HomeНовиниОфіційноНа Володимиреччині біженців немає. Є переселенці

На Володимиреччині біженців немає. Є переселенці

( 0 Votes )

    На календарі – Всесвітній день біженців. Слова «біженець», «переселенець», «репатріант» – все це, здавалося, не про нас. Це десь там, далеко, в пустелі, де йде війна… Там люди втікають від смерті. Втікають із рідної обжитої домівки. Кидають все, аби зберегти своє життя і своїх рідних…     

Страшно, дико і гнівно писати ці рядки. На Україні, моїй рідній Україні, повторюється сценарій Північної Осетії, Абхазії, Сирії та інших африканських державах. І на наших теренах є вже вигнанці зі Сходу, де триває неоголошена війна. І звідти тікають люди.

 

Три сім’ї із Криму та гарячого Сходу України переселилися на територію Красносільської сільської ради. Проте до влади ці сім’ї не звертаються. Не кожен хоче себе вносити у державний реєстр переселенців.

Ще одна сім’я, яка чекає поповнення знайшла притулок у нашому районі, в Великоцепцевицькій сільській раді.

За словами сільського голови Красносільської сільради Ніни Ковальської, місцеве населення всіх мігрантів сприйняло доброзичливо. Активно шукали квартиру для переселенців і люди в селі Липно. Ще одна молода родина з дітьми (теж із Криму) приїхала сюди до матері. У Зеленому громадянку з Криму, яка теж приїхала до батьків, зареєстрували у сільській раді. Але вона незабаром знову поїхала в Крим за документами і дитиною.

У нас люди дружні. На чужу біду відкликаються миттєво.

 Що робиться в районі по організації притулку і соціальної реабілітації переселенців? Таке запитання ми задали начальнику районного управління соцзахисту населення РДА Наталії Шамі.

– Нам ідуть циркуляри з області. По справах переселенців вже закріплено працівника. Він відповідатиме за цю ділянку роботи. Але соціальна реабілітація потерпілих – це лише сота доля тієї об’ємної роботи, яку з переселенцями мають проводити наші психологи, медики, працівники міграційної служби, «102» та інші.

Першочергово треба встановити статус «вимушеного переселенця» і статус «біженця». Вимушеними переселенцями вважаються ті громадяни, які тікають до нас із гарячих точок, де йде війна. Громадяни України на території України мають статус тільки переселенців. По закону вони повинні звернутися до місцевої влади, зареєструватися і одержати статус переселенця. Біженців у нас немає. Біженцями вважаються ті люди, які через політичні та воєнні дії на території своєї країни змушені переїжджати в іншу, чужоземну країну.

Щодо наших гостей, то всі вони прибули до родичів в гості. Зазначу: в нашому районі біженців немає.

– Наша служба веде моніторинг приїзду громадян із Луганської, Донецької областей та республіки Крим, – розповідає Наталія Олександрівна. – У четвер ми чекали сім‘ю із чотирьох чоловік з Краматорська. Підготовили в гуртожитку Володимирецького колегіуму в селі Заболоття кімнати для проживання. Але вони не приїхали. Підготовлене також і приміщення райцентрівського домоуправління. Є гуртожитки. Є приміщення, які не використовуються. Ми тісно співпрацюємо сьогодні з сільськими та селищними радами. Головне, щоб переселенці прибули до нашого району завчасу, а не взимку. Щоденно подаємо по лінії нашої служби інформацію про стан справ з прибулими до нашого району. Це питання наш департамент тримає на контролі.

 …Неприродно дивитися на людей, які мирно жили, будували плани. Та в одну недобру хвилину прийшов наказ: «Взяти з собою найцінніше». Документи. Пляшка води, якісь продукти. Банківська картка, дрібні гроші. І зайчик (дитяча іграшка) для донечки. Ось і все. Далі – чужина і невідомість…

Не доведи Боже про це чути, не те, що бачити чи пережити!

Галина Тєтєнєва.

Ілюстрація з Інтернету.

 

У вас недостатньо прав для коментування.