Найцікавіший період історії поліської «кукушки» розпочинається у 1967 році. Саме тоді її було передано від Сарненського лісгоспу до складу МПС, а наступного року відкрито ділянку від Локниці до райцентру Зарічне. Таким чином, вузькоколійка отримує сучасний маршрут, але… зникає з будь-яких схем, карт УРСР та атласів залізничних шляхів СРСР на понад 20 років! Що ж сталося?
Чіткої відповіді досі не існує. Очевидно, на це вплинуло стратегічне розташування залізниці неподалік західного кордону СРСР. Можливо, алмази були знайдені тут ще в 60-х роках, і хтось у Москві вирішив на всяк випадок перестрахуватися. Можливо, хтось із КГБ просто не хотів бачити зайвих облич серед пралісів Рівненського Полісся…
Так чи інакше, а таємнича, секретна поліська мала залізниця продовжувала працювати. У період з 1968 до 1972 року на лінії було виведено з експлуатації всі паровози, які, на жаль, не збереглися – на межі століть вони пішли на металобрухт, а свідченням паровозної доби залізниці лишилася хіба гідроколонка в Антонівці.
На зміну ж паровозам прийшли російські тепловози серії ТУ-2 – чотирьохосні вантажно-пасажирські для вузьких колій з двома постами керування та електричною передачею (цей дуже вдалий на думку фахівців локомотив використовується до сьогодні також і на дитячих залізних коліях).
У 70-і роки змінилися в Антонівці й вагони – замість старих польських вагонів Pafawag почали використовувати російські ПВ-40, що суттєво поступалися зручністю своїм попередникам. Ці вантажні вагони російського виробництва поставлялися на залізницю майже до самого розпаду СРСР.
Загалом же поліською вузькоколійкою ходили і пасажирські, й товарні, й змішані поїзди, в певні моменти аж по 5 пар потягів удень та по 2 пари вночі. Було проведено реконструкцію станції та депо Антонівка, обладнано перевантажувальний комплекс з вузької колії на широку з мостовим краном.
На початку 90-х років минулого століття Кукушку спіткали великі зміни. Поруч села Кухітська Воля Зарічненського району Рівненщини було знайдено уламки алмазоносних кімберлітів, подібних до тих, з яких видобуваються алмази в Якутії та Південній Африці. За оцінками фахівців, тут можуть бути сконцентровані чи не найбільші в Україні алмазні поклади.
Задля розробки району радянські власті планували навіть заміну 70 км. вузькоколійки з Антонівки до станції Тиховиж на широколінійку. Проте – кому на щастя, а кому на лихо – цього не сталося. А зі здобуттям Україною незалежності Кукушка увійшла до складу Львівської залізниці. Невдовзі геологорозвідувальні роботи через брак коштів було призупинено, тож подальша доля поліських алмазів лишається невідомою…
Натомість, лісову вузькоколійку нарешті стали позначати на картах Рівненської області та картах залізничних шляхів України.
Олег Босик,
провідний спеціаліст відділу культури і туризму Володимирецької РДА
< Попередня | Наступна > |
---|