Чорничні ягідники – лікувальна скарбниця

( 0 Votes )

 Ягоди – одна із складових природних вітамінів, мікро- і макроелементів, незамінних для організму людини. Сезон ягід так називають червень і липень. Першими ягодами є суниця і полуниця. За ними поспіває ірга (турецькі вишні) та черешня. Вслід за ними навперегін спіють і радують дітей та дорослих смородина, малина, порічки. А в лісових борах – ягоди чорниці, голубинки (буцяхів), малини, ожини, а з часом і брусниці. Воістину Божий дар – ягідні плантації лісові і рукотворні…

 

Та найцінніша із лісових ягід – чорниця. Наприкінці червня на початку липня поспіває вона. І розповсюджується в ареалі тільки північних районів Рівненщини. Скажімо, в Демидівському чи у Млинівському районах її не зустрінете.

За урожаєм чорниці в серпні йде брусниця та синій виноград (по народному буцяхи, або п’янка ягода). Та саме чорницю масово збирають. Ще вдосвіта виїжджають люди у ліси возами і автомототранспортом на цілий день.

При союзній владі чорницю заготовляли для космонавтів, для фармацевтичної і харчової промисловості. З чорниці виготовляли напої, киселі, варення, джеми та мармелад. Фармацевти готували з чорниці лікарські препарати, які відновлювали зір та лікували цукровий діабет. Для того, щоб полікувати очі і відновити зір, потрібно лише за сезон спожити 5 кілограмів чорниць, і цього природно-профілактичного запасу організму вистачало на рік, до наступного літа.

Поліська чорниця використовувалася не тільки у вищезгаданих галузях. Із чорниці готували крем-їжу у тюбиках для радянських космонавтів. Чорниця є природним абсорбентом при лікуванні променевої хвороби, використовується як дієтичний продукт в лікуванні онкозахворювань та при сильних дозах радіації.

Вічнозелений, взимку без листя, низенький кущик чорниці з родини вересових, навесні має квіти маленькі червоні дзвоники. Це – сильний медонос. Чорниця цвіте у травні півмісяця. Часто на цей час припадають перепади температур. За спостереженнями науковців, бджоли збирають у цей час по 2,5 кг меду в один вулик вдень з ягідникових квітів у чорничних борах. Цікавий мед із цвіту чорниці: він світло-червонуватого кольору, з приємним смаком і якимсь неземним ароматом.

У листопаді листочки чорниці підфарбовуються у червоний колір. Із літа до осені з листя чорниці можна заварювати унікальний чай – скріплювач шлунка, антисептик, що вбиває не тільки туберкульозні палички Коха, але й пригнічує ембріони холери та інших страшних епідемічних інфекційних хвороб.

 Декілька разів я назвала словосполучення “чорничний бір”. І це не випадково. Серед відомих у науці лісоведення типів сосняків – чорничний бір – має не тільки відповідні ґрунти, але й відзначається характерним деревостоєм швидкоростучої сосни. За 100 років вона виростає тут на 24 метри. У підліссі найчастіше зустрічається верес, шипшина і горобина. Тут на кожному кроці острівками піднімаються мохи, де росте чорниця в перемішку із брусницею. А вниз, до більш вологих місць, – багно із буцяхами – гонобобель, голубичка. Словом, увесь ліс – ягідник.

Ще чорниця полюбляє рости у сирих лісах. У малосніжні зими по сосняках і ягідниках чорниці та брусниці безвилітно пасуться ягодолюби – куріпки, тетеруки, глухарі, рябчики. Пасуться виводками, як у Новацькій посадці, так і в Охожі, Рубані, Маковому болоті довкіль нашого райцентру. Сюди й прокладають свої шляхи місцеві мисливці за пернатою дичиною.

Чорничники – це природні, щедро родючі сади. Велике народногосподарське значення має заготівля чорниці. Чорна, з восковим нальотом ягода дозріває через півтора-два місяці після цвітіння. За нею не потрібен догляд, використання і витрата грошей. Проте…

При Польщі на її на збирання, як і на збір грибів та дикоростучих рослин, видавався квит спеціальний платний дозвіл. Сьогодні відповідні служби теж беруть плату за дари лісу. За збір ягід чорниці за дозвіл місцевим радам платить заготівельник, який має свої заготівельні пункти в даному селі і у значних об’ємах приймає дари лісу.

