HomeНаше життяЗустрічі для васГолова РДА Володимир Савонік: «Не виправдовуюсь і не хвалюсь. Я працюю»

Голова РДА Володимир Савонік: «Не виправдовуюсь і не хвалюсь. Я працюю»

( 0 Votes )

Володимире Володимировичу, чому Володимирецький район по деяких економічних показниках діяльності опинився чи не на останньому місті в області, за підсумками півріччя?

А коли він був на першому? Це питання досить об’ємне. Усіх показників є чотирнадцять, статистика говорить за січень-липень цього року, я ж призначений на посаду фактично з травня. Коли оприлюднили ці маловтішні рейтинги, підняв показники за останні роки, докладно проаналізував їх.

І до яких висновків дійшли?

Першу свою колегію наприкінці травня розпочав з розгляду питання діяльності району, бо воно перебуває на контролі уряду, голови ОДА. Відповідно і я приділяв, і приділяю, йому найбільшу увагу. Щотижня керівники структурних підрозділів райдержадміністрації звітували на оперативних нарадах, аналізували проблеми й шляхи виходу з них. По темпах зростання доходів місцевих бюджетів у травні ми були на дев’ятнадцятому місці, перед Млиновом та після Рокитного. Наш район на 95 відсотків дотаційний, тому завжди були сільради, які не виконували бюджет. Маємо тридцять сільських та дві селищних ради. Бюджет формується на основі показників попередніх трьох років, тобто береться середня цифра і планується на четвертий.  Наприклад, у котрійсь сільраді у якийсь рік здали багато ягід, Підприємці, які ці ягоди заготовляли, заплатили чималий лісовий збір. Це вплине на план у майбутньому, але ж не факт, що ягоди вродять наступного року чи туди знову заїдуть заготівельники, тоді й план виконати не вдасться.

Минулоріч Озерському сільському й Рафалівському селищному бюджетам помилково зарахували  податок на доходи фізичних осіб – ПДФО. Цей податок місцевий. На Рафаліську селищну раду «кинули» 100 тисяч гривень ПДФО через неуважність. За кілька днів, звісно, помилку виявили, кошти забрали, а от статистичні дані залишились. План підняли. Це чисто технічна проблема, але вона існує.

Тепер щодо темпів зростання податкового боргу до зведеного бюджету, тут маємо 20 місце з 20.

Так, у нас цей бог збільшився у три рази. До 2012 року на території Володимиреччини працювала заготівельна фірма (ягоди, гриби), яка не сплачувала податки, бо працювала не зовсім законно. Фірма збанкрутувала, а 7,6 мільйона гривень податкового боргу зависло, зіпсувавши показники району. Як же з такими боргами лідирувати?  Зараз цим питанням займається виконавча служба, бо власники переховуються, або перереєстровуються в інших районах чи областях. Попередня влада цю цифру у 2012-2013 роках, мабуть, вміло приховувала. Коли я прийшов на посаду, ми її, цю проблему, показали, тому район з шостого місця миттєво перемістився аж на двадцяте… Постає питання: хто і навіщо «кришував» заготівельну компанію «Прогресивні технології будівництва»? Хай люди самі подумають… Нещодавно, спільно з податківцями, вдалось з’ясувати, що ця фірма тепер перереєструвалась у Львівській області, тому частина боргу – 3,8 мільйона гривень, перейшла туди. У нас залишилась половина, теж 3,8 мільйона, тобто вийшло так, що ми цей борг скоротили вдвічі. Тепер працюємо, щоб його взагалі ліквідувати. Борг, успадкований нами від  самозахвалених попередніх керівників, котрі залишили район у руїні, а кажуть, що «покращували» ситуацію. Тільки де воно, те обіцяне процвітання?  Є райони, у яких 20-40 мільйонів боргу, але вони перебувають на 5-7 місцях рейтингу, бо чесно показували свої економічні негаразди. А Володимиреччина, маючи фактично найменший борг, стоїть на останній, 20 позиції. Попередня влада брехала сама собі і людям.

