То хто ж умирав на Голгофі?

( 0 Votes )


Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, – і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! Він гноблений був та понижений, але Уст Своїх не відкривав, як Ягня, Він був проваджений на заклання

                                                                        Ісая, 53 розділ. 

  

Пам’ятаєш, друже, ми вже якось досліджували спогади про Христа в історичних працях Корнелія Тацита, Йосипа Флавія, які ще в І-ІІ століттях свідчили, що Христос аж ніяк не міфічна постать.

Тоді хто ж він? Звичайна людина? Деякою мірою так, адже Христос прийшов у цей світ, на перший погляд, як приходять усі люди, та й мати, від якої він прийняв звичайне людське тіло, нам відома, і помирав він, як звичайна людина, у тяжких стражданнях на хресті. Та чи ж був він звичайною людиною?

Познайомлю тебе ще з одним поглядом на постать Христа. Нещодавно, гортаючи журнал «Вартова башта» від 15 грудня 2004 року,  я прочитав: «Чи Ісус дійсно є ангелом? У повному розумінні так,  бо він архангел. Ісус є наймогутніший з усіх духовних синів Єгови».

Давай, друже, розглянемо і це твердження.

У Біблії, принаймні у канонічному російському перекладі, з великої літери пишуться ті ангели, які служать Богу, а з малої літери ангели, які всіма силами протидіяли Христу, коли він звершував на Землі Місію Спасіння, і які й дотепер стараються звести з шляху тих, що йдуть за Христом.  Щодо духовних синів Бога, то ними, при бажанні, може стати кожен із людей, якщо залишить гріх і піде вслід за Христом. Ісус же має від Бога унікальний статус синівства. Він Єдиний Син Божий і не створений Богом, а Творець видимого і невидимого світу, в тому числі й ангелів, і споріднений з Богом Отцем і Духом Святим Єдиною Божественною Сутністю. Ти хочеш підтвердження? Будь ласка, прочитай цей текст: «Він (Христос) настільки кращий від Ангелів, наскільки славніше від них його Ім’я… Бо кому з Ангелів і коли мовив Бог: «Ти є Мій Син…»! (Євреям, 1:4-14).

     Напевне, ти хотів би знати те преславне ім’я  Сина Божого? З Книги книг нам відомо чимало його славних імен, та й якось ми вже розглядали їх з тобою, але я нагадаю тобі лиш одне з них. Якось Христос сказав юдеям, які вірили, і не безпідставно, тільки в Єдиного Бога Сущого, Єгову, таке: «Коли не увіруєте, що Я – Сущий (тобто Єгова), то помрете у ваших гріхах» (Єв. Іоана, 8:24,25). Друже, ти можеш уявити реакцію юдеїв, адже Старий Заповіт, у непорушність якого вони вірили, стверджув: «Слухай, Ізраїль: Господь наш, Господь один є». А тут з’явився  «якийсь» галилеянин і називає себе Богом, Сущим, Єговою. (До речі, коли Бог відкрився Мойсею в неопалимій купині, то також назвав себе Сущим, тобто Єговою (Вихід, 3:14). Така висока заява Христа про себе збурила весь Єрусалим, адже вона розцінювалась юдеями не інакше, як богохульство. Незабаром  Христа схопили, і він постав перед синедріоном. Євангеліст Марко так описує це найганебніше в історії людства судилище: «Первосвященик (Каяфа) запитав Його: «Чи Ти Христос, Син Благословенного?» Ісус сказав: «Я Є…» (тобто:  Я – Сущий, Єгова). Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: «Ви чули хулу (у Матвія – богохульство). Як ви вважаєте?» Всі вони присудили, що Він повинен померти» (Єв. Марка, 14:61-64).

 

римський офіцер, який, побачивши природні явища, що супроводжували  смерть Ісуса, сказав: «Істинно це був Син Божий».
Так грішні люди, засліплені власною гординею, засудили до страти Всемогутнього Бога, свого Творця, тільки за те, що він визнав себе Богом. Як таке могло статися? Якщо ж Христос дійсно був Богом, то чому він не уник глузувань і тяжких страждань на хресті? Чому Отець не захистив свого Сина? Щоб відповісти на ці питання, нагадаю один епізод, і ти сам зрозумієш, чому. Коли прийшли від первосвященика, щоб узяти Христа в Гефсиманському саду і Петро з мечем кинувся захищати Учителя, то Христос сказав: «Поверни свого меча на його місце, бо всі, що беруть меч, від меча загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені (на захист) дванадцять легіонів Ангелів? Як же тоді збудеться Писання, що так має статися?» (Єв. Матвія, 26:51-54). Ось про що турбувався Син Божий. Не про власне життя, яке згодився покласти на жертовник, а про те, щоб збувся Божий план спасіння людства, передбачений у Писанні. Ще за 700 років до Христа пророк Ісая проголосив: «Він був поранений за гріхи наші і мучений за беззаконня наші… Усі ми, як вівці, блукали… провини нас усіх Господь поклав на Нього».

 

Утім, друже, така була воля Божа, щоб ніхто інший, а Син Благословенного Бога Ісус Христос постраждав за наші гріхи. Син Божий покірно прийняв звичайне людське тіло і смиренно пройшов намічений Богом страдницький шлях аж до Голгофи. Переніс судилища юдеїв і намісника Риму Понтія Пілата, пройшов через приниження, побої, бичування і розп’яття на римському хресті. Ось така висока ціна заплачена Сином Божим, щоб нас примирити з Праведним Богом. А те, що «один із синів Божих», «чи ангел», помирав за гріхи всього людства, ні на йоту не відповідає Слову Божому і принижує ні з чим незрівнянну жертву Сина Божого.

Смерть не змогла втримати Сина Божого. Коли жінки-мироносиці вдосвіта прийшли до місця, де поховали Христа, то у пустому гробі побачили двох мужів у блискучому одязі, які сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес!» (Єв. Луки, 24:1-6).  

Отець Небесний високо оцінив Місію Свого Сина і «дав Йому Ім’я, що вище всякого іншого імені, аби перед  Ім’ям Ісуса поклонилось кожне коліно – і небесних, і земних, і підземних, і щоб кожною мовою  для Слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь» (Филип’янам, 2:6-11).

 

З повагою до тебе, шановний читачу, – Дослідник Біблії.

 

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.