Неприємно, що чорницю почали варварські збирати спеціальними гребінками, які підривають ніжні коріння та зривають весь наявний лист.

Розповідають відвідувачі редакції із села Великі Цепцевичі:

Наші люди кинулися в сінокоси. А із сусідніх Малих Цепцевич Сарненського району бусами, фурманками, велосипедами і мотоциклами, старі і малі, посунули за чорницею у наш ліс. Домовляються: їх привозить бус і забирає. Ніякого гріха не було б, якби вони збирали ягоди вручну. А то пройшли гребінками, і ягідник голий, наче якоюсь невідомою хворобою захворів. І всі знають, що на другий рік тут цьогорічного врожаю вже ніколи не буде. Бо гребінка підриває корінь кущика чорниці, він підсихає. А можливості відновити коріння чорниця за сотні літ не навчилася. Ось чому зникають ягідники. Кажуть, що лісники ходили і ловили “гребінщиків”… А ще бурштинокопачі весь ліс, усі ягідники вгробили.

Продовжує розмову заготівельник Іван М.:

Я приймаю ягоди чорниці не перший рік. І дорожу ними. Хочу, щоб ця ягода ніколи не переводилася. Проте з кожним роком чорниці стає все менше і менше. Ще чотири літа тому я заготовляв за день по 8-10 тонн ягід. Бувало, приїжджала до мене райсоюзівська будка, і я її повністю заставляв своїми ягідьми. А тепер така машина чи бус об’їжджає три-п’ять заготівельників і ледь три тонни набере.

Наведу причину. Оце пару днів тому ми поїхали з дружиною подивитися картоплю, чи немає колорадських жуків. Та звернули до лісу, побачити ягоди. Бачимо, приїхали дівчатка із села. З гребінками. Стали всі вряд. Як чорничником пройшли, то наче комбайном скосили. Одні стрибунці без листу залишилися. Потім почали гратися. Вимісили той ягідник так, що вам і не переказати. Мене дивує одне: дома всі охороняють свої межі, свої поля, огороди і сінокоси. А в лісі можна творити все, що завгодно?! Невже батьки дома не вчать дітей бережно ставитися і до тої ягодинки, і до того місця, де знайшов гриба, щоб і наступного року знову тут зібрав ягід і знайшов гриба?

…Можна багато розповідати про лісові ягоди. Сьогодні чорниці заготовляють іноземці. І не на ліки, а на фарби для дорогих легкових автомобілів. Як і ожину та інші дикоростучі. Цьогоріч ягід чорниці мало. Перші ціни за один кілограм стартували від 17 гривень у Степангороді, а в західних селах нашого району, де ягоди заготовляли поляки, платили по 29 гривень за кілограм. Тепер знову ціна впала.

 І варто задуматися, що це лише третинна плата збирачам ягід (а то й менше). Насправді у Києві літрова баночка чорниці вартувала 1 липня ц.р. 50 гривень. Коментарі, як бачимо, зайві.

Заробляє наш народ на ній гроші. Дітям в школу. На обновку молодшим і собі в сім’ю. А ще – добре випити і ситно поїсти. Коли ще такий сезон буде? Та прикро, що деякі збиральники-здавачі собі навіть не подумали висушити на зиму хоч півлітрову баночку. Просто так, до чаю. Як спогад про ліс і чорничне диво. Воно ж не вічне.

Коментар головного лісничого Володимирецького лісового господарства Олега Ворожбита:

Працівниками нашого лісового господарства проводиться робота серед населення. І ми розповідаємо про правила поведінки у лісі. Найперше протипожежні. По заготівлі ягід чорниці на сезон 2014 року нашому підприємству виділено ліміт у 120 тонн. За перші дні видачі дозволів на збирання ягід чорниці підприємці викупили дозволи на 12 тонн в лісах Степангорода, Воронок і Хиноч. Цей збір іде до місцевого бюджету сільських рад. Потім відповідний відсоток цих коштів сільська рада повертає лісгоспу для лісовідновлення…

 


 

 Г. ШТЕРН

 

У вас недостатньо прав для коментування.