Авторизація

HomeНаше життяПро те, що хвилюєЯк лікарю заробити на зарплату? (+фото)

Як лікарю заробити на зарплату? (+фото)

( 1 Vote )

22 січня на базі ЦРЛ відбулася нарада медиків первинної і вторинної ланок району. Після виступу головного лікаря КЗ «Володимирецький районний центр ПМСД» Олександра Волочнюка , який звітував про торішню роботу первинної медико-санітарної допомоги, перед присутніми виступив заступник начальника УОЗ Рівненської ОДА Василь Височанський.

Він доволі детально розповів, що чекатиме лікарів у 2018 році. Участь в нараді також брав заступник голови Володимирецької РДА Анатолій РИЖИЙ.

Не дивлячись на те, що офіційних документів, якими мають керуватися медзаклади у своєму реформуванні, досі не оприлюднено, зазначалося, що до квітня 2018 року заклади ПМСД із бюджетних установ мають перетворитися на комунальні некомерційні підприємства.

За таких умов вони зможуть підписати договори з Нацслужбою здоров’я України і напряму, а не через райраду, як було раніше, фінансуватися з держбюджету за надані медпослуги. Говорячи професійним терміном, «гроші ходитимуть за пацієнтом».

Вислів має на увазі те, що в разі реорганізації за лікування кожного пацієнта держава сплачуватиме лікарю кошти: у разі укладення договору між лікарем і пацієнтом раз на квартал лікар за цього пацієнта отримуватиме 400-700 гривень в залежності від вікової категорії пацієнта. Коли ж останній не підпише договір із кимось з лікарів, він автоматично прикріплюється до певного лікаря за територіальним принципом, і за такого «нічийного» пацієнта лікар отримає лише 240 гривень. Такі суми озвучені, але ще не підтверджені через відсутність офіційних документів, які б давали старт цьому етапу реформування. А це не виключає, що в останній момент розцінки можуть бути значно зменшені.

Оскільки реорганізовані медзаклади стають неприбутковими підприємствами, вони звільняються від сплати податку на прибуток і могтимуть розпоряджатися «вирученими» грошима. А отже, самі визначатимуть розміри зарплат лікарям (О.Волочнюк запевняє, що все ділитиметься пропорційно). а медсестри та інші медпрацівники отримуватимуть зарплату, якто кажуть, «кожному за справи його». Складається ситуація, коли зарплату треба заробити, а чи вартий ти якоїсь визначеної оплати, вирішуватиме керівництво (слухайтеся, посміхайтесь, а то не заплатять! – ред.).

До початку 2020 року задля підтримки медзакладів, які перебувають у стадіїї реорганізації, діятимуть і медична субвенція, і виплати за договорами з НСЗУ. Ті ж, що не йтимуть стежкою реформування, фінансуватимуться лише з субвенції, а отже, матимуть, вочевидь, меншу зарплату (принцип реформування ОТГ простежується й тут: як не діятимуть згідно з реформою, будемо урізувати й утискати, щоб спонукати до змін – ред.).

Отже, розмір виплати за договорами з НСЗУ залежить від того, скільки договорів лікар укладе із пацієнтами. Рекомендовано 2 тисячі пацієнтів на одного сімейного лікаря. Це – оптимальне навантаження, при якому він якісно й оперативно надаватиме медичну допомогу. Договорів може бути й більше 2 тисяч, але в такому разі погіршиться якість надання послуг лікарем, зазначає В. Височанський.

А тепер вмикаємо арифметику. У районі проживає 65310 чоловік. Всі вони поділені між лікарями, отож, з оглядкою на план, треба вирахувати, скільки лікарів необхідно для району. На вказану кількість населення треба 33 сімейних лікарі, а на нараді прозвучало, що в районі їх – 43.

