Авторизація

HomeНаше життяЗустрічі для васПеревірили магазини і кафе: як ми ще досі живі? (+фото)

Перевірили магазини і кафе: як ми ще досі живі? (+фото)

( 1 Vote )

12 серпня працівники ветмедицини відзначали своє професійне свято,  а це – чудова нагода завітати до районної Держпродспоживслужби, аби дізнатися, що день грядущий нам приніс, адже в цій службі так часто проходять зміни і реорганізації, що просто не встигаєш оновлювати їх у себе в голові. Власне кажучи, про це «ВВ» і запитав у начальника Володимирецького РУ ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області Олександра Петрука.

– Наша служба, – ділиться Олександр Миколайович, – займається реалізацією держполітики в галузі ветмедицини, зокрема в галузях безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, санітарного законодавства, надання фітосанітарної та насіннєвої безпеки, ідентифікації і реєстрації тварин.

– Тобто, якщо магазин продає неякісну продукцію,  споживач має змогу поскаржитися вам?

- Так, він може написати нам скаргу і в ній чітко обґрунтувати претензію. Часто трапляється, що конкуренти таким чином один на одного скаржаться. Як відомо, продавець/власник при виявлення неякісної продукції повинен компенсувати покупцю кошти, а в разі відмови споживач має право позиватися. Найчастіші скаржаться по ветеринарному напрямку, дотриманню санітарного законодавства, з питань безпечності та якості харчових продуктів. Але таких випадків небагато, адже підприємець усвідомлює свою відповідальність за якість харчових продуктів. А по-друге, споживачі часто бояться скаржитись, або не знають, куди, або не вважають за потрібне.

Останнім часом є скарги на недотримання санітарного законодавства. Поблизу Степангорода випалюють деревне вугілля, бочки стоять за 2 км від села, що дозволено законом, але жителі не вважають цю відстань безпечною і скаржаться на забрудненість повітря. Нам направили відповідні документи але там усе відповідає нормам. Через бджіл і свійських тварин, навіть через каналізаційну систему скаржаться. Мовляв, і зайвий гул, і сморід. У таких випадках паркан між сусідами повинен бути 2,5 метра висотою. Але рідко хто цього дотримується. Ми можемо тільки прописати певні умови – і людина з тим документом може звернутися до суду. Загалом же це більше питання сільських і селищних громад. Якщо вони не можуть побудувати каналізаційну систему, то що робити людям зі своїми «відходами»? Виходу у них нема. За перше півріччя було 2 скарги по утриманню птиці, одна – по каналізаційній системі, 3 – по викидах в атмосферу. Скаржилися також по лейкозу та порушенню умов збирання молока у Половлях.

 

– І як же складається ситуація з цим по району?

– Господарств по вирощуванню ВРХ і свиней стає менше. Свійських тварин у населення більше, ніж у господарствах. Маємо трьох операторів ринку, які заготівляють молоко від населення. Вони ставлять свої холодильні установки, але в примітивних умовах, тому все одно порушуються санітарні вимоги: молоко видоюється вручну, контактує з повітрям і, відповідно, з бактеріями. А встановлення безперервної лінії, доїльних залів і доїльних апаратів вимагає значних матеріальних витрат. Тому й ціна такого молока значно вища. Сьогодні в Україні кожен має доступ практично до всіх ветеринарних ліків. Навіть антибіотик господар може проколоти тварині. Після такого лікування  молоко певний час не придатне до вживання. Однак немало недобросовісних господарів здають його з антибіотиком. У Польщі до ветліків має доступ лише ветеринар. Кожна ампула йде під списання. Тому там і контроль кращий. У нас в районі більше 70 молокопунктів, а працівників служби разом із ветлікарнею – 38. Встигнути перевірити всі господарства – нереально. Останнім часом у людей молоко забирають раз у день, тому його збирають в одну тару. Оператори зацікавлені в якості молока. Трапляється, вони без попередження беруть молоко на пробу. Але якщо перевіряти великі партії, можлива похибка.

– З квітня вам зняли мораторій на перевірку субєктів господарювання. Яка картина вимальовується тепер?

– Ми зараз проводимо перевірку з відеофіксацією, щоб потім не казали, що упереджено ставимося до підприємця. Після тривалого мораторію маємо неприємні висновки: підприємці розслабилися. Кожен магазинний, ресторанний чи шкільний заклад харчування має порушення!  Найчастіше порушуються температурний режим зберігання продукції, товарне сусідство, відсутність медоглядів серед працівників і поточних ремонтів приміщень. У разі виявлення порушень підприємець отримує припис із терміном виправлення помилок. А в разі невиконання його чекають штрафні санкції – 7 тисяч гривень і вище. З 2019 року вступає в силу система євростандартів НАССР, яка особливо стосується закладів громадського харчування і підприємств, що виробляють харчову продукцію. Якщо підприємство не працюватиме за системою НАССР, воно автоматично витісняється з ринку, бо не зможе гарантувати якість своєї продукції. Введення такої системи пов’язане в першу чергу зі збільшенням випадків харчових отруєнь в Україні. Планується, що заклади харчування та підприємства, що виробляють харчову продукцію, перевірятимуться чотири рази на рік плюс аудит (до нього підключатимуться працівники інших регіональних держпродспоживслужб – «зі своїм можна домовитись, бо один одного добре знаємо». Система НАССР вже впроваджується. У нашому районі до неї підключився Кузнецовський хлібозавод. І ми намагаємося допомогти підприємствам безболісно перейти на євростандарт.

