ДСНС повідомляє
«Трохи не сплакнув, коли проїздив повз свій будинок, у якому провів перші п'ять років життя…» - з такими щирими словами звернувся до слухачів у залі школи мистецтв (чи то більше все ж активних читачів) Макс Кідрук – український письменник та мандрівник. І – так, він народився і жив у Володимирці.
Володимирець став одним із сотні українських міст та містечок, у якому автор побував із масштабним презентаційним туром нового роману «Не озирайся і мовчи» за підтримки народного депутата України Василя Яніцького. Та розповідав Макс не лише про новий роман, зважаючи на те, що на презентації можуть бути й ті, хто зовсім не знайомий з літератором. Тож розпочав з короткої розповіді про себе, освіту, вражаючі подорожі, відкриття у них, про невдалі спроби опублікувати один із своїх романів аж у 6 видавництвах та сміливу подругу, яка подала роман на конкурс «Коронація слова».
- І ви не повірите, яким було моє здивування, коли, спускаючись зі сцени з переможною статуеткою, я побачив тих самих видавців, до яких ходив з цим романом, - емоційно розповідав Макс. – Усі вони стояли в черзі з готовими контрактами про публікацію мого роману.
Той спогад був радше для показу меркантильності видавництв, аніж для власної значимості. Бо розповідав просто, не як лектор, а співрозмовник, часто запитуючи, слухаючи різні короткі ремарки із залу та жартуючи у відповідь.
- Не хвилюйтеся, я не читатиму шматків свого роману, як роблять інколи на презентації книг. Думаю, що це марна трата часу. Якщо ви захочете – то візьмете книгу і почитаєте. Якщо ж автор замість живого діалогу читає свій текст, яким би геніальним він не був, то, думаю, йому просто немає чого сказати… А якщо так, то навіщо взагалі така презентація? – Так напівжартома вів свою розмову письменних із присутніми в залі, намагаючись поламати невидимі бар’єри з аудиторією та принести відчуття вільного формату.
Макс поміняв наукове майбутнє на подорожі, вирішивши, що це справа цінніша і корисніша. З цього й почалась його письменницька сторінка. Він писав про те, що бачив, скрупульозно досліджуючи різні моменти та їх взаємозв’язок.
Так, наприклад, він дослідив взаємозв’язок найшвидшої дикої кішки – гепарда, та дивної тваринки з різким природним запахом, у якої немає природних ворогів – медоїда. Виявляється, беззахисних дитинчат гепарда інші хижаки можуть сплутати з… медоїдом, тому й обходять стороною, тим самим зберігаючи життя малятам. Такий загадковий зв'язок.
Звісно, упродовж подорожей Макс відвідав багато пам’яток архітектури. Відкрив для себе як загальновідомі, так і ті, про які більшість туристів зовсім не знають і які не менш величні. Згадки про такі загадкові об’єкти та переосмислення офіційних версій їх будівництва можна простежити у одній з книг Макса Кідрука «Твердиня», де усе це – лише привід для розв’язки цікавенного сюжету про друзів-мандрівників. Історія написана у жанрі пригодницького трилера ще у 2013 році, проте досі вабить читачів. Тим паче, коли вона має свій яскравий книготрейлер.
«Зазирни у мої сни» - ще одна з книг, яку швиденько презентував Макс Кідрук. Видана у 2016 році, вона є знаковою для митця вже тому, що Макс вперше спробував створити оригінальний книготрейлер, в якому все було авторським - сюжет, зйомки над Рівним та актори-непрофесіонали. Ідея книги з'явилася у Максима Кідрука після статті американського вченого Джека Л. Ґалланта, що першим зумів розкодувати нервові імпульси та відтворити те, що бачить людина. Це відкриття ознаменувалось можливістю «зазирнути людині у сон». Жанр драматичного технотрилера тримає свого читача в напрузі до останньої сторінки.
Булінг – ще одна тема, яку розвиває автор вже у презентованому нині романі «Не озирайся і мовчи». Книга викриває проблему спілкування між батьками та дітьми, дитячої жорстокості та підліткового бажання втечі від реальності.
- На наших презентаціях ми з командою також готуємо країну до мого нового роману «Де немає бога», - поділився планами на майбутнє письменник. За його словами, сюжет книги будуватиметься на основі реальної авіакатастрофи, проте в переосмисленні: що було б, якби дехто з пасажирів літака вижив й опинився далеко від цивілізації, у снігу, у холоді та голоді. Якою б тоді була межа людяності?
Ось так зацікавивши присутніх, Макс Кідрук все ж не розповів про усі моменти майбутнього роману, увімкнувши у слухачів режим зацікавленого очікування. За насичену презентацію письменникові щиро подякувала очільниця районного відділу культури та туризму Людмила Босик, у знак доброї згадки про Володимирець подарувавши пам’ятні сувеніри.
А зал вервечкою потягнувся до автора – із запитаннями, подяками, вишикувавшись в імпровізовану чергу за автографами та світлинами. Макс Кідрук дякував за цікавість до своїх романів та обіцяв надсилати новини творчості на електронні адреси тих, хто цього забажав.
Складалося враження, що ті, хто з якихось причин ще не прочитали котрийсь із нових романів письменника, вирішили зробити це вже ввечері. А ті, хто не знайомий з його творчістю, точно вподобали собі одну з його книг. Так чи інакше, а заохочення до читання у такому публічному форматі – крок хороший.
Вікторія Черпак.
Фото автора.
Довідково.
Макс Кідрук - український письменник, мандрівник, колумніст чоловічого журналу «XXL». Співучасник акції «На Зеландію!» разом із Сергієм Притулою, автор ролика «Азаров, ай-яй-яй!», автор першого українського технотрилера «Бот». За освітою інженер-енергетик. Загалом побував більше ніж у 30 країнах[1], серед яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші. Автор 9 художніх книг («Твердиня», «Жорстоке небо» тощо), 5 тревелогів (книг про подорожі), 4 книг у співавторстві, 4 перекладів, 4 технічних книг та 1 публіцистики. Має нагороди: конкурс «Коронація слова» (друга премія, номінація «Романи», 2009, «Мексиканські хроніки»), номінант премії «Книга року BBC».
Книготрейлер - короткий відеоролик (зазвичай тривалістю до 3 хв.), створений для рекламування певної книги, її просування серед відвідувачів книгарень, книготорговельних Інтернет-магазинів, користувачів бібліотек, з метою заохочення до читання.
| < Попередня | Наступна > |
|---|