Стрітення Господнє

( 0 Votes )


15 лютого християни відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (відповідно до Закону Божого, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

 Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старець Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. За Євангеліє від Луки, Симеон був праведником, але він не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Так і сталося. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей». А Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Ось тому Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

Зима ще лютує хуртовинами, ще лежать сніги, а в повітрі вже пахне весною. Бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

Свято Стрітення (у народі його ще називають Стрітень, Стрічення, Зимобор, Громниці) описують у своїх творах отці церкви ІІІ-ІV століть. І по цей день у церквах світять свічки і святять воду. Стрітенська вода, як і стрітенська свічка, – основні символи свята. Стрітенська водиця, як і Йорданська, вважається цілющою від усіх недуг і її зберігають упродовж року. Посвячені на Стрітення свічки називають громничними, бо їх запалювали і ставили під образами під час грози, бурі.

Предки наші свято вірили в чудодійну силу свічки і води. Стрітенська вода особливо помічна для хворих, від злого ока. Пасічники скроплювали стрітенською водою бджіл і вулики навесні; коли виганяли худобу на першу пашу, її теж скроплювали стрітенською водою. Як син ішов на війну, то батьки благословляли його, кропили стрітенською водою, промовляючи: «Боже тебе збережи».

Стрітенська свічка і вода були помічними на всі родинні незлагоди; на Стрітення дівчата ворожили на свічках на долю. Та й жінки вдивлялися в полум'я стрітенської свічки: якщо горить свічка яскраво і полум'я високе – ознака добра, а як горить тьмяно і димить – будуть різні негаразди у житті. Її давали в руки вмираючому при читанні відхідної молитви.

На Стрітення сперечається Зима з Літом: кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора потеплішає – літо перемогло зиму, якщо стало холодніше – зима. Коли на Стрітення Господнє ясна і тиха погода, то вона віщувала добрий урожай збіжжя на полях і роїння бджіл. Коли ж була відлига, то чекали пізньої весни.

Багато звичаїв відійшли, на жаль, в минуле, але щось таки залишається в наших душах із тих часів. Згадуючи минуле, згадуємо тих, що були з нами: батьків, рідних, знайомих.

Засвітімо стрітенську свічку. Створімо неповторне відчуття цього свята. І нехай світло стрітенської свічки висвітлює кожну оселю, закликає щасливу і добру долю.

Леся ГАВРИЛЮК

 

У вас недостатньо прав для коментування.