З 3 березня розпочинається Великий піст. Для християн це не трагедія, а навпаки, благодатний час перемін. Покаяння - із грецької, дослівно так і перекладається, як зміна розуму (стилю мислення), зміна способу життя.
Цього року Великий піст має дуже унікальну особливість, адже у цей подвиг вирушає не тільки кожна людина закрема, але і цілий народ загалом. І ті душевні переживання, що відбуваються під час війни із гріхом у серці кожної людини, зараз ретранслюються на весь український народ.
Тому, якщо зможемо подолати гріх у своємо серці, тим самим ми допоможемо своєму народу.
Гріх завжди обман, Святі Отці пояснюють так принцип дії гріха: «гріх – це коли лучник цілиться в ціль і в неї не попадає».
Гріх, як явище, має свій цикл розвитку, має свої правила і свої закони, за якими він може потрапити в свідомість людини.
Святі Подвижники, які не тільки знали про гріхопадіння наших прародичів, але і спостерігали за собою, бачили подібну аналогію розвитку диявольської спокуси і у власному житті, об’єднавши Церковну науку і практичний досвід, вказують на такі моменти градації гріха, починаючи від думки, завершуючи грішним ділом:
1. Вступ. Це короткочасне зосередження нашої уваги на гріху. Джерелом вступу в більшості випадків є наші органи чуття: зір, слух ..., уява і пам’ять.
2. Увага. Це зосередження на уявному гріховному образі для того, щоб детальніше розглянути його. Тут важливо вступити в боротьбу із спокусою, поки вона не проникла у наше серце.
3. Насолода. Це вже коли вслід за розумом до спокуси приєдналось і наше серце. Гріх починає нам подобатись. Ми отримуємо задоволення від розумового споглядання гріху і насолоджуємось у почуттях.
4. Бажання. Від насолоди до бажання один крок. В бажанні ми шукаємо нагоди втілити свою фальшиву насолоду.
5. Рішучість. Вона відрізняється від бажання тим, що тут присутня впевненість у гріховній справі.
6. Грішне діло. Це плід розбрату, який був закладений в середині людині у вступі і переріс в зовнішній прояв вже на ділі.
Під цю умовну схему можна підставити будь-який гріх.
Отже, щоб воювати із ворогом, потрібно не тільки знати його в обличчя, але і знати його зброю. Наш ворог – диявол, а зброя його – спокуса. Ми можемо байдуже спостерігати, як хитрий змій влазить у нашу душу для того, щоб її осквернити, але можемо і розпочати боротьбу і за себе і за свою країну. Вибирати нам.
священик Михайло Льода
< Попередня | Наступна > |
---|