HomeНовиниОфіційноВолодимиреччина. День Перемоги наперекір всьому…(+фото)

Володимиреччина. День Перемоги наперекір всьому…(+фото)

( 0 Votes )

Можна довго сперечатися про ціну України у Великій Вітчизняній війні, можна стверджувати, що це насправді День пам’яті мільйонів загиблих, а не свято перемоги, можна звинувачувати нащадків (тобто нас), що святкуємо день перемоги над фашизмом під прапором неіснуючої держави, – це все схоластика (тобто кожен по своєму правий).

Бо хто б і що не казав, День Перемоги – справді народне свято, на яке без примусу виходять щороку сотні людей; його з радістю чекають діти і підлітки. Чекають, щоб побачити нашу славнозвісну мотоестафету, щоб вкотре почути ревіння міліцейських тривожних сирен, пронизливі голоси гудків і зойки клаксонів. Це – засторога майбутнім поколінням і тим, хто сьогодні бажає війни.

Пропри всі негаразди і застереження влади про можливі провокації в країні на 9 травня, попри те, що Кузнецовськ оточений військовими блокпостами з усіх сторін, на Володимиреччині вирішили не відмовлятися від проведення традиційної 48-0ої мотоестафети на честь 69-ої річниці великої Перемоги над фашизмом.

Участь у ній традиційно брали підприємства, організації та установи району, небайдужі громадяни (як от Михайло Бурма на головному «шерифському» автомобілі), кузнецовські байкери та володимирецькі мотоболісти і кросовики з МНВК.

День перемоги 2014:Володимирець
 
День перемоги 2014:Володимирець

Сотні людей зібралися на головному майдані райцентру, щоб вшанувати пам'ять Солдатів Перемоги. Після молебні над полеглими під звуки клаксонів, реву мотоциклетних двигунів і сирен мотоестафета прибула на майдан Єдності.

Перед присутніми виступали перші особи району: голова районної ради Василь Ковенько, голова райдержадміністрації Володимир Савонік, голова районної ветеранської організації Іларіон Дяк, та інші поважні особи.

День перемоги 2014:Володимирець
 

Після хвилини мовчання під звуки метронома учнівська молодь та громадськість району склали вінки до підніжжя солдатських могил та пам’ятника Матері-Вітчизні коло вічного вогню.

День перемоги 2014:Володимирець
 

Традиційний салют із зброї радянського зразка (щоправда, призначеної для відстрілу тільки холостих патронів), легендарної гвинтівки-трьохлінійки та знаменитого пістолета-кулемета ППШ, виконали кузнецовські "червоноармійці"-реконструктори Віктор Дедалін та Данило Ільмєнтьєв.

День перемоги 2014:Володимирець

А далі естафета вирушила по традиційних чотирьох маршрутах…

День перемоги 2014:Володимирець
 
День перемоги 2014:Володимирець
 

Попри все, День Перемоги на Володимиреччині – воістину народне свято. Свято сотень і тисяч людей. Свято людської пам’яті. Зрештою, ми на своїй землі, і люди справді чекають учасників автопробігу по усіх селах відповідно до роками усталених маршрутів.

До 9 травня у кожному селі чепурять пам’ятники та обеліски полеглим у найстрашнішій війні 20 сторіччя, прибирають центральні вулиці і парки, впорядковують цвинтарі та проводять святкові концерти, на які збирається чи не півсела. Адже в живих зосталися одиниці учасників бойових дій, фронтовиків, партизанів, повстанців, солдатських вдів та дітей війни; щороку рідіє їх стрій. Тож це наш священний обов’язок – шанувати їх, любити й берегти до останнього дня життя.

День перемоги 2014:Володимирець

Зрештою, та страшна війна торкнулася кожної родини. Тому не заради указів чи розпоряджень збираються люди у цей день коло пам’ятників, виглядаючи мотоестафету, – заради ПАМЯТІ.

Так, змінюються епохи, переставляються ідеологічні акценти, вирують нові війни і з’являються нові герої. Але пам'ять потрібна не мертвим, – пам'ять потрібна нам, живим, щоб не повторювались помилки і не проливалася знову кров.

Сьогодні це особливо актуально, адже в країні вирує хай і неоголошена, але від того не менш смертоносна війна.

Не варто давати оцінок нинішнім політикам – їх у свій час поставить історія та нащадки; варто не забувати, якою ціною дається перемога – ціною людських життів і безіменних обелісків, ціною всього того, що маємо сьогодні ми з вами… 

Сергій СКІБЧИК,

Фото Олексія ГОРОДНОГО та Олени СТЕЛЬМАЩУК.

