HomeНовиниВ РайоніВолодимирецький РЕМ: будні та свято

Володимирецький РЕМ: будні та свято

( 0 Votes )

Електрика повноправно ввійшла в наше життя. Практично всі  електроприлади, інструменти, побутова техніка працюють з її допомогою. Без електрики, по суті, неможливе існування людини. І на охороні та експлуатації електричної  сили стоять  фахівці, ім’я яким – енергетики. На Володимиреччині володарів  життєдайної сили представляє приватне підприємство  «Володимирецький РЕМ ПАТ «Рівнеобленерго».

 

Сьогодні у них нові господарі – росіяни. Практичні та досвідчені в галузі енергетичних систем. І про те, як працюється Ремінцям і як вони стрічають своє професійне свято, розповідає головний інженер підприємства Юрій КРИМУСЬ.

 – Звичайно, зміни відбулися не тільки у заміні вивіски, а й у структурному підпорядкуванні. Нові господарі, – розповідає Юрій …, – повернули нас до РЕМу ще союзних часів, завдяки чому повернуто, зокрема, й посаду головного інженера.

– Тобто, на час відпустки  керівника ви виконуєте його обов’язки?

– Так. Загальне керівництво здійснює тимчасово виконуючий, а в кожному підрозділі – свій відповідальний  керівник, старший майстер, черговий…

  Тільки що при мені ви прийняли дзвінки про аварійні ситуації на  ЛЕП в районі Ромейок, Мульчиць, Залядино і критого ринку у Володимирі. На чому  акцентуєте увагу передусім ?

– Насамперед оперативно усуваємо причини аварії. Це наш прямий обов’язок, і зайве розповідати, що таке обриви проводів під напругою або вихід із робочого стану трансформаторної підстанції. Миттєво пропадає «світло», і тисячі споживачів у безвиході. А причин багато. Погодні умови, вітер, буря. До речі, в наших краях вони почастішали. Звісно, нам вони не підпорядковуються, отож завдають багато збитків. Між іншим, деякі наші мережі ще з 1961 року. Упродовж дня заміну повітряних ліній не зробиш. А жильці і нових, і старих будинків купують сучасну побутову техніку, яка вимагає потужнішого  електроспоживання.

Наявне  господарство нашого РЕМу – це більше двох тисяч квадратних кілометрів території, включаючи всі населені пункти і Кузнецовськ. Плюс – понад півтори тисячі кілометрів електроліній та з десяток районних і півтисячі лінійних підстанцій. За цим господарством треба не тільки дивитися, а й доглядати, утримуючи в робочому стані. Тому наш РЕМ серйозно повернувся до практики  проектно-програмної реконструкції і повної заміни електроліній у населених пунктах району. Так було при попередніх власниках і залишається при нинішніх.

– А можете викласти всі виконані роботи у цифрах і фактах?

– Так, основні. На проведення реконструкції ЛЕП, як ви знаєте, оголошується тендер. Його виграв Тернопіль. Що ж до виконаних робіт по нашому РЕМу, то маю досить приємну новину. У Більській Волі, в селі Кругле поставили трансформаторну підстанцію 0,4 кВт і проведено сім кілометрів ліній електропередач. У селі Чудля  теж поставили трансформаторну підстанцію і провели  «розв’язку»  із введенням 5,5 кілометра ЛЕП. «Розвантажили»  в цьому плані і Городець, Собіщиці, Бабку, де також реконструйовано ЛЕП та  капітально відремонтовано підстанції. Провели такожд чистку під лініями електропередач   на Біле,  Степангород, Озеро, Новаки, Кідри, Жолудськ ....

– Кажуть, американці навчили вас культури обслуговування: щоб і «костюмчик»,  як з голочки, на кожному сидів, і пунктуальність була на висоті. А росіяни «вдарилися» в експлуатацію?

