HomeКультураОфіційноКоролева з Володимирця

Королева з Володимирця

( 0 Votes )
Світ краси, моди та стилю нині для Володимиреччини став ближчим. Юлія Данилюк – уродженка Володимирця – вийшла у фінал конкурсу краси «Королева України 2013»!

Під час першого етапу кастингу Національного конкурсу краси та таланту «Королева України 2013» було подано півтори тисячі анкет! Юля пройшла кілька етапів, і в решті-решт потрапила до числа кращих.

Отож, ми скористалися нагодою поспілкуватись з нашою красунею.

-   Привіт, Юлю. Скажи, як ти потрапила в модельний бізнес.

-   Привіт. Взагалі-то мене на це підштовхнула в певні часи працівниця агентства моделей з Рівного. В той час, як згадую, вона приїхала до Володимирця «вишукувати» нових дівчат для агентства. Ми зіткнулись на вулиці, коли я йшла з колегіуму додому зі своїми подружками. Вона мене зупинила, трохи вдивлялася в мене, а потім сказала: «Ти дуже красива. В тебе природня краса. Треба з цим щось робити». Я була збентежена. Адже ніколи не замислювалась над своєю зовнішністю. Ніколи не вважала себе красунею. Але ця зустріч стала певним поворотом в моєму житті. Я взяла пізніше участь (в 2007 році) в конкурсі краси «Міс Рівненщина» і отримала титул «ІІ Віце-Міс Рівненщина». З того все і почалося.

-    Ти хочеш сказати, що потрапила у свою стихію?

-    Так, я ніби ожила (посміхається). Відкрила очі. Зрозуміла, що це – моє. Без цього тепер навіть свого життя не уявляю. Розумієте, багато хто з людей думає, що це заняття поверхневе, ніяке, пусте чи що. Я так не вважаю. Не місце прикрашає людину, а людина – місце. Я люблю те, чим займаюсь.

-   А як наважилась на такий серйозний всеукраїнський конкурс? Хто тебе підштовхнув до того?

-   Взагалі-то я дуже самостійна. Ті, хто спілкується зі мною, теж так кажуть. Я сама вирішила зайнятись модельним бізнесом. Сама подалася в агентство, сама вступила до Київського національного університету культури і мистецтв. І сама вирішила спробувати взяти участь у конкурсі «Королева України 2013». Точніше, це навіть не конкурс, а благодійний проект. Коли виявилось, що я пройшла відбірковий тур, лише тоді всім  близьким і сказала. Не хотіла казати «гоп», поки не «перестрибнула».

-   Сміливо. А чому саме цей конкурс, чому не інші? Є більш відомі конкурси краси, наприклад «Міс Україна»…

-   Є, але моє агентство запропонувало мені саме цей проект. Його місія – популяризація спорту та здорового способу життя через жіночу красу, пропаганда екологічної культури в суспільстві.

-   Навіть так. Глибоко копнули.

-   Так-так. Проект ставить акцент не лише на зовнішність дівчини, він ставить за ціль відкрити і її внутрішній світ. Королева – вона тому і королева, що не лише красива, а й всебічно розвинена, духовно збагачена людина.

-  Ти кажеш про екологічну направленість проекту. А в чому ж вона проявляється?

-  Переможниця проекту буде представляти Україну на престижномувсесвітньому конкурсі «Міс Земля». Окрім цього, деякі конкурси між учасницями теж акцентовані на екокультурі. То ми деревцята саджали, то ми свої проекти розробляли. Я наприклад, розробила проект еко-готелю.

-  А що ж це таке?

-  Це нова ідея для України. Таких ще немає у нас. І я думаю, що нині це актуально. Еко-готелі на меті мають збереження екоресурсів. Це хати-мазанки, територія максимально екологічна і очищена, подібним вже займаються в Німеччині.

-   Дуже цікаво. То ти можеш окрім конкурсу проявити себе і в інших галузях?

-   Ідея цього проекту мені близька. Але не можу сказати, що я б цим займалась. Я дуже люблю те, чим зараз займаюсь, і не думаю, що в найближчі часи хотіла б змінити профіль своєї діяльності. Я взагалі не люблю говорити про свої плани, про те, чого в моїх руках ще немає.

