HomeНовиниОфіційноСоціальна служба при сільських радах: сидіти ніколи

Соціальна служба при сільських радах: сидіти ніколи

( 0 Votes )

Уже більше року на виконання ініціатив Президента України при сільських радах району працюють соціальні фахівці від РЦССДМ. А в тому, що виконують вони свою роботу не для «галочки», переконатись можна, завітавши до соцслужби при Половлівській сільській раді, де працює молода та ініціативна Юлія Бацюсь.

І справді: з самого ранку двері її кабінету не закриваються – йдуть люди за консультацією та щоб перевірити пакет документів, правильність заповнення різноманітних бланків…

– Як тільки почала працювати, одразу побувала у всіх сімей з дітьми в селі, щоб ознайомитись з населенням загалом і виявити тих, хто справді потребує нашої допомоги, – каже Юлія Петрівна. – Ви ж знаєте, як воно – не кожен готовий відкрито визнати, що має проблеми у себе в родині. Хтось дуже важко йде на контакт. Це і входить у наші обов’язки – не просто подавати в район сухі звіти про виконану роботу, а зуміти заслужити довіру у тих, хто замкнувся в собі через складні життєві обставини. Ми ж завжди намагаємось допомогти – відвідуємо їх в лікарні, проводимо профілактичні бесіди, надаємо юридичні та інші консультації, допомагаємо зібрати і підготувати документи на отримання різних соціальних виплат. Спочатку я ходила чи не у кожну хату. Тепер люди знають про нашу службу і самі вже йдуть.

І в кожного своє «пекло», напевно?

– Так... Якось звернулася до нашої служби жінка. Виявилось, у них малозабезпечена багатодітна сімя, ще й чоловік інвалід. А на додачу в одного з діток – вада зору. Проте маля не лікували через брак коштів. Спочатку ми допомогли оформити разову державну соціальну виплату цій малозабезпеченій сім’ї. Завдяки РЦССДМ вийшли на клініки лазерної мікрохірургії ока «AS», що в Луцьку. Там хлопчик пройшов обстеження, отримав ліки та окуляри, а курс лікування йому виписали вже надомний. Надалі плануємо направити дитину до обласної дитячої лікарні. В крайньому випадку готуватимемо документи на отримання  групи інвалідності.

З якими категоріями населення працюєте?

– А з усіма, хто звернеться по допомогу. У нас на обліку стоять 13 сімей (в них налічується 48 дітей), 13 дітей-інвалідів та 11 повнолітніх осіб з обмеженими фізичними можливостями, одна дитина, позбавлена батьківського піклування (сиріт немає). Більшу увагу, звичайно, приділяємо дітям. Задіюємо школу, будинок культури, регулярно проводимо для школярів відео-лекторії на актуальні соціальні теми, практичні заняття, анкетування.

Цікаво. Чи ефективне подібне анкетування?

– Дієве. Бо відкрито, в очі, знову ж таки, не всяка дитина розповість про насильство в сімї чи будь-яку іншу проблему. А анкетування – анонімне, шляхом навідних питань виявляється ризик, потім уже приймаємо міри. Користується попитом серед дітей і «скринька довіри», куди вони кидають листи з підписом і без. Ми й заходи різні для них проводимо. Ось у лютому цього року був конкурс серед учнів – «краща господарська сім’я» – для їхнього згрупування та зацікавлення сімейними цінностями, ознайомлення з різними тематиками соціально-економічного характеру (наприклад, вчили складати сімейний бюджет). Наступного тижня організовуємо інформаційно-просвітницьку акцію «Зупинимо туберкульоз разом». Вже й буклети готові.

Юлія Петрівна поділилась, що тісно співпрацює і з «Червоним хрестом». Скоро отримають гуманітарну допомогу від цього товариства для найуразливіших категорій населення.

Наостанок ми завітали до матері-одиночки Марії Ринденко, яка теж, можна сказати, почала нове життя завдяки допомозі фахівця з соціальної роботи. Кілька років Марія Володимирівна їздила на сезонні роботи до Черкащини, а повернувшись, усвідомила, що залишила їм свою трудову книжку. Довго в телефонному режимі просила вона від свого колишнього начальника, аби вислали їй документ. Та марно. А оформити допомогу на дітей одиноким матерям без трудової книжки та довідки про доходи неможливо. Тому й звернулась до соціальної служби при сільській раді.

Конфлікт вдало розв’язано, зараз уже закінчують готувати пакет документів на отримання згаданої допомоги. Жінка, звичайно, вдячна Юлії Петрівні, а мені показала гарні власноруч вишиті серветки та композиції. Не хлібом же єдиним живе людина…

Олена ВАСИЛЬЄВА

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.