Авторизація

HomeНовиниКрайові новиниМайбутнє Рівненщини – за цифровим мовленням

Майбутнє Рівненщини – за цифровим мовленням

( 1 Vote )

В ефірах рівненських радіостанцій частіше, аніж серед усіх інших областей України, звучить україномовна музика (в тому числі 82% пісень українською мовою). А також Рівненщина в числі тих, де найбільше відсотків мовлення ведеться українською мовою.

Про це повідомив голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко під час зустрічі з головою обласної ради Миколою Драганчуком та заступником голови Рівненської ОДА Світланою Богатирчук-Кривко (на фото Сергія Скібчика) та з керівниками телерадіоорганізацій Рівненської й Волинської областей.

Участь у нараді також брали заступник голови Нацради Уляна Фещук, відповідальний секретар Олександр Ільяшенко і член Національної ради Сергій Костинський.

Таким чином, радіостанції Рівненщини удвічі перевищують «мовну» квоту, адже перевиконують законодавчу вимогу щодо трансляції україномовних пісень на 57%, а щодо ведення передач державною мовою – на 50%. А з 13 жовтня почнуть діяти вимоги й до мови програм і передач на телебаченні. Тож регуляторний орган проводитиме моніторинги ефіру загальнонаціональних, місцевих і регіональних телекомпаній та реагуватиме на випадки порушень законодавчих норм.

Як повідомляється у прес-релізі Рівненської обласної ради, голова обласної ради Микола Драганчук і голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко обговорили проблемні питання, які стосуються радіо- та тележурналістики краю. В тому числі необхідність якнайшвидшої добудови трансляційної вежі в селі Копань у Демидівському районі (що дозволить забезпечити цифровим сигналом південну частину Рівненщини), та збереження ліцензії на частоту ФМ-мовника для КП ТРК «Бурштиновий шлях», що на Володимиреччині.

– Хоча розв'язання зазначених проблем не належить до компетенції обласної ради, не залишимо їх поза увагою та долучатимемося до їх вирішення, –  відмітив Микола Драганчук.

 


 

Зацікавила обласну владу та журналістів регіональних телерадіокомпаній і пропозиція взяти участь у проекті Нацради «Мовлення громад». Національна рада України з питань телебачення і радіо завдяки реалізації цього проекту хоче реформувати регіональне мовлення. Застаріле дротове мовлення мають замінити малопотужними радіопередавачами. Замість сотні кілометрів вони покриватимуть не більше двадцяти та охоплюватимуть низку навколишніх сіл. Фахівці мають визначити локації для передавачів, аби на них виділити частоти. В перспективі кожна територіальна громада зможе створити власну радіостудію (заявка на прорахунок частот є безкоштовною). Це може стати особливо затребуваним для ОТГ, які не мають ресурсів для створення власних ЗМІ. До речі, заявку на прорахунок частот для мовлення у своєму регіоні може подати будь-хто.

Мова йшла і про законодавчі норми у сфері медіа, які стосуються вимог до ліцензійних документів – надання регулятору інформації про структуру власності, виконання мовних квот на радіо і запровадження обов’язкової частки державної мови на телебаченні.

Також на нараді обговорювали не таку вже й далеку перспективу переходу повністю на цифрове мовлення (наприклад, в Одеській області вже прораховані частоти на кожен районний центр). Нацрада з питань телебачення і радіомовлення 14 вересня оголосила конкурс на цифрове телевізійне мовлення в Одеській області, який передбачає створення локального мультиплексу з восьми телеканалів. Телеканали в мультиплексі мовитимуть 24 години на добу в 22 населених пунктах. Передбачено, що сигнал передусім покриватиме прикордонну територію.

"Завдяки реалізації проекту українським цифровим телевізійним мовленням у стандарті DVB-T будуть закриті «білі плями» (райони, де відсутнє українське ефірне телебачення) на всій території Одеської області, зокрема, прикордонні", – уточнює член Нацради Сергій Костинський. З його слів, до участі в конкурсі запрошуються всі місцеві та регіональні телеканали, які працюють у регіоні.

Така пропозиція була б актуальна і для Рівненщини, яка є прикордонною областю з Білоруссю та має свої "білі плями" (інформвакуум) у деяких прикордонних районах Рівненщини й Волині. Як пише рівненське радіо Трек на своєму сайті, «Це актуальна проблема для прикордонних районів, де українське радіо і телебачення не мовить. Не на жарт кажуть, що люди, які проживають поблизу кордону, наприклад, з Білоруссю, думають, що голосувати треба за Лукашенка». Тож обласна рада та облдержадміністрація Рівненщини отримали чимало справді перспективної інформації для роботи. Утім, жителям Рівненщини варто чекати переходу на цифрове телебачення не раніше 2019 року.

Про розширення цифрової багатоканальній мережі МХ-5 інформував учасників наради Олександр Ільяшенко. Національна рада днями оголосила новий  конкурс на мовлення для регіонального й місцевого мовлення, де для Рівненськї області є вільні місця у двох населених пунктах – містах Вараш та Дубровиця.

Відмічалось також, що єдина компанія-монополіст на ринку цифрового телебачення – компанія "Зеонбуд" – аж ніяк не сприяє розвитку конкурентного середовища.

Разом із тим представники регіональних телерадіоорганізацій неабияк були занепокоєні відсутністю захисту мережевого мовника. Втім, керівництво Нацради вперше про цю проблему почуло у Рівному, а для врегулювання ситуації потрібні законодавчі зміни. Було домовлено, що законопроект за погодженням з Нацрадою беруть на себе підготувати представники мовників спільно з народними депутати з місцевих округів.

Сергій СКІБЧИК,

учасник наради.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 165 гостей на сайті