HomeНовиниУ ВарашіАтомна станція – не друкарський станок

Атомна станція – не друкарський станок

( 0 Votes )

 

На Рівненській атомній електростанції, у рамках ініціативи Євросоюзу «Тиждень сталої енергетики»,  відбувся круглий стіл «Ядерна енергетика та її внесок у пом’якшення зміни клімату».

                 Цей захід для журналістів, представників громадськості та професійних енергетичних асоціацій організували Асоціація «Український ядерний клуб» за підтримки ДП «НАЕК «Енергоатом» та РАЕС. «Тиждень сталої енергетики» – ініціатива ЄС, котра проводиться в Україні з 2011 року і покликана збільшити енергоефективність, використання відновлюваних джерел енергії, а також досягнути цілі ЄС зі зміни клімату.

Найбільше, чим переймається людство у 21 столітті – глобальні  кліматичні зміни. Науковці твердять, кількість повеней, ураганів та посух за останні роки зросла на 5-6 відсотків за рік. Такі зміни спричинило перш за все збільшенням викидів  парникових газів в атмосферу, особливо вуглекислого, утвореного при спалюванні викопного палива на теплових електростанціях. Ядерна ж енергетика дозволяє зменшити викиди СО2 на 3,4 мільярди тон на рік, оскільки просто не призводить до їх утворення. У 2010 році обсяг викидів парникових газів в Україні склав 370 мільйонів тон. Якби не АЕС, цей показник підскочив би до 480 мільйонів тон. За кількістю реакторів та їх сумарною потужністю Україна посідає восьме місце у світі та п'яте у Європі.

Світові експерти домовились, що коректно порівнювати викиди парникових газів враховуючи увесь технологічний ланцюг -  від видобутку сировини до утилізації обладнання й відходів. Таким чином сонячні електростанції утворюють 50 грам СО2 – екв. за кВт-год, вітрові – 11 грам, атомні – 12, теплові – 1300. Останння цифра просто вражає.

У Європі АЕС виробляють дві третини електроенергії, попри це різні країни там по різному ставляться до майбутнього атомної енергетики, особливо після аварій у  Чорнобилі та Фукусіма-Даїчі. А от головуюча в ЕС Німеччина взагалі хоче відмовитись від ядерного палива, поступово зупиняючи реактори.

На Рівненській атомній електростанції, відбувся круглий стіл «Ядерна енергетика та її внесок у пом’якшення зміни клімату».

 

- Ми, атомники, вважаємо свою атомну енергетику найбезпечнішою. Альтернативні джерела, їх розвиток, можливі лише паралельно з традиційними. Українці сьогодні споживають набагато більше електроенергії, аніж європейці, - стверджує Сергій Боришкевич, заступник головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки РАЕС.

 Звідки береться парниковий газ?

-          Виробництво електроенергії та тепла становить 20 відсотків від усіх викидів, найбільше – у країнах агресивного розвитку, таких як Індія, Китай. З 1990 року викиди в Україні знизились більш ніж у два рази ( 90-ті минулого століття – це точка відліку, від якої ведуть порівняння світові експерти – авт.). Зі зменшенням викидів в нашій країні впали й темпи економічного розвитку, адже є пряма залежність між економікою й енергетикою. Ймовірно,  після 2014 року вони ще знизяться – через воєнні дії на промисловому сході, - розповів   Олексій Хабатюк з Фонду екологічних ініціатив, що займається питаннями зміни клімату.

За рахунок чого можна знизити викиди парникового газу?

                Перш за все - очистивши вугільні технології, підвищивши ККД теплоелектростанцій.  А ще - використовуючи відновлювані джерела енергії, застосовуючи технології вловлювання й захоронення вуглекислого газу. Нині спостерігається певна ейфорія у світі від використання сонця і вітру, але це ще досить дорого, не завжди надійно, адже вітер може перемінитись, а рік виявитись пасмурним. Так само й щодо захоронення вуглекислого газу під землею, бо що робити у випадку землетрусу? Є плюси й мінуси у кожній  з технологій, однак людству потрібно обрати найменше зло. Насправді парує усе, навіть коровяче лайно, а найбільше – спалене вугілля. В енергетиці немає однозначно білого чи однозначно чорного, є полосате або сіре.

Скільки коштують випари?

У підсумку все  вимірюється грошима, як би цинічно це не звучало. Одні хочуть скоротити випари якомога дешевше, інші - на цьому заробити. Світ дуже стурбований забрудненням атмосфери, одночасно процеси щодо розвитку атомної енергетики протікають надто мляво. Не можна усе змінити помахом чарівної палички, потрібен стратегічний план розвитку людства.

Олексій Ананенко, директор з інституційного розвитку Асоціації «Український ядерний клуб», виступив від імені членів Європейського атомного форуму, наголосивши, що узгодив доповідь з головним офісом у Брюсселі. Європейський атомний форум - неурядова, некомерційна організація, заснована у 1960 році, існує на членські внески національних організацій, причому Україна – єдина країна-учасник, яка не є членом ЄС.