До речі, на Львівщині почали судовий процес  проти «Прогресивних технологій будівництва».

Це все негатив. А є щось обнадійливе?

Є у нас і позитивні зрушення, але ще зарано ними хвалитись. По деяким показникам маємо і перші, і середні місця. На рівні залишаються прямі іноземні інвестиції у район - шосте місце, на сьомому - єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зменшується заборгованість по сплаті страхових внесків – третє місце. Порівняно з іншими районами майже відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати - четверте місце в області. Ще раз наголошу: ці питання на постійному контролі і в мене, і у відповідних комісіях при райдержадміністрації. Зрозумійте мене правильно: не хвалюсь і не виправдовуюсь, я працюю, констатую факти. За чотири місяці роботи головою РДА нікого не змушував перебільшувати економічні показники, тому район наразі  на 20 місці. Але насправді, якщо відкинути приписки попередників, то ми на ньому завжди й були. Інакше виходитиме, що усі райони в умовах війни стали працювати утричі краще, а ми – втричі гірше?... Це ж нереально! Декому має бути соромно за цю ситуацію, але точно не мені.

Як йдуть бюджетні справи нині?

Станом на липень район на 95,4 відсотка виконав план по надходженню до місцевих бюджетів, але все одно залишився на 19 місці. Станом на 1 вересня вже було 98,9%, цей показник не стабільний, але він на на постійному  контролі. Впевнений, до кінця року матимемо усі 100 відсотків виконання.

Повернімось ще раз до рейтингу. Єдиний соціальний внесок – теж кінець списку, 17 місце…

Дочірнє підприємство «Регіон-Інвест» - це карєр, що розробляє, добуває та реалізує щебінь. Цей бізнес був зорієнтований на внутрішній й російські ринки. Ще раніше підприємство не погоджувалось із цифрою нарахованих йому податків, не сплачувало їх, судилось, тим часом росла пеня. Тепер має проблеми як сам «Регіон-Інвест», так і наш район. І це в умовах війни з Росією, коли треба швидко переорієнтовуватись на інші ринки збуту.  Частка боргу цього державного підприємства становить  близько 700 тисяч гривень  з 900 тисяч загальнорайонних. Постійно спілкуюсь з цим та іншими «проблемними" керівниками, тому ситуація контрольована, ісподіватимемось  - буде виправлена.

Дійсно, керівники бувають різні… А є серед вашого оточення такі, яких можна назвати найкращими?

Найкращі  зараз воюють з російським окупантом на Сході. Але й у районі, на жаль, вистачає таких, які діють немов окупанти. Днями мені зателефонував сільський голова Жовкинь, мовляв, так звані бурштинщики несанкціоновано миють камінь у напрямку поховань загиблих жителів колишньої польської колонії Паросля. Нелегальні старателі ставлять свої автомобілі мало не на могилах, де й обідають, розкидають побутове сміття.

Є версії як саме загинули поляки з Парослі?

Це інша тема. Ви, напевно, знаєте про моє попереднє місце роботи у районному музеї, тому й запитуєте? Свого часу я справді намагався дослідити інформацію про цю трагедію. Інформація, що їх позбавили життя  вояки УПА не співпадає у часі, не витримує жодної критики. Є дані, що колонія  була знищена в ніч з 10 на 11 лютого 1943 року. Упівці в ніч на 7 лютого брали Володимирець, а 9 лютого готували засідку на гарнізон у Дубровиці.  Найймовірніше, село Паросля вони минули перед боєм за Володимирець. Є версія, що польське населення насправді знищили переодягнені радянські диверсанти, спільно з польськими перебіжчиками, тобто свої знищували своїх. Інша справа, що ніхто не має права тривожити  вічний спокій похованих людей, якої б національності вони не були і як би вони не померли. Ми цього не допустимо.

Тоді домовляймось про спільну поїздку у Жовкині? Там і подивимось: що саме робить сільський голова заради охорони спокою душ невинно убієнних.

Домовились.

Світлана ФЕДОНЮК. Фото Анни Логвиненко.
 

У вас недостатньо прав для коментування.