– Район забезпечений необхідною кількістю сімейних лікарів з урахуванням виробничої міграції, яка відбувається завжди: хтось у декреті, хтось у відпустці, хтось на навчанні. Пацієнтів має вистачити на всіх, –запевняє О. Волочнюк. А на питання, невже лікарі мусять битися за пацієнтів, аби назбирати собі на зарплату, В.Височанський заперечує:

– Так не має бути. До хорошого лікаря черга вибудується. І самі люди мають бути зацікавлені, аби укласти договір саме з тим, у кого хочуть завжди лікуватись. Бо він набере дві тисячі пацієнтів, а від кожного наступного на законних підставах може відмовитися (але ж може й ні, отже хтось із колег-лікарів пацієнтів недоотримає –ред.).

– То що ж робити лікарям, які з певних причин не вважаються хорошими (а поняття хорошості досить об’єктивне)? Що робити тим, хто не вийде на 2 тисячі пацієнтів, і тим, хто на момент поділу пацієнтів між лікарями буде у декреті або на навчанні? Що, зрештою, робити лікарям, які працюють у селах з населенням менше 2 тисяч чоловік, а також молодим працівникам, які лишень прийшли на роботу і люди їх ще не знають? Як вони наберуть планову кількість пацієнтів і собі зарплату?

На ці питання пан Височанський лише розводить руками: розберемося в ході реформування. У свою чергу пан Волочнюк додає:

– Принцип закріплення пацієнта за лікарем у нас впроваджений з 2014 року. Кожен лікар має свою дільницю. ті ж, що йдуть у декрет сьогодні чи вчора, до цього вже працювали і мають прикріплених до себе пацієнтів. А нових працівників, які є виходцями з району і тут проходили інтернатуру, – їх хоч трохи, але вже знають. Коли ж лікар на своїй дільниці не набере 2 тисячі пацієнтів, то в будь-якому селі він зможе пропонувати укладення декларації з собою, і його також можуть обирати люди (а отже втручатись на чужу територію і відбирати потенційний хліб у колеги – ред.)

– Чи варто бігти до лікаря і підписувати декларацію?

– Поки медзаклад не реорганізується, заключити декларацію з пацієнтом лікар не зможе. Треба чекати перетворення, а вже потім можна підписувати домовленості. Поки що люди можуть лише «приглядати» собі сімейного лікаря і домовлятись усно. До речі, за умовами реформування укласти договір пацієнт може з будь-яким сімейним лікарем, хоч би й з Києва, Рівного чи Сарн.

Отож згадується студентська стара приказка: «Спочатку студент працює на залікову книжку, а потім залікова книж-ка працює на студента». Так і тут. До сьогоднішнього дня лікар виробив певний авторитет, і саме він тепер допоможе йому назбирати чи не назбирати потрібні 2 тисячі пацієнтів. За словами О.Волочнюка, лікар має постійно працювати над самовдосконаленням і підвищенням професійного рівня, завдяки чому його авторитет серед пацієнтів зростатиме.

Проте чи справді у всіх людей є рівне право вибору? Так, кожен, живучи, наприклад, у віддаленому селі може обрати лікаря з Володимирця. Але, враховучи умови доїзду до райцентру і час, витрачений на це, жителі таких сіл змушені будуть обирати місцевого лікаря, навіть якщо і кривитимуть душею. Чи справді це є той вільний вибір? Щось нагадує це все приказку «звичайно, у тебе є своя думка і я тобі зараз її скажу».

По селах ще з 2017 року розвішені оголошення, що до початку 2018 року люди мають добровільно прикріпитися до сімейного лікаря. Оскільки закріплення останнього за певною ділянкою відбувалося ще з 2014 року, люди позвикали до своїх лікарів, чим і пояснюється той факт, що «проблем з базою пацієнтів не буде».

У Полицях, кажуть, наприкінці минулого року справді висіли такі оголошення.

– Ми були проінформовані, що треба обрати лікаря і надати йому копії своїх документів, – розповідає пані Валентина. – Сімейного лікаря у нас немає. Ми закріплені за рафалівським, а там їх кілька. Майже всі пішли до Базиляк, і ходили чутки, що у неї близько 5 тисяч чоловік з Рафалівки та ближніх сіл.

