Авторизація

HomeНовиниУ ВарашіСергій Денега з Вараша: депутат має працювати у форматі 24/7

Сергій Денега з Вараша: депутат має працювати у форматі 24/7

( 1 Vote )

 

Цей чоловік точно знає, як працювати з громадою, бо йшов із неї в депутати, аби не виділитися, а стати її голосом. Доказ тому – історія його комунікації з мешканцями Вараша очно, у безпосередній роботі з людьми, та заочно, у соцмережах. Так працює Сергій Денега – спочатку небайдужий житель, а вже потім – активний депутат міськради.

Ця історія не про політичну партію і не про політику загалом. Не про соціологічні дослідження чи рейтинги політиків.

Сергія Денегу знають багато жителів міста атомників, як дорослі, так і зовсім маленькі. А все тому, що він – свій, його можна побачити серед людей і поспілкуватися, озвучити свої проблеми та ідеї. А ще він не боїться брати ініціативу у свої руки, працювати в команді, вчитися і вчити. Тож його ім’я тісно пов’язане з різноманітними цікавими ініціативами, які знаходять підтримку у багатьох варашців.

Соціальний фандрейзинг, електронні петиції, тренінги для дітей та цілі зони відпочинку з мультфільмами у дворі під відкритим небом – це лише дещо з того, чому присвячує купу часу Сергій. Зрозуміло, що й на засіданнях ради теж не сидить просто аби підняти руку за «потрібне рішення»: активно висловлює пропозиції, робить депутатські запити, подає проекти рішень, часто виступає з різних питань порядку денного, навіть судиться з міською радою.

Як він сам говорить – просто виконує обов’язки представника громади.

Я ніколи не планував бути депутатом і взагалі був аполітичним. Податися на вибори підштовхнула дружина. Працюючи у міськраді, вона часто приходила додому в емоціях, я ж, як її чоловік, мусив реагувати, заспокоювати, обіцяти, що все зміниться. У природі чоловіка – допомогти, щось зробити. Тож часто у такі моменти ми разом обговорювали якісь питання, шукали варіанти. А зміни на краще в самоврядуванні «по-кузнецовськи» ніяк не приходили, тільки прізвища на дверях мерії змінювалися. Все це накопичувалось, і в якийсь момент я зрозумів, що можу і мушу не просто говорити, але й щось зробити для свого міста, – розповідає Сергій Денега.

Зовсім не маючи ніякого досвіду депутатства, Сергій Денега пройшов до міськради не відразу, а лише піднявшись у списку на одну сходинку вище після складення депутатських повноважень одного з колег від політичної сили, з якою йшов на вибори. У своїй першій в житті сесії у якості депутата взяв участь у грудні 2015 року.

– Я багато чого не знав, не розумів суті питань, – ділиться громадський діяч і депутат міськради з активною життєвою позицією. – Тому часто утримувався, що згодом викликало у декого з політичних опонентів багато питань. Проте це не злякало мене, а тільки підштовхнуло до навчання про роль та місце депутата в місцевому самоврядуванні, бо ж я прийшов не просто підіймати руки «коли треба», а мусив детально розбиратися у питаннях. Бо ж коли люди йдуть у владу, то мають чітко розуміти, що з нею робити і як її реалізовувати.

Ще древні греки говорили: якщо ти хочеш чоботи, то йдеш до чоботаря, якщо хочеш лікуватися, то йдеш до лікаря. Якщо ж хочеш змінити місто чи район, то маєш добре виконувати свою депутатську роботу. І розбиратися у механізмах бюджетоутвореня, субвенцій, дотацій і трансфертів, вміти писати проекти рішень і «вибивати» під них видатки в бюджеті.

Тож самоосвіта – саме те у цьому випадку. Власне, з початку своєї депутатської каденції Сергій Денега відвідав близько 40 (!) різноманітних семінарів, тренінгів, курсів, на яких вчився розбиратися у тонкощах депутатських повноважень та зобов’язань перед громадою. То були не лише навчальні зустрічі найрізноманітніших інститутів громадянського суспільства, як-от Центр політичних студій та аналітики, ГО “Антикорупційний моніторинг”, Національний демократичний інститут міжнародних відносин, Фонд Фрідріха Науманна за Свободу, Громадянська платформа Нова Країна, але й онлайн-курси, які можна знайти на просторах мережі (платформа Інституту політичної освіти, проект ВУМ on-line тощо). До речі, на кількох тренінгах перетиналися і з депутатами з Володимирецької районної ради (але про це ми розкажемо пізніше).

Не лінувався витрачати час та гроші, аби розібратися у законодавчій термінології, щоби потім у доступній формі донести всю цю інформацію до пересічного жителя. І навіть до дитини.

