HomeКультураНеофіційноХиночі: в господарів четвертої зупинки

Хиночі: в господарів четвертої зупинки

( 0 Votes )
«Мій любий гостю, знай, що кличе Вас поліський наш трамвай…» Ці слова належать педагогу Людмилі Шеляг з Хиноцької НВК і прописані на рекламному путівнику «Бурштиновий шлях, станція Хиночі-2013». Під програмою фестивалю – фото народного фольклорного колективу «Надвечір’я», який очолює Людмила Босик. Вона возила по поїздках своїх літніх співачок щоразу, як на нашу вузькоколійку приїжджали гості. Своїми піснями цей славний гурт захищав честь Володимиреччини разом із городецькою «Берегинею» і лозківською «Родинонькою» в Києві, у телепередачі «Фольк-мюзік».

Щоб не вирубувати значну площу молодого лісу, біля вузькоколійки, в Хиночах пішли мудріше: для свята виділили площу колишнього деревопереробного цеху із збереженими комунікаціями, будиночками, електроживленням. Всі лісівники дружно із сільським активом та культармійцями впорядкували майдан – широкий, просторий, за двісті метрів від зупинки поїздка. На славу попрацювали лісники Геннадій Семенчук, Леонід Зуб, Віктор Жогло та лісничий Олександр Самолюк.

Святковий курінь від лісників облаштувала родина Самолюка-старшого. Дружина Марія Василівна і тюль вділила, і килими, і лавки лляним домотканим полотном застелила, і обід з невісткою приготувала. Вони представляли Радижевську сторону. А ще це славне, невід’ємне від Хиноцької сільради село презентували місцеві регіоналки: щирі, задушевні молодиці.

У майстер-класах та на виставці домінували роботи відомих в районі і області майстрів – по дереву педагога В’ячеслава Домінського, вишивки та рукоділля ветеринарного лікаря Наталії Маринич. Жодне виставкове свято не обходиться без виробів, які плете з лози Валерій Колодій. Від колисочки до діжечки, від кошика до табурета чи крісла-качалки – це далеко не повний перелік його реалізованих задумів. А ось майстер-декоратор Олена Федорук і на виставку свої роботи представила, і святкову сцену разом із колегами облаштувала на славу.

Отак із хати в хату можна описати славну історію цього цікавого села, яке сьогодні гордиться кожним із своїх 1260 жителів. Бо у кожному дворі, на кожному кутку (а це «Заниви», «Станція», «Висова», «Заклюни», «Гусник», «Пісок», «Ровець», «Гирне», «Тисне», «Круха», «Острівок») – живуть і працюють хороші господарі. Мають коні і корови, свині і кролі, птиця. Село будується. Село молодіє.

 Тож побувати у селянському дворі та скуштувати натуральних страв поліського села – це справжня радість для туриста, фотожурналіста Яцека з Польщі, який уже втретє на «Бурштиновому шляху».

Є ще й хороший туристичний маршрут до ботанічного заказника державного значення «Хиноцький», про який найцікавіше розповість лісівник, єгер і охоронець Олексій Самолюк. Це з його легкої руки заснувалося перше «шкільне лісництво», створювався «Зелений патруль», вирощувалися на старій садибі лісництва лікарські рослини і дендропарк… Птахи і звірі, занесені у Червону книгу природи, теж не цураються довколишніх хиноцьких володінь. Дикі свині заходять на людські картоплища, як до себе додому, а зайці на системі у моїх знайомих знову капусту поз’їдали. Село серед лісу, як і інші наші села. І цього не відміниш…

Сьогодні господиня зупинки номер чотири «Хиночі» – сільський голова Вікторія Мартишевська. Вона у жовтій футболці і кепці (на фото) – приймає гостей. Кожній сільраді – найкраще місце, бо вони вибирають його самі.

І поставали курені, вагончики, намети, хатки, піднавіси. Все в зелені, все у вишитих рушниках. Приємно пахне димком від живого вогню. Над кожним із них – казани, відра. Там танцюють риба з раками. Там вариться юшка! Чия смачніша? Поляк-фотограф знімає юшку із рибою від Великотелковицької сільради. Воронківська сільрада продає коробки, а культпрацівники і співаки вже гуртуються під сценою. Тут і Степангород, Біле, Малі Телковичі і Новосілки. Старайливі господині і господарі привезли на фестиваль все чим багаті.

Бігають працівники сільради. Секретар відповідає за конкурс по кульовій стрільбі. Там у дітей спортивні змагання між кутками. Чотири сільські депутати відповідають за роботу «Екологічної варти». І гостей на «Станції» треба зустріти, провести до наметів і куренів тих, хто «кукушкою» приїде. А землевпорядник, бухгалтери та шкільні активісти – всі беруть участь у майстер-класах. Варять вареники із чорниць. Куховарять. Гостей ой як багато!

…І ось звучать фанфари. Провідниці – ведучі Марія Дукач і Людмила Трохимчук – оголошують про початок свята. На сцену запрошуються гості, представники районної влади, сільські голови – учасники фестивалю. З благословення заступника голови РДА Ярослава Березюка на станції Хиночі продовжує свою ходу «Бурштиновий шлях». Всіх присутніх вітає й заступник голови РДА Раїса Одиноцька. Вона бажає учасникам торжества успіхів, здоров’я і творчого натхнення, а фестивальній сторінці у Хиночах – вписати ще одну яскраву сторінку у літопис туристичного розвитку району.

Старт святу дає начальник відділу культури і туризму РДА Валентина Пінчук. Це з її ініціативи ідея «кукушки» переросла у етно-туристичний фестиваль «Поліський трамвай», згодом перейменований на «Бурштиновий шлях».

Виступи колективів радували усіх. Серед інших слід відмітити відомий танцювальний гурт «Хорошки» під керівництвом Олександра Хорошила із Березно.

Кожному до смаку було у Хиночах. І торгівля працювала, і кухня не дрімала. Родинами, гуртами і по парах святкувався «Бурштиновий шлях» на четвертій зупинці. І як побажала Валентина Пінчук, щоб всі дожили, побували і зустріли 16-ту зупинку цього унікального поїздка вузькоколійки «Антонівка – Зарічне». І хай так буде!

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Галина Тєтєнєва

Фото Віталія Босика: фрагменти свята. 

 

У вас недостатньо прав для коментування.