Кидайте піч, поспішайте на Січ! (+фото)

( 0 Votes )

 

Будучи в свій час щирим прихильником Віктора Ющенка, за роки після першого Майдану тисячі разів чув докори зі сторони співрозмовників про бездіяльність та безпринципність сонцесяйного кумира і впевненість в тому, що українців найсмачнішим калачем не заманиш на Майдан.

Вивчаючи історію свого і сусідніх народів, я запевняв, що енергія минулого Майдану не пропаде марно, залишиться у свідомості і підсвідомості народу і вибухне іще не раз, якщо виникне потреба. Час показав, що мій оптимізм мав під собою підґрунтя. Боротьба за сквер, де олігарх вирішив звести супермаркет, блокування дороги з вимогою її ремонту, всеукраїнський сплеск співчуття до дівчини, яку зґвалтували і намагалися спалити, розгром міліцейського відділку у Врадіївці – це логічний відгук першого Майдану, реакція людей, які відчули свою гідність і потроху втрачають страх перед владою.

Звіряче побиття молоді на Майдані, яке мало на меті теперішньої влади посіяти жах у серцях громадян України і змусити їх до покори, призвело до зворотної реакції – в серцях людей ожив козацький дух. Український народ не дозволив бити себе, як худобу: повстав Київ, а за ним – Україна. Заклики до вступу в Євросоюз, які лунали з вуст позапартійної молоді, змінилися на заклики  до відставки Уряду та чиновників, які віддали наказ бити людей. Майдан політизувався, набув яскравого політичного забарвлення. Холод, відсутність мінімального комфорту, реальна можливість захворіти, або бути скаліченим під час сутичок з «беркутнею» не спиняє завзяття нинішніх козаків і козачок, а київський Майдан із своїми валами, прапорами, казанами перетворився на сучасну козацьку Січ.

 Ті, хто лежить на теплих диванах під грубками, думають: «а що може принести ця завзята  боротьба, і хто з неї вийде переможцем?» Відповідь на це складне питання неоднозначна і багатовекторна.

Перше: будь-яка влада в Україні після цих подій десять разів подумає, перш ніж дати команду на побиття людей.

 Друге: Майдан – це  місце виявлення яскравих особистостей, кузня різноманітних громадських організацій – основи будь-якого демократичного суспільства.

Третє: є надія, що жорсткі жорна політичної боротьби приведуть чільну трійцю опозиційних політиків до думки, що на майбутніх строкових чи дострокових президентських виборах в першому турі вони виставлять єдиного кандидата. Згубна думка йти на вибори втрьох, як до цього планувалось, надіюсь, погасне. Зробити цей нерозумний крок, треба сподіватись, не дозволять  піт, кров, фізичні і душевні муки тих, з ким вони разом стоять на Майдані.

Четверте: для діючого Президента Майдан, як не дивно, теж зіграв позитивну роль в процесі перемовин з Росією.

Хто переможе? Звільнення заарештованих, заведення карних справ на високопосадовців хоч і не найвищого штибу, прийняття закону, яким забороняється переслідування учасників Майдану – це вже перемога. Зміна політичного устрою із президентського на парламентсько-президентський, відставка уряду, покарання винних у звірячому побитті беззахисних громадян – те, за що ще потрібно поборотись.

Чому в останній момент підписання угоди з Євросоюзом зірвалося? Не будучи прихильником нинішнього Президента і його команди, весь цей час, коли поспіхом велася підготовча робота і влада демонструвала готовність до вступу в Європу, мучився одною думкою. Як злодійкувата, безсовісна і лінива державна машина буде впроваджувати в життя засадничі європейські цінності? Яким чином будуватиме некорумповану економіку, здійснюватиме безумовне виконання законів і рівність всіх перед ним, створюватиме неупереджений і чесний суд, проявлятиме трепетне ставлення до екології, демонструватиме повагу до людської особистості на місцях (і так далі)?

Не знаю, як хто, а я не вірю, що нинішнім державним посадовцям це під силу. Виходить на те, що демонстративне стремління в Європу було не що інше, як гра хитрого Віті, який хоче добитися прихильності любимого Вови, і для цього що є сил заграє з Євою, змушуючи Вову звернути на себе увагу. Вступати в Європу якщо і будем, то після виборів і з новим Президентом, який з командою однодумців зуміє провести потрібні перетворення. Так у свій час це зумів зробити грузинський Президент Саакашвілі зі своєю наскрізь корумпованою країною за дев’ять років  правління.

Ще одне: хтось із політиків ХV – ХVI століття сказав про українців як про націю, яка багато чого здобувала мечем, а потім втрачала завойоване, не вміючи рутинною працею закріпити те, що було здобуто в бою. Роки після першого Майдану підтвердили ці сумні спостереження. Не хотілося б після другого Майдану, який рано чи пізно закінчиться, наступити на ті самі граблі.

І останнє. Пам’ятається, як  перший Майдан і жителі Володимиреччини жили одним духом, надіями і сподіваннями. Внаслідок проведення активної агітаційної роботи в штаб УНП невпинним потоком надходили грошові пожертви, продукти харчування, теплі речі, формувалися і відправлялися у Київ загони добровольців. Було б добре, якби всі місцеві опозиційні політики, що на минулих виборах демонстрували палку любов до неньки України, подали один одному руки, продемонстрували активність і жертовність, довівши реальними діями, що і в нас, поліщуків, порох в порохівницях не відсирів.

Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 
Євромайдан 2013
 

Петро Кладюк,

депутат Володимирецької районної ради, член фракції УНП, с. Довговоля.

PS. Коли стаття була здана в редакцію, дізнався, що провідні патріотичні сили, які мають фракції у районній раді, об’єднались, створили координаційну раду та вже виставили палатку у Володимирці на майдані Єдності (біля будинку культури) і проводять спільні акції по підтримці Євромайдану. Хто небайдужий, може звертатися.

фото Дмитра ТАРАСЮКА

 

У вас недостатньо прав для коментування.