіть дитячу  душу і зміцнюйте віру в людей.  Учіть дитину бачити і розуміти – це, мабуть, найскладніше у важкій справі виховання людини.

Батьківська любов має бути такою, щоб у дитини пробуджувалася чуйність, чутливість до навколишнього світу, до всього, що створює людина, і, звичайно, насамперед до самої людини.

У народі кажуть: «Аби розум, то й гроші будуть», «Хочеш гроші мати  – треба добре працювати», «Золото без розуму – болото», «Наука завжди пригодиться». І справді, освічена людина має значні переваги перед неосвіченою. Тому навчальний процес – запорука успіху в сьогоденні. І ми самі вирішуємо: бути чи не бути освіченими. Наш правильний вибір – учитися сумлінно та наполегливо. Тож допомагайте дітям у навчанні, частіше цікавтеся їхніми справами, не будьте байдужими до шкільного життя своїх дітей. Любіть їх такими, якими вони є, і вчіть працювати і цінувати людську працю. Не забувайте поцікавитись у свого школярика: «Що цікавого сьогодні у школі?», «Що нового дізнався?», «Чого навчився?». Радійте успіхам своєї дитини і допомагайте їй, пам’ятаючи, що допомога і контроль мають бути коректними. Головне – підтримуйте інтерес до навчання, заохочуйте дитину. За спостереженнями Дейла Карнегі, кожна людина робить тільки те, що сама хоче робити. Тож цінуйте у дитині все, чим вона багата, і ви будете щасливі. А ми, вчителі, разом із вами будемо домагатися, щоб шкільні роки, особливо навчання у початкових класах, були школою сердечності. Найцінніші уроки у цій школі – творення краси, уроки милосердя і доброти, людяності і порядності. А ще візьміть на «озброєння» кілька порад, які допоможуть у вихованні дітей.

Свою любов і відданість не перетворюйте на послужливість і рабську покору.

Не беріть на себе дитячі турботи, які потрібні дітям для самовиховання.

Не розбещуйте дітей безліччю подарунків і масою задоволень.

Не виявляйте до дітей дріб’язкової опіки.

Розповідайте частіше про себе, свою роботу і своє дитинство.

Спілкуйтеся з дітьми, як з дорослими.

Дозволяйте дітям працювати поруч із вами.

Подавайте дітям приклад сміливості, чуйності, працьовитості.

Не забувайте, що ваш приклад має постійно виховувати дітей.

Будьте послідовними у ваших діях.

І ще. Самотня старість – найстрашніше горе людського життя. А сила, що створює і зміцнює родину, – це любов. Взаємна, вірна, чесна і віддана. Бо любов – то не натхнення чи осяяння, що приходить звідкілясь, а, як писав Федір Достоєвський, величезна робота, яка «створюється невпинною працею родини». По-своєму це пояснює і Борис Олійник:

                                     Батьки і діти! Діти і батьки!

                                     Нерозділиме і довічне коло.

                                     Ми засіваємо життєве поле,

                                     І не на день майбутній – на віки!

                                     Між нас не ляжуть вирвами роки,

                                     Бо наша кров пульсує в нашій долі.

                                     Батьки і діти! Діти і батьки!

                                     Нам нічого ділить на спільнім полі.

Відтак хочу побажати вам, шановні батьки, міцного здоров′я, батьківської мудрості, терпіння і любові до своїх маленьких чад, і нехай їхні перші кроки у Країну Знань будуть творчими, успішними і цікавими. Допоможіть їм успішно пройти це нелегке випробування! Разом із ними складіть їхній перший шкільний ранець. Навчіть не тільки гарно звертатися до вчителя, а й правильно поводитись у школі і спілкуватися з однокласниками. І хай усіх нас супроводжує успіх.

Ніна БІГУН,

учителька Городецького НВК.

 

У вас недостатньо прав для коментування.