Про те, що у північних районах області дитячий футбол нині на високому рівні, знають давно (а для підтвердження гляньте на турнірну таблицю минулого року). Та й цьогорічна багато про що говорить.
Але якщо взяти сусідні райони, то там команди постійно підтримує дитячо-юнацька спортивна школа. А в нас директор КДЮСШ заявив, що юнаки спортивній школі не потрібні, адже вони навчаються у старших класах, ВПУ чи інших навчальних закладах області. Шкода, а того року були потрібні, і додали в освітянську скарбничку Спартакіади бронзу по змаганнях з футболу. І як тоді тренерам районної збірної Івану Яруті та Івану Волчецькому виконувати перспективне завдання про зменшення кількості легіонерів в «Енергії»? Тренери ж не можуть брати «сирих» людей із села, які не пройшли навіть юнацького рівня…
Саме тому участь у Кубку Рівненської області з футболу серед юнаків, на перший погляд, за відсутності фінансування було маревом. Та все ж, за підтримки заступника голови райдержадміністрації Ярослава Березюка, начальника відділу з питань фізичної культури і спорту Юрія Римарчука, та голови комітету дитячого футболу ВРФФ Ярослава Рудніка ми взяли участь у цих змаганнях.
Відповідно до позицій минулорічного рейтингу ми й розпочали змагання з чвертьфіналу. За результатами жеребкування приймали «Ізотоп». З перших хвилин хлопці взялися доводити, що кращі в дербі. У підсумку перемогли кузнецовців з рахунком 2:1 (голи на рахунку Р. Чугая та А. Яйчені).
Ну, а на півфінальний двобій, який складався з двох ігор, ми вирушили в Гощу, де здолали супротив місцевих однолітків і святкували перемогу з рахунком 3:5 (відзначилися тричі А. Яйченя та два голи на рахунку В. Кошмака). На матч-відповідь гощанці не приїхали, що означало ─ ми у ФІНАЛІ! В такому довгоочікуваному фіналі, де нашим суперником став сарненський «Маяк».
Перша думка, яка закрадалася, ─ потрібно реваншуватись за дорослих. Та не так сталося, як гадалося. Що ми, що суперник вибрали стратегію «від оборони», і фактично весь матч команди провели у запеклій боротьбі на підступах до воріт суперника, вишукуючи якусь помилку в опонента. Долю матчу вирішили два капітани: на 15 хвилині капітан «Маяка» В. Криницький вдало виконав штрафний удар, з яким не справився наш капітан-кіпер О. Бацюсь – і змушений був виймати м’яч з сітки воріт.
Не скажу, що хлопці не хотіли відігратися, чи не могли. Могли, але володіння «Маяка» були ніби зачаровані. «Шкіряний» вперто не хотів перетинати лінію воріт сарненців.
Отож у підсумку маємо срібні медалі кубку, за які й хочеться подякувати гравцям, батькам, усім тим, хто підтримав команду у нелегкий час. А хлопцям хочеться сказати, що не потрібно засмучуватися ─ це не останній ваш фінал!
Олександр ГРЕБЕНЬ, голова РО ВФСТ «Колос».
< Попередня |
---|