Поліція Вараша демонструє недбалість в розслідуванні "безпредєлу", до якого сама призвела

( 5 Votes )

На  Рівненщині  в  м. Кузнецовськ (Вараш) у вересні місяці   цього року  за  участі  і  сприяння  влади та   поліції по  "безпредєлу", без  будь яких рішень суду  чи   інших владних органів  було зруйновано (знищено) родинний  бізнес 65 – ти річної Надії Чайки.

А  саме  кафе - намет, обладнання і продукцію в ньому. Чим заподіяно велику шкоду, тілесні  ушкодження людині поважного віку  та інші тяжкі наслідки.

При цьому працівники поліції Варашського відділу на даній події активно сприяли злочинцям. Насильно  стримуючи  цю потерпілу жінку поважного віку, яка намагалась  чинити  опір таким злодіянням.   Тобто працівники  поліції по  "безпредєлу"  активно сприяли  так одіозним особам скоювати  протиправні  діяння  проти  особи.   Демонструючи  в  такий спосіб силу  влади  а не закону. Аби злочинці могли діяти  без  будь яких перешкод «по  понятіям».

З цього приводу. З великими  потугами  і  небажанням   слідча  Варашського  відділу  поліції О.  Семенкевич  все таки     зареєструвала дану  подію, як злочин (кримінальне правопорушення).  При  цьому    вибрала найбільш поблажливу    кваліфікацію, - статтю 356  Кримінального кодексу  України (самоуправство). І  по  суті  надалі  усе.  Тривалий  час вижидальна тишина. Слідчі  дії не  проводяться.  Стає очевидним  і  зрозумілим. «Договорняк»  злочинців  і  «ментов»  був  заключний  ще до  цієї  події. Тому  ніхто    розслідувати  та  скеровувати  дану справу  до суду  аби  притягнути  винних  осіб до відповідальності,  не  збирається. Адже   в  даних   злодіяннях   причетна,   як  сама  поліція  так  і  місцева  влада.   А у нас  в  органах   безперебійно  працює     системна кругова порука (договорняки),   яка діяла, діє та   продовжує  діяти.  Практично   даний  факт  в  черговий  раз  засвідчує, що    в  нашій державі народ    беззахисний,  як  і права  людини  в  цілому.

В той  час  як  відповідно до ст. 3 КПК України та  ст. 2 ЗУ «Про національну поліцію» завданнями   поліції  є забезпечення  швидкого, повного та неупередженого розслідування  і судового розгляду…, забезпечення безпеки і  порядку, охорона прав і свобод людини  та   протидія   злочинності.

Нічого  по суті   не  змінюється.      Високі банальні    обіцянки     різного роду  владних  чиновників призводить  людство  до   зневіри та  радикалізму. Влада  і надалі  з острахом «нагинає»    народ,  дограбовуючи не  вкрадене  з оглядкою: «Чи не  буде третього  майдану».    Що   в  цілому  може  призвести   і  до розвалу  країни.    Очевидно  це   владу    і  влаштовує, оскільки  в  такий  спосіб   можна  уникнути  подальшої  відповідальності,  як   за   награбоване,  так  і    за доведення  до  такого  стану.

Окремо наголошую, що   стаття  3  Конституції  України, як  основний  закон  безапеляційно гарантує  таке:     Людина,  її  життя  і  здоров*я, честь і гідність, недоторканість  і  безпека  визнаються в  Україні  найвищою  соціальною цінністю.  Права і свободи людини  та їх гарантії   визначають зміст і  спрямованість  діяльності держави. Держава відповідає  перед людиною за свою діяльність.  Утвердження  і  забезпечення прав і  свобод людини  є головним  обов*язком  держави.

Конституція України ( ч. 2 ст. 19) та  цілий ряд  законодавчих актів, зокрема закон  «Про  національну поліцію»,    як  головний  дороговказ (обов*язок)    для   державних  мужів     зобов*язує  їх неухильно дотримуватись   Конституції    та  законів України.   І  цього, ще  ніхто ніколи не  відміняв.  Щоправда     владні  чиновники повсякчас приховано ігнорували  і не  дотримувались  наведених    норм.  Грабуючи  по  суті  народ  в  той  чи інший спосіб.   Більше  того.  На даний  час владні можновладці     всілякими  маніпулятивними  засобами намагаються    узаконити награбоване  та   домогтися   всенародного визнання. 

Наведений  перебіг подій  та  інше  в  цілому  в  черговий  раз  констатує:   Для  нашої   бувшої  і  нинішньої влади  у  цій  країні,  народ ніхто, і  звати  його ніяк.    І два  майдани по  суті зі  своїми ідейними бажаннями, зокрема  щодо   прав громадян та  гідності  людини,  вкотре  зведені нанівець.  Що  примушує  волати: «Ну, що ж  ти робиш,  голубе  сизий…»?

Ситуацію   прокоментував   правник    Олександр Печончик

ілюстрація з мережі Internet

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 58 гостей на сайті