HomeНаше життяПро те, що хвилюєВолодимирецьке ВПУ-29: нове життя зрілого училища

Володимирецьке ВПУ-29: нове життя зрілого училища

( 0 Votes )

Професійно-технічне училище… У радянські часи такими навчальними закладами чомусь лякали відстаючих учнів. Бо тоді було престижно вчитись на відмінно, отримати диплом інституту, вибитись із села в інтелігенти, а от трієчники торували собі шлях до професії саме через ПТУ. Далі за освітньою ієрархією йшли технікуми. Якщо ж дуже напружитись і мати талан – тоді вже й вищу освіту можна здобути. Думаю, для читачів зрілого віку не є загадкою, як саме в народі  розшифровується абревіатура ПТУ…

Тепер, коли інтелігенти стали заробляти у кілька разів менше від кваліфікованих робітників, ці училища подекуди стали вищими, реформувались відповідно до ринкових вимог і туди залюбки йдуть вчитись навіть золоті медалісти. Вище професійне училище №29, що у  Володимирці, вже понад сорок років дає тисячам юнаків і дівчат робітничу путівку у майбутнє. З 2006 року цим навчальним закладом керує Валерій БОРОВИК. Саме з ним ми й говоримо про будні та свята цього колективу.

- Валерію Пилиповичу, стартувала вступна кампанія. Що нового  принесе училищу прийдешній навчальний рік?

- Цьогоріч ми двічі проходили ліцензування, зокрема у листопаді збільшили ліцензований обсяг на професію кухар-кондитер, бо діти і батьки обурювались через те, що не всім вистачало державних місць. Тоді ми запропонували платні, але туди ніхто не пішов. Тепер зможемо набрати три групи по 26 учнів за державний кошт і вже створили для навчання кухарів нову кухню-полігон. Зявилась у нас і цілком нова професія – монтажник санітарно-технічного обладнання, завдяки чому девятикласники, навчаючись у нас три роки, отримають освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» відразу у трьох професіях: електрозварник, електромонтажник освітлювальних мереж і, звісно, монтажник СТО. Оволодівши цим фахом, юнаки вмітимуть прокладати системи тепло- і водопостачання та водовідведення. Здійснюватимемо набір і за ще одним новим напрямком – опоряджувальник-будівельник. Це взагалі унікальна річ, адже випускники зможуть працювати як малярами, штукатурами і лицювальниками-плиточниками, так і монтажниками гіпсокартонних конструкцій.

- Хто ініціатор впровадження у навчальний процес стількох новинок?

- Наше училище апробує нові професії на замовлення Міністерства освіти, де діє робоча група щодо розробки нових напрямків навчання. Зокрема ми єдині в області маємо ліцензію на випуск операторів з обробки інформації та програмного забезпечення. Розширюючи перелік професій,  хочемо більше зацікавити молодь, зробити її більш конкурентоздатною на ринку праці.

- То як саме проводиться зарахування у ВПУ?

- Документи приймаємо з 1 червня по 19 липня. Якщо є недобір, то Міністерство освіти дозволяє продовжити вступну кампанію до 1 жовтня. Сподіваємося, цього року такого не трапиться. Зарахування здійснюємо на підставі конкурсу атестатів, а вже випускники училища по самій лиш співбесіді можуть продовжити навчання далі: у технікумах і ліцеях, а відтак і в престижних вишах. Ми тісно співпрацюємо з Коломийським і Конотопським індустріально-педагогічними коледжами, Львівським коледжем харчових технологій та іншими навчальними закладами. На жаль, у нинішній вступній кампанії є проблеми з проходженням медогляду через черги, а щоб зробити флюорографію, треба їхати у Рафалівку чи Кузнецовськ. Тому йду назустріч абітурієнтам: дозволяю принести цю довідку пізніше.

- Зараз літо, пора канікул, тобто активних молодіжних розваг. Чим займаються ваші підопічні тепер, адже не секрет, що не всі вони з повних чи благополучних родин?

- Щороку наші учні-кухарі проходили виробничу практику у санаторіях Генічеська та Скадовська, розташованих на Арабатській Стрілці та узбережжі Азовського моря. Однак нині, через анексію Криму і перенесення українського кордону у Херсонську область, довелося розірвати угоди про співпрацю з цими базами відпочинку. Батьки хвилювалися, тож довелось іти їм на зустріч. До слова,  санаторії теж не уникли проблем, і половина їх навіть не відкривалися на це літо. А щодо соціальної функції, то ми дійсно даємо путівку у життя дітям з малозабезпечених сімей, які не мають фінансової змоги відразу вступити у виш. Минулого року у нас було 77 дітей-напівсиріт і 18 сиріт. Перевага училища у тому, що діти цілодобово під наглядом і постійно задіяні у навчальний та розвиваючий процес уроками, виробничою практикою та зайнятістю у секціях. Чимало підлітків приходять до нас педагогічно-занедбаними. Трапляються і з девіантною поведінкою. Доводиться докладати зусиль до їх адаптації у колектив і суспільство. Намагаємося зацікавити дітей різного роду конкурсами і змаганнями. А не так давно брали участь в обласних змаганнях «Молодь обирає здоровя», де наша команда посіла друге місце, й у фестивалі «Юна зірка», Всеукраїнському конкурсі винахідників «Іntel-Техно Україна - 2014» та  конкурсі краси.