«ЄС підтримує курс на зниження викидів парникових газів, планує зменшити їх до 2020 року на 20 відсотків, у порівнянні з 1990 роком. Це можливо за рахунок збільшення частки відновлюваних видів енергії, таких як вітрові та сонячні електростанції, хоча, знову ж таки, мова не йде про припинення використання АЕС. Адже у будівництво атомних енергоблоків вкладені величезні кошти, вони розраховані на 30-60 років. Атомна станція – не друкарський станок, вона окупиться через десятиліття. Зараз у Великобританії триває будівництво двох енергоблоків, на це витратять аж 16 мільярдів фунтів стерлінгів. У цілому світі найдешевшу електроенергію виробляють саме АЕС, попри їх дорожнечу у зведенні. Найнижчою у Європі наразі є вартість електроенергії у Болгарії, найвища – у Данії.  Вироблена українськими АЕС електроенергія обходиться для населення  у 36,48 копійок. Перемагатиме завжди той, хто пропонуватиме найнижчу ціну. Запасів урану на Землі достатньо, він постачається з політично-стабільних країн», - сказав Олексій Ананенко. Тоді я запитала у доповідача, звідки саме постачають уран на українські АЕС. Виявилось, його добувають у самій Україні (зі слів Ананенка, покладів вистачить років на сто), але везуть у Росію, де збагачують і повертають. То про яку політичну стабільність українсько-російських відносин  можна говорити сьогодні, після анексії Криму і воєнних дій із залученням російських військових на Донбасі?

Як вирішити питання утилізації і захоронення ядерних відходів?

На це запитання наука ще не дала відповіді. Можливо, колись з відходів робитимуть нове паливо. Вивантажене із реактора відпрацьоване паливо має високий рівень радіації, після охолодження у басейні витримки його відправляють у спеціальне сховище. Передбачається також видалення відходів із низьким рівнем радіації, що накопичуються в процесі експлуатації та технічного обслуговування станції. Після закінчення терміну служби і сам реактор повинен бути виведений з експлуатації, з дезактивацією та утилізацією вузлів реактора.

Найбільша перешкода для розвитку атомної енергетики -  проблема безпеки, адже відбулась низка техногенних катастроф з важкими наслідками для людства. Та й запаси урану далеко не безмежні. Атомна енергетика ще не до кінця витримала випробування на економічність, безпеку, підтримку  громадськості. Її майбутнє тепер залежить від того, наскільки ефективно й надійно здійснюватиметься контроль за будівництвом та експлуатацією АЕС,  наскільки успішно буде вирішена проблема видалення радіоактивних відходів. В майбутньому використовуватимуться термоядерні реактори, які добуватимуть енергію з води, працюючи практично без шкідливих відходів. На думку організаторів круглого столу, світове нафто-газове лобі  вперто гальмує розвиток атомної енергетики. Це шкодить поступу людства, спричиняє забруднення атмосфери. Раніше у світі панував той, хто володів природніми енергоресурсами, а тепер той, хто має високі технології. За прогнозами фахівців, частка ядерної енергетики у загальній структурі вироблення електроенергії  невпинно зростатиме. Головні принципи цієї концепції - істотна модернізація сучасних ядерних реакторів, посилення заходів захисту населення і навколишнього середовища від шкідливого техногенного впливу, підготовка висококваліфікованих кадрів для АЕС, розробка надійних сховищ радіоактивних відходів.

Як розвивалась атомна енергетика у світі?

У таких країнах як Франція, Бельгія, Швеція, Японія, Південна Корея, Фінляндія, що не мають у своєму розпорядженні достатніх власних запасів органічного палива, АЕС стали основним джерелом електричної енергії, забезпечили цим державам енергетичну стабільність та успішний економічний розвиток.

Першу у світі атомну електростанцію потужністю 5 МВт було запущено у 1954 році в СРСР, у місті Обнінськ Калузької області Росії. Першу АЕС промислового призначення потужністю 46 МВт введено в експлуатацію у 1956 році в Колдер-Холлі (Великобританія). Через рік запрацювала АЕС потужністю 60 МВт у Шиппінгпорте (США).

Найбільша АЕС у світі - Касівадзакі-Каріва (м. Касівадзакі, префектура Ніїгата, Японія), її  потужність 8,2 ГВт,  має сім ядерних реакторів. Найбільша АЕС у Європі - Запорізька АЕС у місті Енергодар. В експлуатації - шість атомних реакторів сумарною потужністю 6 ГВт.

Ядерна енергетика США складає 28% від світового виробництва. Далі йдуть Франція - 18% та Японія - 12%. У  31 країні світу працює понад чотири сотні  ядерних реакторів  загальною потужністю 351 ГВт.

Світлана ФЕДОНЮК, м. Кузнецовськ.
 

У вас недостатньо прав для коментування.