HomeКультураОфіційноНас зачарувало Полісся

Нас зачарувало Полісся

( 0 Votes )

Початок літа для нас відзначений дводенним табором «Соловйова гора - 2013», організатор і керівник якого – вчителька англійської мови Червоноградської спеціалізованої школи №8 Ніна Дмитрівна Осьмірко. Серед мальовничої природи поліського хутора Соловйова гора на ці дні розташувалося наметове містечко, в якому хазяйнували шестикласники з міста Червоноград, що на Львівщині, учні  Воронківської і Городецької шкіл та школярі, які проживають безпосередньо на хуторі.

Ми заздалегідь і всерйоз готувалися до відкриття свого табору. Кожен загін мав власну форму й обрав для себе пісню та девіз. А табір разом з нами відкривали завідуюча відділом культури Валентина Пінчук, настоятель місцевого Свято-Миколаївського храму отець Мефодій, голова Городецької сільради Лідія Кузьмич, директор ДПДГ «Городецьке» Микола Сонько та директори уже згаданих шкіл.

Але ми не засиджувались у своєму таборі. Результатом екскурсії до Свято-Миколаївської церкви стало ознайомлення з дивовижною дерев’яною п’ятизрубною культовою спорудою, зведеною ще у 1839 році. Цікаво було відстежувати, що до головної нави у церкві  прибудовано два рівновисоких плескатих зруби, а над навою – восьмигранний світловий барабан, увінчаний невисоким куполом та маленьким ліхтариком з маківкою. Центральний купол тримається на восьми соснових колонах. І вражаючи не тільки красою, а й оригінальністю побудови, вся церква постала перед нами справжньою перлиною монументального дерев’яного зодчества. Ми бачили, як мироточить встановлене тут зображення Ісуса Христа, намальоване місцевим художником. А отець Мефодій, здійснивши службу за наше здоров’я, поблагословив і окропив нас святою водою, розповів про церкву і кожному подарував іменну іконку.

У таборі ми зустрілися з дружиною відомого в краї лісівника Андрія Грищені. Любов Павлівна розповіла про свого трагічно загиблого чоловіка, який працював лісником у Костянтинівському лісництві. Усім серцем полюбивши природу та будучи чесним трудівником, він не дозволяв браконьєрам займатися злочинним промислом. І за порядність та принциповість безсердечні зловмисники по-звірячому вбили цю людину разом із двома іншими лісівниками. На місці трагедії встановлено пам’ятник, а на могилу, що на сільському цвинтарі, на знак поваги і шани до загиблого, ми поклали  вінок квітів.

Цікаво було дізнатися і про місцевих трударів-орденоносців. Галина Опанасівна Жирун, з якою вдалося познайомитись, у 19 років очолила радгоспну бригаду і разом з ланковою Надією Яківною Хваль, нині покійною, вирощували високі врожаї хмелю. За трудову самовідданість ці славні жінки відзначені почесними державними нагородами – орденами Леніна.

Ми змагались у збиранні дикорослого щавлю, вправлялись у розкладанні і складанні намету і грали у футбол. А ще мали пам’ятне святкове першочервневе надвечір’я: у День захисту дітей до нас завітав аматорський фольклорний гурт «Берегиня» під керівництвом Наталії Кривко. Біля величезного палахкого вогнища Городецькі «берегині» нам співали і танцювали. І ми також підспівували й підтанцьовували разом з ними. А на звершення дня запускали у небесну сутінь палахкі ліхтарики.

На прощання з чарівним поліським краєм у плавання річкою Горинь відправилися власноруч виготовлені кораблики наших мрій. І хоча всі добряче притомилися, додому наш червоноградський загін «Спартанці» повернувся з цікавими враженнями і з почуттям щирої вдячності за захоплююче таборування.

 

 

 

Владислав ЗВІРКО,

учень 6 класу Червоноградської СШ №8.

 

У вас недостатньо прав для коментування.