Вижити попри все. Динаміка утвердження споживчої кооперації

( 0 Votes )

 

У першу суботу липня велика армія працівників споживчої кооперації України відзначає своє професійне свято. Традиційно в переддень свята ми попросили голову Володимирецької райспоживспілки Володимира Романова розповісти про будні, досягнення і перспективи подальшого розвитку діяльності володимирецьких кооператорів.

Володимире Олександровичу, споживча кооперація району є невід’ємною і вагомою часткою в системі народного господарства Володимиреччини. Ваші магазинчики стали осередками цивілізації у найвіддаленіших селах, де немає ні сільради, ні пошти, ні ФАПу, і лише одна торгова точка зв’язує селян-хуторян з великим світом. За це Вам і споживчій кооперації велика подяка. Тож як має жити і працювати кооперація в майбутньому? Чи не закриєте Ви і не перепрофілюєте свої торгові точки?

– Ми вірні своїй справі. Володимирецька райспоживспілка, яка представляє споживчу кооперацію у нашому районі, своїх пайовиків ніколи не зраджує. І це довів час. З початку заснування кооперативного руху пройшло століття. Кооперація, як і саме життя, змінювалося. Та основна ведуча роль кооперації залишилася незмінною – забезпечення населення необхідними товарами, надання торговельних послуг, постійна доставка найнеобхідніших продуктів харчування, тощо.

Кооператори прекрасно розуміють закономірні зміни, що ставить нам суспільне буття. Тому через кожні п’ять років на конференціях ми проводимо звіти і вибори органів управління та контролю в системі споживчої кооперації району.

Яку місію виконують такі збори?

– Ось на недавніх звітно-виборних загальних зборах членів споживчих товариств були підведені підсумки, як я казав, п'ятирічної діяльності кооперативних організацій, визначені напрями господарювання на перспективу та обрані їх органи управління і контролю.

За час, що минув після проведення попередніх звітів і виборів, відбулося дуже багато подій як в суспільно-політичному та економічному житті держави, так і в споживчій кооперації зокрема.

Завдячуючи реалізації стратегії, напрацьованій нашим ХХ з’їздом споживчої кооперації України, та відповідно до рішення ХХІ (позачергового) з’їзду консолідувалися всі гілки структури КООПу, що дало нам змогу вижити в умовах фінансово-економічної кризи.

Можете розповісти, що конкретно зробили, аби споживча кооперація не пішла в історію?

Секрету немає. Просто, вивчивши досвід кооператорів країн Балтії, Польщі, Болгарії, Угорщини, у 2013 році розпочали повномасштабну Програму реформування системи з метою адаптації споживчої кооперації до умов ринкової економіки та сучасного законодавства.

Ключовим завданням ставилося зберегти систему споживчої кооперації, її цілісність, єдність та соціальне призначення, а також підвищити ефективність господарської діяльності. Це про те, що у селі та на хуторі магазин могли б розширити, а от змінити його функції – ніколи.

І все таки, якусь новинку Ви запровадили?

Так. У 2013 році на виконання прийнятої Програми реформування споживчої кооперації стартував проект створення власної оптово-логістичної мережі “COOP-Україна”.

Майже рік практичної роботи в цьому проекті для нас став хорошим практичним уроком. Приміром, чимало коштів зекономив нам Центрозавіз товарів. До нас прийшла повна комп’ютеризація системи. Виходиш на сайт оптової бази, бачиш наявність товару, його кількість і кольорову упаковку, ціну, виробника. Замовляєш – і через два-три дні товар доставлено.

Використовуючи цей новітній досвід кооператорів інших країн, проект організації роздрібної торгівлі дав змогу забезпечити значне поліпшення торговельного обслуговування населення та підвищити ефективність господарсько-фінансової діяльності.

 Повторю: основа основ є кваліфікована заявка на постачання товарів. Сьогодні вона формується безпосередньо в магазині і в електронному варіанті її надсилаємо на склад. Це позитивно вплинуло на розширення асортименту товарів, збільшення обсягів роздрібного товарообороту та підвищення ефективності продажів. Не встигне реклама по телебаченню подати той чи інший товар або продукт – а його вже доставили у найвіддаленіше село.

Нашою практикою Центрозавозу, наприклад, зацікавилися великі фірми-постачальники, такі як «Північ-Центр», «Імбекс», інші.

Завдяки гарантованому товарному кредитуванню суттєво зріс рівень товарного забезпечення та обслуговування. Це теж плюс.

Сьогодні ми дійшли до рівня хороших партнерських відносин і задоволені співпрацею. Та ні на мить не припиняємо щоденної копіткої роботи, адже якщо є товар у магазині, то є і покупець.

Чим багата Володимирецька райспоживспілка? Маю на увазі структурні підрозділи…

– Сьогодні в підпорядкуванні РСС є чотири споживчі товариства: Антонівське (голова Катерина Гальцова), Володимирецьке (голова Олексій Смулка), Новорафалівське (в.о. голови Ганна Гутник), Старорафалівське (в.о. голови Алла Русіна), Комбінат громадського харчування (директор Марія Сиротюк), ГЗВП «Меркурій» (в.о. директора Ніна Коцар).

І все ж таки знову повернімося до магазинів, до кооператорів. Вони ж не тільки торгують, але й ведуть заготівлю сільськогосподарської продукції, лікарської сировини, так?

І склобій заготовляють, і макулатуру. І курячі яйця, і гриби-ягоди. Яке завдання нам поставить час – те й виконуємо. Колись і картоплю та овочі заготовляли. А враховуючи воєнні події на Сході нашої держави, можна передбачити, що левова частка заготівлі сільгосппродукції знову ляже на плечі кооператорів. І ми за довіру будемо тільки вдячні.

Але хочу зазначити, що ключовим аспектом роботи споживчої кооперації з перших днів її існування є і буде торгівля, оті великі і маленькі торгові точки. Сьогодні цей вид діяльності залишається пріоритетним.

Мережа магазинів є невід’ємною частиною торгівельної справи. Крамниці ми зберегли і відкрили навіть у найменших селах, по хуторах. Іноді саме наші магазини є єдиною можливістю для мешканців таких населених пунктів отримувати не лише продовольчі товари, а й побутові.

Крім того, намагаємося йти в ногу з часом і відповідати вимогам ринку. Тому наша мережа постійно оновлюється. Міняємо обличчя торгових точок і кафе, будуємо і добудовуємо інші. Поряд із маленькими крамничками у великих селах відкриваємо нові сучасні маркети, де сільський житель має змогу купити все: від солі, хліба, цукру і круп до лопати, коси та упряжі для коня.

У день професійного свята прийнято називати кращих. Кого назвете?

Давайте спробуємо. По кожному споживчому товариству я назву десяток відповідальних, заслужених працівників, досвідчених ветеранів галузі, яких ми ніколи не забуваємо, бо їх надбання – наш спільний скарб. І молодь до нас прийшла. Досвідчена і обізнана в нових технологіях, які повноправно впроваджуються ними в мережу споживчої кооперації. А відзначити хочу колективи Антонівського СТ, Комбінат громадського харчування та ГЗВП «Меркурій». До Міжнародного дня кооперації колективи самі обрали кращих із кращих, їх фотопортрети занесені на дошку пошани райспоживспілки.

Дякую вам за інтерв’ю. Вітаю вас і всіх кооператорів з професійним святом. Успіхів вам, здоров’я та достатку. Буде у вас – то й буде у нас.

Галина Тєтєнєва

 

У вас недостатньо прав для коментування.