День перемоги 2014:Володимирець
 
 

ВКЛОНІМОСЬ ВЕТЕРАНУ ЗА СВОБОДУ

Для них ніч рівнялася з днем, а інколи була безконечно довгою, у вибухах снарядів і посвисті куль над головами, в пекельном уполумї війни. Для когось фронтові миттєвості стали останніми...

Вони віддали на це п’ять років свого життя: щоб повернутись додому,  довести собі, що змогли, що гідні існувати у цьому світі. “Спочатку зовсім не усвідомлюєш, що таке війна. Інколи здавалось, що це – кінець світу. Ти знаєш про війну, ти ніби вже психологічно готовий до неї (бо давав присягу відстоювати інтереси країни). Але коли бачиш розруху іс смерті однополчан, страждаєш від ран, то з тобою діється щось жахливе, страшне...”, – згадують ветерани.

Дійсно, це жах не уві сні, а наяву...

І вони, ветерани, справді варті чистого Неба, мирного Зорепаду, рідних і щирих Посмішок, Поваги нащадків. Вони так старались заради нас!

Ми – отримали. Незалежність, Свободу, Волю, можливість жити і працювати.

На мою думку, кожному з нас є чого повчитися у Них – Ветеранів, Людей, – порядності, працездатності, мужності. Адже здебільшого ми забуваємо про тих, хто так багато днів і ночей бачив війну.

  Так буває: дуже часто ветерани переконуються, що потрібні лише самим собі, бо влада згадує про них лише до свята. Але ж вони – наші Герої! Переможці!

На жаль, часто трапляється так, що слова вдячності та поваги ми говоримо запізно. Тож не забуваймо про ветеранів. Вони ще чекають нас...

Таня Дешко,

вихованка гуртка «Журналістика» Рафалівського центру дитячої та юнацької творчості

 
День перемоги 2014:Володимирець
 
День перемоги 2014:Володимирець

 


ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ!..

9 травня – День Перемоги у Великій Вітчизняній Війни. З раннього дитинства мені знайомі і близькі ці величні урочистості перемоги над фашистами.

Я пам’ятаю паради, у яких дорослі й діти святковими колонами йшли до пам’ятників загиблим у війні воїнам. Лунали пісні, йшли ветерани з квітами у руках та безліччю медалей та орденів на грудях. Все це створювало настрій, у якому змішувались одночасно радість і смуток, гордість і біль. І зараз з глибокою вдячністю живі віддають шану тим, хто загинув, виборюючи мир і спокій на землі.  

До сьогоднішнього дня слово «війна» я сприймала як пережиток минулого. Але події 2014 року показали, що це – постійний страх за себе, свої рідних, за Україну. Мабуть це відчували усі мирні люди у 1941-1945 роках. А можливо, було ще страшніше?..

Зараз я боюся слова «мобілізація», адже це означає, що в будь-яку хвилину тато може залишити рідну домівку для того, аби стати на захист своєї Батьківщини. Сьогоднішні події ілюструють, що випало на долю нині сивоголових ветеранів, а в далекі 40-ві роки минулого столітті юних солдатів.

Скільки зруйнованих доль, спалених міст, селищ і сіл! Скільки болі та сліз!.. Війна 1941-1945 років забрала дитинство в дівчаток та хлопчиків, які змушені були брати зброю до рук проти окупантів або ставати за верстати на заводах, щоб замінити своїх батьків. Діти працювали на рівні з дорослими. Усі хотіли миру.

 
День перемоги 2014:Володимирець
 
День перемоги 2014:Володимирець
 
День перемоги 2014:Володимирець
 

Мій покійний прадід Петро теж воював. Він дійшов до Берліна. І постійно розповідав, як війна забрала у нього побратимів, друзів. Тоді я просто слухала свого прадіда. З подіями, які тривають в Україні зараз, я почала його більше розуміти.

…Чотири довгих роки йому в очі дивилася смерть. Страшною була і розруха, яка залишилася на рідній землі. Боляче було дивитися на виснажених жінок і дітей. Прадідусь чотири місяці добирався з Берліна додому. Цей довгий шлях, в основному, долав пішки. Мабуть, у нього був час вкотре зрозуміти, як він любить свою землю.   

Я щиро й доземно вклоняюсь всім тим, живим і мертвим, хто здобув перемогу у Великій Вітчизняній Війні. Ніщо не варте людського життя. Нехай не повторяться події минулого. Я хочу, щоб жодна дитина не втратила своїх батьків через те, що якісь амбітні дорослі затіяли воєнні ігри, геть не потрібні простим людям.

Звертаюсь до усіх можновладців та простих людей: «Бережіть мир на землі! Бережіть свій народ! Бережіть Україну!».

Тетяна Давидова, учениця 7 класу,

вихованка гуртка «Журналістика» Рафалівського центру дитячої та юнацької творчості 
 
День перемоги 2014:Володимирець
 
 
 

У вас недостатньо прав для коментування.