Так, з ініціативи Сергія для школярів міста у вільному форматі зустрічі відбулися цікаві зустрічі з інтерактивним навчанням на природі. Там запрошені тренери-практики розповідали дітям, як-то кажуть, «на пальцях» про такі дорослі терміни «бюджет», «проектна діяльність», «концепція», «тайм-менеджмент» тощо.

Щоб навчити когось, потрібно навчитися самому. Тож я так і робив, – каже Сергій Денега. – Вчився на вихідних, а інколи й у буденні дні, загалом упродовж півроку. Добре, що дружина розуміє, у всьому мене підтримувала, як справжній помічник.

Звісно, що навчання вимагало не лише часових ресурсів, а й матеріальних. Це добре, якщо, наприклад, фонд організаторів тих чи інших навчань покривав витрати на харчування чи проживання, а інколи доводилось платити з власної кишені. В Україні нині активно розвивається громадський рух, є купа семінарів та тренінгів безкоштовних. Але ми вже трохи, вважаю, знахабніли, можемо зареєструватись, а потім, не повідомивши нікого, не приїхати. А це ж збитки організаторам, які розраховують на присутність. А коли людина заплатить кошти, то ймовірність її участі зростає в рази, відповідальніше ставиться до таких заходів.

 


 

На переконання нашого співрозмовника, обов’язком депутата є інформування громади про все, що відбувається у раді. Тут не повинно бути якихось таємниць, хіба за винятком документів для службового використання та тих, які містять державну таємницю. Усе ж інше має доноситися до людей у зрозумілій і доступній формі. Сергій Денега так і робить – публічно висловлює свою позицію у соцмережах, підкріплюючи дописи відповідними документами, аби не бути голослівним, веде відкритий діалог з активістами міста, дослухається до їх критичних думок і завжди готовий до конструктивної критики. І якщо раніше, на початку його депутатської кар’єри він міг спасувати у суперечці з якимось досвідченим чиновником, то сьогодні, завдяки своїй депутатській доскіпливості, навіть старого бюрократа може аргументовано підловити на неточностях, недомовках чи навіть на корупційних схемах. Бо добре розбирається в особливостях сучасного управлінського менеджменту.

Треба втягувати громаду у справи міста, робити їх співтворцями, не просто мешканцями, а активними громадянами, яким небайдужа доля міста, у якому ти живеш. Тому і ставлю на обговорення різноманітні питання, працюють електронні петиції. І знаєте, коли люди голосують, беручи участь у спільнокошті – то це вже показник. Це значить, що питання справді турбує жителів, вони розуміють його важливість, знаючи, що самі того не зроблять. Тому ніби кажуть: добре, ми за, але займайся цим ти. Так вони втягуються у громадську діяльність, цікавляться особливостями, починають розумітися у різних питаннях. А таким чином, думаю, виховується майбутня потенційна основа тих людей, які будуть готові йти в депутати, – каже Сергій.

А результати такої роботи вже потрохи починають проростати. І від молодіжного проекту «Відкривай Україну», і встановлених у кожному мікрорайоні майданчиків з воркауту і до електронних петицій, і 2-тижневої черги на літні кінотеатри у дворах та розфарбованої трансформаторної будки. Це те, у чому депутат міськради став посередником між владою та громадою. Ініціатива, яку підхопили інші, коли побачили, що то можливо зробити.

 


 

– Вважаю, що депутат має працювати в режимі 24/7. В ідеалі – він освічений, бо ж має чітко розуміти, як працює самоврядування, та вміє добре комунікувати з людьми – бо ж є посередником між громадою і владою міста, – розважає наш співрозмовник. Також депутат має виконувати контролюючу та сигналізуючу функцію, щоб дати можливість людям впливати на рішення. Важливо мати прозору та відкриту позицію, щоб мати змогу вести конструктивний діалог. І, звичайно, моральні якості – це основа. Таким я бачу ідеального депутата.

До слова, публічність у соцмережах нині теж дає неабиякі результати. Так, добрі ініціативи з кінозалом під відкритим небом потрохи перекочувалися спочатку дворами Вараша. А нещодавно у подібному міні-форматі з’явилися і у Володимирці.

 

Вікторія ЧЕРПАК.

Фото зі сторінки Сергія Денеги у Facebook

 

Коментарі   

 
0 # Гість 10.08.2017, 13:19
А те, що Денегу не сприймають серйозно у владних кабінетах, бо той скандалів і популіст, та й виборці говорять, що він з космосу прилетів, а ще подеякують про шизофренію у цього пана депутата - локея директора РАЕС!
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 97 гостей на сайті