HomeНаше життяЗустрічі для васВасиль Гладиш: "Котельня – це той самий колгосп»

Василь Гладиш: "Котельня – це той самий колгосп»

( 0 Votes )

Про цього господарника мені вже неодноразово доводилось чути слова вдячності та похвали як від місцевої влади, так і від звичайних жителів Володимирця. Погодьтесь, у  час тотальної критики й недовіри громадськості до керівників будь-яких рівнів це рідкість.

Директор ТзОВ «Регіон Теплопостачання» Василь Гладиш народився на Івано-Франківщині, закінчив ветеринарний інститут у російському Новгороді, там і познайомився з майбутньою дружиною, котра родом із Володимирця. Молодята побрались ще на першому курсі, а по закінченні навчання повернулись на батьківщину жінки. Василь пішов працювати за фахом, у колгосп, віддав сільському господарству вісімнадцять років життя.

– Котельня – це той самий колгосп, бо тут працюєш так само без вихідних днів, в екстремальні погодні умови. От тільки котельня значно вогненебезпечніша, – з гумором стверджує мій співрозмовник. – Історія цієї котельні не зовсім благополучна, бо її неодноразово «перкидали» то Сарни Дубровиці, то Дубровиця Рівному, то районна рада  – селищній. Кожен, збуваючи, потирав руки. Обладнання було старим, розбалансованим, тепломережа зношеною – через це люди й організації масово відмовлялися від послуг котельні. У 2011 році відбулась реорганізація комунальних підприємств району, і вони злились в одне – КП «Аква». Саме на його базі й виникло наше товариство «Регіон Теплопостачання». Ідея належить Петру Вакулічу, тодішньому  першому заступнику голови райдержадміністрації.

Під час промислової виставки у Києві Петро Вакуліч познайомився з харківським науковцем Олександр Симонеєм, котрий винайшов і виготовляє енергоефективні котли піролізного типу. (Піроліз – від "піро", вогонь, і "лізис", розчинення. Означає "розчинення вогнем". Так само "гідроліз", "електроліз" – хімічна реакція, під час якої органічні сполуки розпадаються під дією високої температури й обмеженого доступу кисню).

 Володимирецький чиновник був вражений науковою розробкою українського вченого і запросив його до співпраці з територіальною громадою.  Олександр Рюрикович Симоней  приїхав у селище, вивчив ситуацію і став співзасновником та інвестором  «Регіон Теплопостачання» разом з Василем Гладишем та ще одним своїм земляком-харківянином. Інвестори вклали гроші у два котли вартістю більше 700 тисяч гривень кожен,  у насосне обладнання та дизель-генератор, бо у Володимирці часто відбувались відключення від електрики, навіть аварійні. А у 2012 році вже місцева влада поступово реконструювала 75 відсотків  теплових мереж селища, ще 15 – проклала спільно з харківськими інвесторами.

Тепер в опалювальний період у котельні працює пятнадцять робітників, влітку – четверо: директор, бухгалтер та два слюсарі.

Василь Гладиш:
 

– Топимо відходами деревини, дровами. Опалюємо чи не всі державні установи селища і три житлові будинки на вулицях Партизанській, Соборній та Шкільній. У 2013 році підключили до себе й пенсійний фонд, блок початкових класів ЗОШ №1 і ДНЗ «Малятко». До нас звертаються також громадяни, але їм ми змушені відмовляти, бо нам це не вигідно. Та й сама труба досить дорога – понад 200 гривень за метр погонний. Нам зараз фінансово цікаві великі обєкти, бо лиш орендної плати КП «Аква» сплачуємо 5520 гривень у місяць. Якщо місцева влада  й самі люди вклали б кошти у повну реконструкцію тепломережі,  тоді можна було б подумати про обігрів більшої половини селища. Повірте, це не дешево. Лише підключення вищевказаних установ нам обійшлось у 230 тисяч гривень, – каже Василь Гладиш.

У чому полягає принцип роботи піролізного котла?

– У піролізному спалюванні або сухій перегонці палива. Під дією високої температури і в умовах нестачі повітря суха деревина розкладається на летючу частину, так званий піролізний газ, та твердий залишок – деревне вугілля (кокс). Піроліз деревини здійснюється при температурі до 1000 градусів за Цельсієм. Змішування кисню з піролізним газом при найвищій температурі викликає процес горіння останнього. Тобто відбувається подвійне згорання, виділяється удвічі більше тепла. Згоряючи, піролізний газ взаємодіє з вуглецем, у результаті чого димові гази на виході з котла практично не містять шкідливих домішок, бо є сумішшю вуглекислого газу й водяної пари. Причому такий котел  викидає в атмосферу СО2 у разів три менше, ніж звичайний дров’яний, особливо ж вугільний. До того ж, під час піролізного горіння утворюється мінімум сажі й попелу, тому котел не потребує частого чищення. Переваги піролізного котла – можливість регулювати його потужність, низьке споживання палива, нескладне обслуговування і чищення, необхідність подачі палива тільки кілька разів на добу, одночасне згоряння великих кусків деревини та можливість топити  сирими дровами зі значною  вологістю.

На чому заробляє ваша котельня?

– На наданні якісних послуг. Наприклад, за опалювальний сезон ми виробляємо десь 1850 гігакалорій на суму майже мільйон гривень (одна гігакалорія – це кількість тепал, необхідна для нагрівання тонни води на один градус Цельсія – авт.). Вартість 1 ГКЛ для установ та організацій – 546 гривень. Ми єдині на Рівненщині маємо котли такого типу потужністю 2 МВТ, саме тому неодноразово приймали на своїй базі обласні семінари, передаємо досвід іншим новаторам у теплопостачанні краю.

Звісно, у нинішню аномальну спеку важко думати про люті  морози. Та все ж…

– Є правила підготовки до зимового періоду, затверджені Міністерством палива та енергетики. Ми маємо готуватись до постачання тепла, а споживач – до його приймання. Для цього він має перевірити запірну арматуру, провести гідравлічне випробування внутрішньобудинкової системи, зробити промивку труб. Уже настала пора це робити, а споживачі мовчать… А от коли вдарять морози і виникнуть надзвичайні ситуації – тоді обривають телефонні дроти. А що ми тоді можемо вдіяти? Хіба перекрити воду. Має бути співпраця. А наразі вона є лише з відділами культури та освіти, де завжди вчасно готуються до зими і роблять профілактику тепломереж. Більше до нас ніхто не звертався, хоча опалювальний сезон не за горами – розпочнеться 15 жовтня.

Як кажуть у народі, зима підкралась непомітно і несподівано випав сніг

– Щось подібне відбувається щороку, – сміється. – Саме для того, щоб зима не стала несподіванкою, ми й працюємо влітку. У нас найнижча ціна на Рівненщині за 1 гігакалорію. Ще нижчою вона є лиш у місті-супутнику РАЕС Кузнецовську, де особливо сприятливі умови для комунальників.

Ще Василь Гладиш багато та захоплено розповідав про свого компаньйона, батька-розробника чудо-котлів Олександра Симонея, хіміка за фахом:

– Уявляєте, у топку котла входить за одне завантаження 500 кілограмів деревини! Керамічна цегла у його «пащі» особлива, надзвичайно вогнетривка і  спеціально привезена з Китаю. Вартість одного такого бруска – біля 35 євро. Мій колега-співзасновник захистив дисертацію на базі власних наукових винаходів.

 

Світлана ФЕДОНЮК.

Фото Анни Логвиненко.

 

У вас недостатньо прав для коментування.