Те саме підтверджує і пані Любов з Острівець:

 – Нам повідомили, що маємо обрати лікаря. Село прикріплене до лікаря з Довговолі, от масово до нього й понести документи.

Але такою проінформованістю можуть похвалитися не всі.

– Моя мама живе у Жовкинях, – розповідає пані Оксана з Володимирця. – Якось вона захворіла і поїхала в райцентр у лікарню. Там її не прийняли, сказали звертатися до свого сімейного лікаря. А хто саме закріплений за Жовкинями, вона не знає, і їй ніхто цього не сказав. Так ні з чим і поїхала додому.

То чи покращить медреформа якість надання самих медпослуг? Розробники реформи на цьому й наголошують. Проте, на жаль, ні від кого я не почула чітку відповідь, як саме люди відчують зміни після заключення договору з конкретним лікарем. Переваги у черзі на прийом до лікаря на фоні «нічийних» пацієнтів «чийні» не матимуть, хіба що попередньо домовлятимуться у телефонному режимі (якщо лікар захоче дати номер телефону). Невже це й уся різниця?

 
 

Подейкують, що сімейний лікар, з яким ви підпишете угоду і який щоквартально отримуватиме за вас гроші, за окрему плату до вас і до хати приїде, і всяке-таке, бо ж він – «ваш». От вам і медреформа. Всі говорять про боротьбу з корупцією, про реформи для її запобігання і покращення медпослуг, збільшують зарплати медпрацівникам, щоб їх не вабив «лівак». А в результаті – тишком у кишеню кластиметься купюра.

Хто ж винен? Той, хто дає, чи той, хто бере? Винні обидва. Звикли ми до того, що поки не помажеш, доти не поїдеш. Бо всі хочуть, щоб не було корупції, але при цьому «краще підмазати, а то наступного разу не приїде». Усі хочуть, щоб не було корупції, але при цьому всі хочуть мати знайомого, через якого можна «порєшать дєла».

Треба спочатку реформувати суспільну свідомість, а вже потім – всі сфери внутрішньодержавного життя.

 

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото автора.

 

Звіт про роботу РЦ ПМСД за 2017 рік головного лікаря КЗ «Володимирецький районний центр ПМСД» Олександра Волочнюка

У звітному році діяльність КЗ «Володимирецький районний центр ПМСД» та його підрозділів була зосереджена на покращенні стану здоров’я населення шляхом підвищення якості надання первинної медико-санітарної допомоги, послідовності і наступності медичного обслуговування між амбулаторними, стаціонарними, лабораторними, консультативними центрами, забезпеченні рівня справедливого доступу всіх жителів району до медичних послуг належної якості, доступності послуг на рівні ПМД, профілактиці та ранньому виявленні захворювань, зниженні рівня захворюваності, підготовці закладу до нових фінансово-економічних умов.

Центральна роль в первинній медичній допомозі (ПМД) належить сімейному лікарю. Але треба нагадати, що результат досягається не тільки завдяки роботі самого лікаря, а й за рахунок діяльності команди. На кінець року в склад РЦ ПМСД входить 12 амбулаторій і 39 ФАПів. Згідно розрахунків, в районі має функціонувати 21 амбулаторія (19 в селі і 2 в місті/селищі). Амбулаторії в смт створені, по селах 10 вже є, 9 ще треба створити. Разом з прийняттям рішення про перетворення КЗ ПМСД в комунальне некомерційне підприємство буде створено ще амбулаторії в Городці, Полицях, Красносіллі, Воронках незалежно від фінансування і участі в програмах розвитку. У нас зареєстровано 327,25 штатних одиниць, з них 42 посади адміністративно-управлінського персоналу (це 12%, а норматив – 20%). За рахунок цього заклад зумів зекономити кошти і вийти на кінець року без заборгованості по виплаті заробітних плат.

