HomeНовиниВ РайоніОбличчя Володимирецього студента

Обличчя Володимирецього студента

( 0 Votes )

Студентські роки… Це, без перебільшення, найкращі роки, коли до біографії людини додається безліч смішних історій, непередбачуваних вчинків. Саме у студентські роки більшість з нас робить перші спроби жити самостійно. І нехай купа екзаменів, заліків, нехай «мівіна» ледь не щодня на обід, нехай недоспані ночі і немає гарячої води… Все одно це найпрекрасніші роки!

То який же він, сучасний студент з нашого району? Що в його житті вартісне, окрім пар? Про що він мріє і на що витрачає стипендію?

Настя, студентка першого курсу Волинського національного університету імені Лесі Українки, факультет іноземної філології:

Я лише на першому курсі, після школи тут все нове та незвичне. Є дуже класні предмети, які справді цікаво слухати, а є такі, що мені не подобаються. Можливо, це моя суб’єктивна думка. Багато вчитися – це не моє. Мені подобається рух у житті, я людина активна, тому в науку, напевне, не піду. Дуже хочу займатися улюбленою справою, щоб прокидатися вранці з хорошим настроєм. А ще мрію багато мандрувати світом, щоб майбутня професія була пов’язана з туризмом. Хотілося б працювати аніматором у різних готелях світу, а в подальшому відкрити свій ресторан. Хочу сама придумати для нього дизайн, щоб це було щось незвичайне.

 

     Олександр, студент 2 курсу Національного лісотехнічного університету України, лісомеханічний факультет:

Беру з навчального процесу все цікаве і потрібне, а інше, що вважаю зайвим, відкидаю. Студенту цікаве не навчання, а практика. Поза стінами університету моє життя не закінчується. Не впевнений, що буду працювати за спеціальністю: хочу відкрити свій бізнес. Я хлопець, тому мушу думати про те, як самому заробляти на життя. Вирішив піти на роботу, бо мені уже 20 років, тож брати гроші від батьків, щоб повести дівчину на морозиво, якось не пасує. Ніхто не хоче брати студента, але я таки влаштувався. Робота, на перший погляд, не важка, але стояти  весь день чи носити товар нелегко, якщо чесно. У перші дні я просто валився з ніг, зранку не міг піднятися на пари. Тому мав проблеми з навчанням. Але тепер уже втягнувся в такий ритм. Два дні працюю, два відпочиваю. З таким графіком і вчитися встигаю, і зарплатню витратити.

 

Віта, студентка 2 курсу Буковинського національного медичного  університету, фармацевтичний факультет:

Я стараюся не прогулювати пари, завжди готуюся до занять. Справа в тому, що мені подобається навчатися в університеті. Я впевнена, що обрала саме той факультет. Звісно, крім відвідування пар у моєму житті є ще багато цікавого, вартого уваги. Я обожнюю читати. Люблю музику. Рокової та класичної в моєму плейєрі найбільше. Захоплююся спортом, люблю дивитися футбольні матчі. А ще у мене широке коло друзів та знайомих, з якими я проводжу більшість часу – і в університеті, і поза ним. Свою стипендію витрачаю на себе. Справді класно, що кожного місяця є такий приємний бонус. Не можу дозволити собі прийти на пару без підготовки. Вважаю, що це просто неповага до викладача.

 

Ірина, студентка 3 курсу Львівського національного університету імені І.Я. Франка, факультет іноземних мов:

Мій день починається дуже рано, а закінчується пізно, іноді навіть на другий день. Вчитися на перекладача це моя дитяча мрія, яка реалізувалася. Більшість викладачів нашої кафедри дуже творчі, тому й пари проходять у творчій атмосфері. Навчання – це лише частина студентського життя. Мій день наповнений людьми, люблю з ними спілкуватися та допомагати їм. Минулого року їздила на роботу в США. Поїхала завдяки одній із програм, яка дозволяє і працювати, і подорожувати.. Подорож мені обійшлася приблизно у 2 тисячі доларів, але до кінця літа я заробила 4,5 тисяч доларів. За умовами програми роботу і житло мені знайшли. Спочатку була прибиральницею на пляжі, але згодом пішла у бар офіціантом. Платили 7 доларів за годину. Це як в Україні за весь день. У мене практично немає вільного  часу. Всю роботу планую, і намагаюся робити її вчасно.

 

Олексій, студент 4 курсу НТУУ «КПІ», теплоенергетичний факультет:

 

Я пари не прогулюю. Чесно! Ну… хіба що вже дуже треба.  Живу в гуртожитку, бо який же ти студент, якщо не пробував гуртожитського життя! Не займаюся нічим особливим. Гуляю собі коридорами, заходжу до дівчат на чай (вони мені ніколи не відмовляють). Часом роблю все в останню ніч. А взагалі  навчання мені дається важко, тому не завжди отримую стипендію. Загалом за чотири роки назбиралося стільки спогадів, стільки божевільних історій, що можна книжку видавати про студентське життя. Моє захоплення – відпочивати з друзями, можу пограти на комп’ютері та згаяти час у соціальних мережах від нудьги.

Підготувала Олена ЯРОЩУК

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.