- Тобто, є і переваги у тому, що Володимирець у XXI столітті так і не газифікували?

- Звісно! - сміється. А якщо всерйоз, то ми щороку щось ремонтуємо, щоб не сталося надзвичайних ситуацій, «завалу» у господарстві, фарбуємо, підмітаємо, садимо квіти, обробляємо грядки. А як зробимо нарешті фасад, то вже можна буде й помилуватись училищем! На жаль, через події у державі цьогоріч не отримаємо кошти так званого Кіотського протоколу, у перелік обєктів якого увійшли наші приміщення як такі, що потребують санації. А перспектива щодо енергоаудиту була неабияка!

- Очолюване вами училище - вже «ветеран» професійної освіти: має чотири десятиліття від народження. Що робите для продовження його молодості?

- Робимо все, щоб іти у ногу з часом. З гордістю скажу: наш навчальний заклад - один із кращих на Рівненщині. Крок за кроком йдемо до того, щоб мати все своє і мінімально залежати від комунальних служб селища. Зараз готуємося до зими: ремонтуємо «сивочолу» систему опалення, міняємо частину вікон, придбали твердопаливний котел. Сподіваємося, попри погрозу Росії перекрити  українцям газ, нашим учням взимку буде тепло й затишно. Відкрили ми і нову майстерню електрозварників та першу в області майстерню механізованого нанесення розчинів, придбали штукатурну станцію, закупили тренажерне обладнання. Адже на великих будівельних обєктах уже застосовують не лише людські руки, а й машини. Відповідно, наші випускники повинні вміти ними управляти.

Вважаю, що у навчальному закладі все повинно бути гарним:  кімнати, подвіря,  стосунки між учнями та викладачами. Звісно, проблем у нас - як і дітей, що потребують коригування поведінки. Але, спілкуючись із колегами зі Східної України, знаю: у них подібного ще більше, бо переважає міське населення. Наші ж сільські діти спокійніші, слухняніші. Тому шкода, коли вони їдуть у Рівне здобувати такі ж робітничі професії, як у нас, а живуть на квартирах, витрачають великі гроші на харчування і  тим самим нехтують «домашнім» училищем, де є і пристойне житло, і нормальна їдальня.

- А чи маєте соратників  у справі «омолодження» та модернізації училища?

- Уже кілька років співпрацюємо з відомою будівельною фірмою «KNAUF» і використовуємо її технології, бо ніхто у світі вже не будує лише з піску і вапна, а всі поєднують навчальний процес, бізнес та збут. Нещодавно отримали  запрошення у Чехію на конкурс профмайстерності. А по зварюванню маємо контакти зі столичним інститутом імені Патона. Багато і результативно займаємося видавничою діяльністю. Навчальні посібники, підготовлені педагогічними працівниками ВПУ-29, схвалені вищим методичним керівництвом профосвіти України. Це роботи таких викладачів та майстрів як Р.П. Веремчук («Технологія приготування бісквітного тіста та виробів з нього», «Технологія приготування пісочного тіста та виробів з нього»), Ю.М. Сорока («Частини будівель»), О.А. Безушко («Основи роботи  в Librecard»), О.В. Токарська («Гігієна та санітарія виробництва»).

- Чи залучаються учні та випускники училища до виробничо-будівельного процесу на  рідній Володимиреччині?

- Тісно співпрацюємо з багатьма підприємствами району, зокрема з КП «Аква», ТзОВ «Західметал», ТзОВ «Володимирецьке автотранспортне підприємство 15644», ТзОВ «Деревообробник», з приватним торгово-виробничим  підприємством «Олімп», КП «Володимирецький агропромбуд», МПП «ІнтерТех», КП «Володимирецький КГХ», приватними підприємцями В.А. Бортніцком, О.І. Охремчуком, Р.О. Гілем. Нам, дирекції і викладацькому складу, приємно, що наші випускники знаходять себе у професії та житті і вміють застосувати отримані у ВПУ знання. Причому отримані чесно, за замовленням і коштом держави, а не за мамине сало чи татові долари.

 
 
 

 Світлана ФЕДОНЮК.

Фото Анни Логвиненко.

 

У вас недостатньо прав для коментування.