HomeНовиниОфіційноГорять торфополя

Горять торфополя

( 0 Votes )

Пожежа на торф’яному полі – чи не найстрашніша надзвичайна ситуація. Як відомо складність гасіння загорянь на торфовищах ускладнюється тим, що торф має здатність залягати на глибині до десяти метрів від поверхні землі, а отже, горіння може тривати, не привертаючи до себе уваги, впродовж тривалого часу.

Зміни температурних режимів не впливають на процес горіння, як і атмосферні опади. Торф може горіти в усіх напрямках, незалежно від напрямку і сили вітру. Торф’яні пожежі небезпечні раптовими проривами вогню з-під землі, причому температура в товщі торфу, охопленого пожежею, іноді перевищує тисячу градусів за Цельсієм, тож вода, яка потрапляє на зону горіння, випаровується, не встигаючи досягнути самого вогню. Відповідно, для ліквідації торф’яної пожежі необхідно дуже багато води. Також у процесі вигорання під землею утворюються пустоти і провали, що становлять значну небезпеку для людей і домашньої худоби. 

На сьогодні на Володимиреччині в зоні ризику перебувають торфополя на території Довговільської, Озерської, Новаківської, Красносільської, Великожолудської, Жовкинівської та інших сільських рад району. Жителі деяких сіл з минулих років пам’ятають прикрий досвід гасіння торф’яних пожеж.

На даний час, зважаючи на те, що температурний показник знаходиться в межах 30 градусів за Цельсієм і суттєвих опадів не прогнозується, то зрозуміло, що рівень пожежної небезпеки встановлено найвищий.

Давайте розберемось чому в нашому районі склалася така невтішна ситуація з пожежами на торфополях. Як усім нам відомо багато полів зараз не обробляються, а отже вони заростають чагарниками, травою. Подекуди люди викошують траву для заготівлі сіна, проте в переважаючій більшості, цими землями не користуються. Трава та бур’ян сохнуть на корені, утворюючи горючий настил, який здатен спалахнути навіть від іскри. Якщо траву можна було б просто загасити водою чи обкопати, якщо земля піщана, чи глиниста, то при загорянні трави на торфовищі необхідно затрачувати дуже великі об’єми води та обкопувати до глибини залягання торфу. В таку суху спекотну погоду недбало кинутий недопалок сигарети чи сірника, випалювання жнивних залишків, стерні, робота автотракторної техніки без справних іскрогасників стає причиною пожеж десятків гектарів торфополів. При загорянні, швидкість розповсюдження пожежі торфовища може бути й невисока, проте трава, яка горить, швидко перекидається вітром на інші ділянки, провокуючи цим утворення ряду нових осередків горіння торфу. Це як ми розуміємо ще більше ускладнює їх гасіння.

Внаслідок торф’яних пожеж знищується врожай, в який було вкладено багато людської праці. І не тільки врожай зернових культур, а й городина. Пожежі а торфовищах також становлять небезпеку для лісових масивів. Особливо небезпечно це для хвойного лісу.

Оскільки в склад торфу входить багато органічних речовин, при згорянні утворюється багато токсичних сполук, це сполуки вуглецю, чадний газ, оксид азоту, феноли, сполуки сірки. Такий дим небезпечний для дихання. А при вітрі зі сторони палаючого торфополя на населений пункт дим завдає людям багато незручностей в тому числі спричиняє захворювання.

Як же загасити торф’яну пожежу? Як згадувалося вище для цього потрібні дуже великі об’єми води. В цьому також постає проблема, адже в таку спекотну погоду засихають всі невеликі ставки та річки, а більшість малих каналів дренажної осушувальної системи ще з минулого місяця без води. Ті ж водойми, в яких вода ще є, знаходяться на значній відстані від осередків займання тофовищ. Торф’яні пожежі можна гасити від тижнів до місяців. Їх гасіння пов’язане із затратою значних матеріальних засобів і людських ресурсів.

У Володимирецькому районі вже не перший рік гасять торф’яні пожежі. Для їх гасіння владою вживаються всі можливі заходи, залучається техніка, рятувальники. Але цього недостатньо. Майже завжди виникає проблема в залученні населення. Більшість людей думає, що торф’яні пожежі це не їхні проблеми, будуть нарікати на владу, та дихати отруйним димом. А починають діяти тільки тоді, коли вогонь підходить до їх поля чи хати. На той час пожежа набуває значних масштабів і приборкати її набагато важче. Як говорить приказка: «Поки грім не гримне – мужик не перехреститься». Тому всі ми повинні розуміти, що на початковій стадії горіння торф’яної пожежі набагато легше мобілізувавши техніку та населення, організовано приступити до її гасіння. Відповідно затративши не місяці, а лічені дні.

А якщо, у той час, коли пожежно-рятувальні підрозділи рятувальників будуть змушені гасити торф’яні пожежі і в когось загориться будинок на іншому кінці району, чи об’єкт з масовим перебуванням людей. Чи не варто задуматися над цим. В такому разі ціною випаленого торфополя може стати навіть не одне людське життя.

Володимирецький районний сектор Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області закликає голів сільських, селищних рад проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед населення про обов’язковість дотримання правил пожежної безпеки та небезпеку спалювання сухої трави та сміття на територіях торфополів, або поблизу них, адже саме вони в більшості випадків стають причиною займання. Згідно статистики, 90% торф`яних пожеж виникають внаслідок «людського фактору». Коли ж виявлено навіть невеликі займання потрібно відразу згуртовувати людей та приступати до їх гасіння.

Пам’ятайте: тільки свідома поведінка і суворе дотримання правил пожежної безпеки допоможе уникнути виникнення надзвичайних ситуацій та подій.

Андрій МУРАВИНЕЦЬ,

Начальник ДПРЧ-16 ГУ ДСНС України

у Рівненській області

ст. лейтенант служби цивільного захисту

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.