 

– Ви займаєтеся ще й перевіркою закладів туризму. Наразі це Біле озеро і РОК – зокрема. Відпочиваючі постійно обурюються станом узбережжя: туалетів мало, і вони занедбані, люди справляють нужду за кущиками, тож за 50 метрів від берега страшно йти…

– РОК – відокремлена структура, вона має проблеми з капітальним ремонтом, а надання якісних послуг без цього неможливе. Відповідно до припису, який їм надали, вони протягом року мають виконати реконструювати їдальню і будиночки. Якщо говорити про комунальне підприємство  від Більськовільської сільської ради, то їхнє питання – сміттєзвалища і дотримання санітарних режимів, позаяк вони беруть кошти і немаленькі. На узбережжі накопичується сміття. І треба вивчати різні підходи і різні фактори, адже озеро знаходиться за межами сільради. Хто видає дозвіл на хоча б тимчасові споруди, на будинкові типи утримання людей? Наша служба їх не видає. Спитайте в сільраді і райраді. Якщо вони дають дозвіл обілечувати людей, то відпочивальник має право знати, на що саме підприємцю чи КП дали право: чи це за вїзд, чи за дороги, чи ще за щось? Громадські туалети повинні бути, але питання в тому, що відходи не вивозяться, а… перевозяться в інший закуток цього ж лісу. Як потім довести, чиє це сміття? Поки не зафіксуєш порушення, довести його практично неможливо.

– А як складається ситуація зі стихійними ринками?

– Вона ніяк не змінилась у порівнянні з попереднім роком. На це питання більше мають відповісти правоохоронні органи. Ми щотижня стараємось перевіряти молочну продукцію в таких місцях. Продавці здебільшого погоджуються здати молоко на аналіз. Але споживач має розуміти: одна справа, коли тобі під двері зранку принесли молоко, інша – коли при дорозі в пообідню спеку купуєш пластикову пляшку неперевіреного молока. Яке воно, те неперевірене молоко: розведене, брудне, з лейкозом, бруцельозом, лептоспірозом чи маститом? Учені, до речі, довели, що лейкоз від тварини може передатися людині. А по району виявлено більше 65 лейкозних корів, зокрема у Половлях, Великих Телковичах, Білому, Степангороді. І це молоко везуть на стихійні ринки.

 

– Яка в цьому році картина з нітратами в овочах і фруктах?

– Їх гранично мало. Мабуть, тому сприяло спекотне літо, або ж підприємці обробляють овочі і фрукти не відомими лабораторії хімічними речовинами. Цікаво, що, перевіряючи продукти в закладах харчування, ми практично скрізь виявили порушення технологічного режиму роботи холодильних установ і в заморожених продуктах знаходили певні недопустимі бактерії. Часто продукція заморожується по кілька разів, і це – порушення технологічного режиму. Така продукція втрачає якість і стає джерелом харчового отруєння.

– А що скажете на те, що заморожена риба в кожному райцентрівському магазині має гельмінтів?

– Їх не повинно там бути. Але якщо ви виявили навіть гельмінта неживого, скрученого в спіральку,  то маєте право повернути товар у магазин та вимагати назад свої гроші (коли на руках є чек; в іншому випадку довести свою правоту складно). Такий продукт не варто вживати, навіть якщо ретельно почистити. Хіба що – продезінфікуватись, у чому допоможе… алкоголь, – жартує. – Усе-таки краще повернути товар. Ліпше кілька разів посваритися з магазином, ніж наражатися на небезпеку.

– Маєте нагоду привітати колег з професійним святом...

– Хочу подякувати дільничним лікарям та ветеранам ветеринарної медицини за їхню працю та побажати благополуччя в їхніх родинах.

Спілкувалась Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото автора.

 

Коментарі   

 
+8 # Гість 16.08.2018, 09:40
"Якщо говорити про комунальне підприємство від Більськовільськ ої сільської ради, то їхнє питання – сміттєзвалища і дотримання санітарних режимів, позаяк вони беруть кошти і немаленькі." Яке комунальне і які кошти? Більськовільськ а сільська рада не має комунального підприємства і коштів ніяких не бере. Землі навколо Білого озера надані в оренду підприємцям (мабуть всі з Вараша) Рівненською ОДА, оскільки ці землі за межами населеного пункту. От вони і беруть гроші.
Відповісти
 
 
+7 # Гість 16.08.2018, 11:40
Так написали б в статті як їх можно знайти ,зателефонувати .
Відповісти
 
 
+7 # Гість 17.08.2018, 11:12
так бочки біля Степангорода чи Зеленого. Чи вже там і там. Ото бізнес пішов.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 342 гостей на сайті