Юлія Данилюк – уродженка Володимирця – вийшла у фінал конкурсу краси «Королева України 2013»-   Розумно. Розкажи, як людина з такого загадкового світу краси, як воно – бути моделлю?

-   Ви знаєте, це якщо чесно дуже важко. Над тобою працюють годинами візажисти, стилісти, дизайнери... Іноді годинами треба чекати фотосесії... насправді це дуже виснажливо.

-   А які стосунки між дівчатами всередині проекту?

-   Ой, різне буває. Але ніхто ні з ким не свариться. Всі дуже чемні і люб’язні. Я не можу сказати – це від щирого серця чи кожна розуміє, що чвари йдуть їй не на користь, але ми завжди одна одній допомагаємо перед виходом до жюрі, щось там підправимо на платті чи зачісці. З декількома навіть подружилася і зараз поза проектом спілкуємось.

-  Ти собі в чомусь відмовляєш?

-  Багатьом дівчатам треба контролювати себе в іжі, в чомусь ще. В мене цього немає. Я їм все і воно мені не шкодить. А ще дуже люблю солодке. Мама завжди мені передає великий пакет із солодощами і я їх з’їдаю дуже швидко. Друзі сміються з мене, але що ж робити, коли я от така ласунка.

-  О, якщо вже заговорили про близьких тобі людей, то розкажи щось і про них.

- Як і у всіх, в мене справжніх друзів небагато, але всі вони перевірені часом, обставинами. Завжди мене підтримують, вболівають за мене. На те вони і друзі, правда?

-Дійсно. А що ж сім’я?

- Моя сім’я – кістяк мене і моїх планів. В мене 2 брати, 1 сестра. Звісно всіх я люблю, за всіма сумую. На свята намагаюсь приїжджати додому. Малі бігають по хаті граються моєю короною. Мені приємно, що мої близькі пишаються мною. І, можливо, багато з усіх моїх досягнень – вони заради моєї мамочки. Мені так приємно, коли вона дзвонить: «я тебе бачила по телевізору!!!». Вона мене виховала такою, якою я зараз є і за це я їй завжди буду вдячна.

- Якою, на твою думку, має бути справжня жінка?

- Це така, як моя мама. Вона красива, сильна. Любить нас, своїх дітей. У справжньої жінки має бути збагачений духовний світ. От є такий вислів – глибока людина. Жінка повинна бути саме такою. Повинна бути освіченою, любити читати. Справжня жінка – це та, яка хоче стати справжньою матір’ю.

- Ти любиш читати?

- Звісно, це моє хобі. До книжки привчив мене мій тато. Зараз я дочитую Достоєвського «Записки из мертвого дома». Книжку беру із собою навіть в дорогу.

- А в тебе є якийсь девіз?

- Так. Це – «мета виправдовує засоби». Треба бути рішучим. Ставити високі цілі і досягати їх. Життя коротке. Нема часу на постійне «потім».

- Слова вольової людини. Ти напевно, для інших учасниць проекту одна з перших конкуренток. Переживаєш перед фіналом?

- Та що ж. Нема часу на хвилювання. Але я намагатимусь бути кращою.

- Ми всі будемо за тебе вболівати. Адже ти тепер наша гордість.

- Дякую. Але я до таких компліментів ще не звикла. Я горжусь тим, що представляю Рівненщину на такому проекті, але я намагаюсь не зазнаватись і пам’ятати завжди, звідки я родом.

- Приємно було з тобою поспілкуватись. Бажаю тобі успіхів і наснаги, привези у Володимирець справжню корону.

- Буду старатись.

Нагадаємо, що з 14 квітня на Першому Національному телеканалі розпочався цикл передач про підготовку до фіналу конкурсу, а сам фінал покажуть у прямому ефірі 24 травня. Отож, вболіваймо за нашу Юлю!



 
 

 

Олена Васильєва

спеціально для "Володимирецького вісника" 

 

У вас недостатньо прав для коментування.