Тонемо у смітті?

( 0 Votes )

В Україні на кожного мешканця припадає найбільше технічного бруду. Так стверджують у Міжнародному інституті менеджменту природного середовища. І не повірити їм важко. Наш район не назвеш промисловим. Але тільки зовсім байдужий не жахнувся, дивлячись, як ми засмітили шкідливими відходами довколишні урочища. Зазвичай, це поліетилен та подібні до нього матеріали, які дуже довго, десятиліттями розкладаються у землі.

 В Єгипті й Аргентині поліетиленові пакети – люди зрозуміли їх небезпеку – позаторік заборонено. У Швеції 90 відсотків цього токсичного сміття переробляється. У Німеччині – 70. А в нас –  лише 7! Тож не дивно, що 6 відсотків даних Богом земель ми перетворили у сміттєзвалище.

Перший поліетиленовий пакет, між іншим, півстоліття тому вироблено у США. Сьогодні починаємо розуміти, що масове його застосування щонайменше років п’ятсот загрожуватиме земній цивілізації, адже утилізація цього синтетичного матеріалу стала світовою проблемою. Найобережніші вже нині повертаються до паперових упаковок. У нас же (але добре й це!) лише подано у парламент законопроект, який (у випадку прийняття) має не припинити, а тільки обмежити використання матеріалу, що став бомбою уповільненої дії.

Як і в світі, і в нас є люди, що переймаються охороною довкілля. А ще радує повідомлення, що винайдено матеріал, спанбонд, який у майбутньому успішно замінить поліетилен. Він неспроста вважається альтернативою поліетилену, адже, розкладаючись під дією світла протягом року, виділяє не хвороботворні токсини, а вуглекислий газ і воду. Спанбонд неминуче прийде й до нас. Та коли бажаємо добра собі і своїм нащадкам, уже нині маємо дбати про чистоту лісу, лугу, річки, озера і поля. Природне довкілля – наш спільний дім. І в ньому повинні панувати лад і порядок.


Володимир ПОЛІЩУК

 

У вас недостатньо прав для коментування.