Василь Яніцький: на вибори в команді Президента

( 0 Votes )

 26 жовтня нас чекають дострокові парламентські вибори. Це – одна із вимог Майдану, який півроку тому кардинально змінив і нашу політику, і наше життя загалом. У травні ми отримали нового президента, а нині гостро постало питання нового ефективного парламенту. Від того, яким він буде, без перебільшення, залежить доля країни.

Президентський «Блок Петра Порошенка» по 155-му округу висловив свою підтримку нашому земляку, голові Благодійного фонду «Наш край» і віце-президенту МГО «Рівненське земляцтво» Василю Яніцькому.

Василь Петрович на Поліссі і справді – людина відома й авторитетна. Його фонд ось уже чотири роки підтримує земляків, на практиці реалізовуючи «Теорію малих справ». А останнім часом Василь Яніцький активно допомагає землякам, які воюють в зоні АТО. Одразу після з’їзду ми взяли бліц-інтерв’ю у нашого земляка.

-   Василю Петровичу, два роки тому Ви йшли на вибори самовисуванцем і казали, що хочете самі відповідати за свої вчинки, а не захищати партійні бренди. Зараз Ви приєдналися до президентської команди. Чому?

-   По-перше, я і зараз кажу, що готовий відповідати за кожне своє слово і кожен свій вчинок і тут, перед людьми, і в парламенті. Я вдячний команді президента, яка висловила мені довіру, але всі свої дії і рішення я звірятиму передусім із виборцями. І звітуватиму в першу чергу перед ними.

З іншого боку – коли я два роки тому зустрічався з земляками, практично кожне друге питання було: «А хто вас підтримує? Яка Ваша команда?». І часто в розмовах проскакувала недовіра: «Один в полі не воїн». І я зрозумів, що громада в чомусь має сенс. Сам ти можеш зробити набагато менше, ніж за підтримки сильної команди. Тому зараз на це питання я чесно відповім: «Я в команді Президента».

-   А чим займалися цей час?

-   Тим, чим і завжди. Очолював «Євротек», займався юридичною практикою, а паралельно з цим – допомагав землякам, які до мене зверталися. Минулого року у Дібрівську ми упорядкувати меморіал воїнам-визволителям, у Зарічному відкрили спортивний клуб для інвалідів «Повір у себе», де тепер є професійний більярдний стіл, нині я активно допомагаю військкоматам зі спорядженням бійців, які їдуть в зону АТО. Четвертий рік поспіль існує премія «Інтелект» - і далі буде існувати, як і надалі я підтримуватиму здоровий спосіб життя і спортивні заходи. Хто звертається – шукаю можливості, щоб допомогти. А що менше з’являвся на шпальтах газет – так мені свого часу стільки було закидів, що я все роблю для піару, що я вирішив менше говорити про добрі справи, а більше робити.

-   На що сподіваєтеся йдучи в депутати?

-   Перш за все, я вдячний кожному із тих 17 тисяч, які у 2012 році проголосували за мене, які в мене повірили. Можливо, саме ця довіра і змушує мене знову «іти на ви», щоб виконати те, що я обіцяв два роки тому.

А на що сподіваюся? Сподіваюся, що Полісся нарешті змінилося і люди стали трішечки іншими – не байдужими, активнішими, більш патріотичними, хоча патріотизму поліщукам ніколи не бракувало. Що вони готові взяти на себе відповідальність за своє життя і підтримати того депутата, який буде по-справжньому перейматися проблемами простих людей. Адже не секрет, що за всю історію українського незалежного парламенту тут знайдеться лише один-два депутати, які лишили хоч якийсь слід у людській пам’яті. А решта що робили?

Я за попередню виборчу кампанію побував практично в кожному селі, спілкувався з людьми, бачив, як вони живуть, що їм болить. І пізніше не один раз навідувався в рідні краї, допомагаючи землякам. І для мене той факт, що люди зі своїми проблемами досі звертаються до мене – великий показник.

-   Які першочергові завдання Ви ставите перед собою в парламенті?

-   Перше питання, думаю, не лише для парламенту – досягти миру на сході. Зараз проголосовано закони, покликані перетворити хитке перемир’я, на хай із багатьма питаннями – але тривалий мир.  Якщо цього вдасться досягти – тисячі хлопців, які зараз захищають нашу державу, повернуться до своїх домівок. А тут може виникнути багато питань, адже досі багато хто з бійців не має статусу учасника бойових дій. Не всі документи оформлені відповідним чином. Як юрист, я планую серйозно зайнятися питанням захисту прав військовослужбовців, які нині воюють в зоні АТО. Сподіваюся отримати підтримку колег, щоб нарешті законодавчо врегулювати питання видобутку бурштину і вивести його з тіні, щоб мільйонні доходи йшли не в кишені окремих столичних чиновників, а на розвиток інфраструктури краю. Буду лобіювати інтереси краю, щоб знайти в бюджеті гроші і на дороги, і на медицину, і на підтримку сільгоспвиробника. Повірте, якщо зламати корупційні схеми, – а вони, завдяки розголосу і підтримці громадськості, потрохи ламаються – гроші знайдуться. Це – лише окремі моменти. А загалом, роботи вистачить усім. Зараз, на наших очах, народжується зовсім нова Україна, і нам треба зробити все, щоб наші діти могли б нею пишатися.

-   А якщо таки доведеться взяти зброю до рук?

-   Ховатися не буду. Якщо раптом буде загальний призов усього чоловічого населення на війну з ворогом, я готовий зі зброєю у руках боронити право українців і України на самостійне життя! У мене двоє синів, і я хочу, щоб вони жили в державі, якою могли б пишатися.

-   Ця виборча кампанія дуже коротка. Встигнете все зробити?

-   Мене більше хвилює те, що я встигну зробити після завершення кампанії. Справжня робота почнеться саме тоді. Для цього я і йду до парламенту. Мені імпонують слова Юрія Луценка, до речі, теж нашого земляка-рівненчанина, про те, що люди з команди Президента мають показати нову якість політики: відкритої, чесної і професійної. І я і тоді казав, і зараз повторю, що готовий скласти свій депутатський мандат, якщо не виправдаю сподівання земляків.

-   Успіхів Вам.

-   Слава Україні!

 

Наталка ПОЗНЯК -ХОМЕНКО

 

У вас недостатньо прав для коментування.