Про суржик і мову

( 0 Votes )

 

Станом на 1 травня 2013 року чисельність населення України становить  45 млн. 495 тис. 252 мешканці. Рідною мовою говорять 67,5% людей. Але чому не всі 100%? Раніше за українську боролись, а що зараз? Набавилися?!

Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Для її вдосконалення багато чого зробили письменники, вчені, видавці, освічені люди різних часів. Особливо почесне місце належить Тарасу Шевченку, який обробив, відшліфував і показав світові дорогоцінну мову пригнобленого тоді народу.

Зараз же люди не так, як раніше, цінують всю велич і багатство рідного слова. Майже вся Східна Україна розмовляє російською мовою, бо та, бачите, скрізь. Але хто ж її «скрізь» вживає? Захід ще тримається рідної. Отак і ділиться Україна за мовним критерієм.

Та люди, які працюють там, де просто не прийнято говорити іншою мовою, навіть на Сході говорять так, як треба, бо розуміють свою значимість у мовній сфері. Цим людям хочеться подякувати.

Патріотично вихована молодь теж ще не зраджує українському слову. Та є і такі, що зводять нанівець не лише милозвучність рідної мови, а й власний здоровий глузд (краще б російською говорили!). Саме завдяки таким молодим людям українців можна поділити на три типи: «Привіт. Я люблю українську мову!»,  «Я предпочитаю русский язык» і «Мени нравиться руський язык. Вин очень красывый!». Останній тип і спотворює нашу співучу чарівну мову суржиком. Схоже, що ці люди словесним покручем хочуть об’єднати українську мову з російською, але в них це зовсім не виходить. Напевно, кожен, зустрівши таких мовців, посміхнувся, почувши якесь новостворене слово, а в душі заплакав від того, що мову спотворюють.

Як же нагадати українцям, що ми – українці? Як навчити їх справжньої мови? Все у нас самих! Це ми забули, що є окремою нацією і маємо все своє. Бо коли нашу мову визнали однією з наймилозвучніших, то це ж не просто так. Напевно, досить переймати від інших те, що маємо самі. Досить слухати балалайку, коли в самих без діла лежить кобза. І досить говорити комусь «спасибо», коли хочуть подякувати тобі.

Валентина МЕЛЬНИК,

студентка Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки.

 

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.