Болить душа у городчан

( 3 Votes )

Стаття «Городець бунтує», яка була опублікована в минулому номері Володимирецького вісника обурює неправдивістю інформації вказаній в ній.

 Після попереднього керівника дійсно були передані борги в сумі трохи більше 1 мільйона гривень, а не 3 мільйони, а відносно сіна – так, люди відгукнулись в рахунок майбутньої оплати, але деякі ще і до цього часу не отримали її. Щодо поголів’я худоби, то якраз при пану Соньку воно нарощувалося значно менше, ніж при попередньому керівнику.

Сіна на той час не було, а от солома при теперішньому керівнику, на яку для згортання в рулони затрачені кошти, гниє і досі під Антонівкою. Своє не треба прибирати, а от на гроші, якими міг би заплатити зарплату, купляє сотні тонн жому. Мабуть, має з цього зиск?..

Наш «досвідчений аграрій» і «непоганий мужик» «адресовані премікси для худоби» видавав тільки по блату і кому вважав за потрібне.

 А відносно бурштину – «непоганий мужик» не пас задніх, з перших днів зметикував що і як. А коли завітала програма «Гроші», представився підприємцем під чужим ім’ям, хоча була можливість звернутися за допомогою телебачення до будь-яких органів, але не вважав за потрібне з якоїсь причини.

Як «економіст» (із статті «Городець бунтує»), цікаво знати, бачив, як пана Сонька «головний агроном» вигнав «із наряду», якщо з 30 грудня по 10 січня в господарстві його не було, він був на Херсонщині?

Відносно боргів – про 13 мільйонів заборгованості перед інвестором на зборах говорилося, але ніхто про санкції не згадував. Цікаво знати, а звідки про них знає вельми шановна Г. Штерн?

А щодо чуток, що всім керує бухгалтерія і кадри, то, мабуть, шановний Микола Віталійович не знає, що його син Сонько Сергій Миколайович рахується в центрі зайнятості після того, як нібито пропрацював в радгоспі аж цілий місяць, а його ніхто на роботі і не бачив. А скільки таких за останні 4 роки на пенсію пішло з Кричильська, Степангорода, Чакви, Цепцевич, Сарн?

А чому «бухгалтер все вирішує», хіба бухгалтер завідує відділом кадрів? Адже за всіма нормативними законами без підпису директора та відділу кадрів на роботу не приймають. Тож все-таки знає пан Сонько, скільки і яка довідка коштує, або не знає своїх «лівих» працівників.

А Сонько попав у немилість не тому, що слухав бухгалтерію, а тому, що він її не чув. Він взагалі нікого не чув. Бо всі працівники господарства для нього «поліське бидло». Своєю неповагою і хамським відношенням до людей розгубив спеціалістів господарства, механізаторів, комбайнерів.

А щодо новобудов, «які згідно схеми-поділу стоять на державних землях академії», – провину Сонько перекладає на попереднього керівника і сільську раду. Більшість забудовників того часу мали відношення до господарства, були його працівниками.

Тепер питання до Сонька: «Як за часів вашого правління на землі радгоспного двору зміг побудуватися підприємець, який ніякого відношення до радгоспу не має (хіба що допоміг здати пів-господарства в металобрухт)»?

І друге питання: «Чи в законному місці розпочав своє власне будівництво пан «аграрій»? Адже крім нього ніхто не має права отримати ділянку під забудову поряд.

А тепер питання до дружини Сонька: «Скажіть, будь ласка, а скільки коштує одна сота луків, які ви роздавали людям для сінокосу, і скільки грошей надійшло у касу господарства?»

 І на завершення питання до Г.А. Штерн (Тєтєнєвої): «Шановна Галино Арсентіївно, скажіть, будь ласка, за чиєю вказівкою ви друкували ту статтю?» Так от знайте, що всі «нечисті» справи «шановного Сонька» знає не одна людина, а працівники трьох відділків радгоспу. А це ще далеко не все. І навіщо нам виглядати «Житомирську мафію», коли в нас є своя «Сарненська», з якою дружить пан Сонько, щонеділі на полюванні.

 А тепер звернення до районної влади. Городець просить вашого втручання і захисту. Адже це одне з небагатьох господарств району, яке сплачує податки. Невже в районі не можна знайти людину, яка б очолила наше господарство? Чи нам знову чекати «досвідчених аграріїв», що перекладають вину на інших?..

 Володько Л., Вітюк Г., Томашевський О., Томашевська Г., Чекота Є., Юрчук Г., Сернюк Г., Наливайко М., Жирун В., Жирун Л., Позняковський В., Савчук М., Бірук В. -  працівники ДПДГ «Городецьке».

 

Від редакції. Цей відгук ми публікуємо з мінімальними редакційними правками (зняли лише несуттєве: образливі вислови і неаргументовані звинувачення) в рамках цивілізованого ведення дискусії, а не задля зведення чиїхось особистих порахунків. Лист свідчить, що працівники городецького державного дослідного господарства справді небайдужі до долі свого підприємства.

Однак судити ту чи іншу сторону за допущені помилки в роботі, які й спровокували «бунт» та борги у Городці, ми не беремося, – це в компетенції відповідних фіскальних та правоохоронних органів. Ми лише наводимо різні точки зору працівників господарства задля того, щоб розібратися в першопричинах.

Чи вдасться одними лише журналістськими публікаціями вирішити проблему – питання риторичне. А от загострити на ній увагу тих чиновників, у чиїй компетенції поставити крапки над «і», – це завдання, яке не дозволить чиновникам закрити очі і пустити все на самоплив.

Ситуація у Городці справді загострилася і тепер охоплює не лише чергову зміну керівництва, а й соціально-моральні аспекти, робочі місця, розпаювання земель та недопущення їх розорення бурштиновими клондайками.

Сподіваємося, що емоційні заяви і звинувачення вичерпалися, відповідні служби проведуть об’єктивну перевірку, і городецькому господарству жити і процвітати в майбутньому. Бо тільки село врятує Україну.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 47 гостей на сайті