Усе населення охоплене первинною медико-санітарною допомогою. Щорічно проводиться прикріплення населення до лікаря. Лікарі обслуговують населення від 0 і старше, всі лікарі пройшли спеціальні курси підвищення кваліфікації.

Протягом 2017 року в межах бюджетних призначень ми не придбали жодного автомобіля. Скоротились розміри витрачених на паливо для медтранспорту коштів. Були проведені капітальний ремонт у ФАПі с. Біле і поточний ремонт у ФАПі в Половлях. На це було витрачено 740,9 тис. грн.У відремонтованих ФАПах підключена гаряча і холодна вода, наявне водовідведення. Після ремонту ФАПу в Білому є проектно-кошторисна документація для ФАПу в Телковичах, обидва ФАПи об’єднаються в амбулаторію.

Сьогодні амбулаторії в ціновому еквіваленті укомплектовані на 17,7%, ФАПи – на 44,3%. Відповідно до переліку обладнання, яке має бути в амбулаторії, укомплектування – відповідно 41,8% і 59,1%.

Маємо 11 автомобілів санітарного транспорту (фактична потреба КЗ ПМСД – 37 автомобілів), наявний транспорт в цьому році вичерпав свій ресурс. Останній раз комп’ютери закуповувались в 2016 році, але всі амбулаторії комп’ютеризовані і мають доступ до інтернету. Вже в цьому році підключили до швидкісного інтернету амбулаторії в Рафалівці, Володимирці, Довговолю. В цілому заклад укомплектований на 23,3%.

Щоб повністю укомплектувати всі підрозділи необхідно в цінах станом на листопад 2017 року 6,7 млн грн.

За звітний період зафіксовано майже 225 тисяч відвідувань пацієнтами нашого медзакладу – це близько 3,4 відвідування на одного жителя.

На жаль, ми не маємо достатніх площ для розміщення ліжок для госпіталізації хворих, траплялись випадки, коли таких хворих ми розміщували в фізіотерапевтичних кабінетах. Коли ж фізіотерапевтична служба відійшла до ЦРЛ, то й кількість ліжко-місць мусили скоротити (50 одиниць). Загалом проліковано 12021 пацієнта, з них 5859 госпіталізовувались.

Позитивні демографічні явища в районі ще зберігаються, але помічається зменшення показника народжуваності: з 22,1% в 2012 році (найвищий показник народжуваності за останні 7 років) до 16,9%. Рівень загальної смертності знижено з 12,4% до 11,9%. За рахунок зменшення показника народжуваності природній приріст зменшено з 5,7% до 5,0%.

 

Коментарі   

 
+2 # Гість 28.01.2018, 10:21
Потрібно ставати приватним лікарем!
Відповісти
 
 
+4 # Гість 28.01.2018, 12:45
Запитали уХрущова—хто запустив перший супутник—відпов ідь радянський народ,—наступне запитання—під чиїм керівництвом вийшла перша людина в космос—відповід ь,Хрущова—під мудрим керівництвом комуністичної партії .Нобелівський комітет хотів за даний прорив в науці дати цій людині премію Нобелівську .отак її цю людину зневілювали з народом.Коли їй треба було дати медичну допомогу цій Людині то фактично при рядовій операції зарізали на столі даже спеціаліста не було кров зупинити .рівень розвитку так званий середньої нашої медицини відомий—ниже плінтуса,—так що реформу робіть під лікарів від Бога,спеціаліст ів своєї справи.І самі лікуйтеся в своїй пореформованій медицині .
Відповісти
 
 
+12 # Гість 30.01.2018, 13:53
"розберемося в ході реформування" - хто б сумнівався.
одвічно в цій країні все через одне місце. граються на людях, як то воно буде, а мізки увімкнути і прорахувати всі ходи і ризики - ні? це неможливо?
Відповісти
 
 
+6 # Siegfried 31.01.2018, 08:19
Бо реформи повинні робити вчені, науковці. Вони завжди спочатку випробовують на щурах і собаках, а вже потім на людях.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 202 гостей на сайті