– На це питання найкращу відповідь дадуть «кадри» і «забезпечення». З кадрами у нас все нормально. Всі з технічною освітою, а плинність мало відчутна. Стаж роботи багатьох електриків складає десяток і більше літ. І в нас, як і в лікарів, цінується досвід: чим більше практики, тим цінніший працівник. А щодо  матеріального забезпечення, то… ваша правда. В «Ей-і-ес» вимагали   дисципліни і порядку, забезпечення «білими рукавичками» і високого професіоналізму. Як і в кожній організації. Але капіталістичний принцип «сам за себе» у нас не прижився: однією рукою  опору не поставиш.

– І ви повернулися до колишніх бригад?

– Ні, ми залишили мобільні групи. Вони оперативні, що цілодобово чергують, і профілактичні, які ведуть прочистку під лініями електропередач, проводять огляд, ремонт тощо.

– У день свята прийнято  називати кращих. Кого б ви  відзначили?

– Ні, ми нікого поіменно називати не будемо. У нас всі працюють професійно і совісно. Звісно, я їх можу перерахувати. Але краще, користуючись нагодою і тим, що День енергетика – всенародне свято (усі ж бо споживають електрику!), звернуся до земляків: зробіть нам подарунок – не залишайте без нагляду електроприлади і вчасно розраховуйтеся  за спожиту електроенергію! Від імені керівництва і всього нашого колективу передаю вітання колегам, партнерам та всім нашим споживачам із Новим 2014 роком та Різдвом Христовим! Усім Вам бажаємо миру, здоров’я і благополуччя у родинах і в країні.

 – Дякую за  розмову. Зі святом вас!

 Розмовляла Галина ТЄТЄНЄВА  

 

Диспетчерська – серце  безпеки і надії… 

Найголовнішою структурою у підрозділах районних електричних мереж є і залишається диспетчерська. Це – своєрідний центр оперативного реагування на аварію. Тож диспетчерська зайняла одну з просторих кімнат на першому  поверсі і вміщує лише два об’єкти – сферичну карту-табло напрямків електрифікації району та суміжних з нами  територій і пульт, що більше скидається на  панель керування  космічного корабля. У принципі, так воно і є. Бо ж саме звідси йде радіозв’язок із усіма  оперативно-виїзними бригадами, які працюють на електролініях різної потужності й оперативно ліквідовують неполадки.

Цілодобово на цій картосхемі світяться (слова «горять» електрики дуже не люблять; горіти, вважають, може папір і що завгодно, а в них усе  «світиться»). Коли ж на якійсь лінії електропостачання припиняється подача енергії, миттєво засвічується  червона лампочка – знак, що у тому напрямку небезпека й аварія. На пульті аварійна лінія зразу відключається від енергомережі.  І, як у службі  «101» та «103», виїзна бригада  оперативно рушає до місця аварії. Може, лютує завірюха, крутяться шалено вітри і мороз і холод забивають подих, – електрики  йдуть по лінії, а їхня машина шукатиме ближчого під’їзду до останніх опор ЛЕП. В інструкції сказано: якщо пориви вітру сягають  18-20 метрів на секунду, електромонтерам вилазити на опори забороняється.  Але хто, віднайшовши обірваний провід, стоятиме і чекатиме, допоки вітер  стихне? Чи не звідси «проростають» загадки, що їх самі ж електромонтери загадують на дозвіллі? Як-от мені: «З кігтями, а не птиця, летить і материться!».  Але добре жартувати на землі. І добре, коли дома мудра і хороша дружина розуміє тебе і завжди приготує «тормозка» чи «сидора»…

У РЕМівців рідко спокійні ночі бувають. І тут ніхто не сидить склавши руки. То якісь заняття, то якась практика. Навіть бувалим і досвідченим вона не зайва. «Колись, як знайдеш», – кажуть хлопці.

 А очолює диспетчерську (і щоденно «веде») старший диспетчер Ярослав Парфенюк. Його і попросила розповісти про «серце РЕМу».

   – Позмінно чергують диспетчери Ярослав Липак, Василь Моніч, Анатолій Хомич, Павло Пацовський, Сергій Моніч, і разом із диспетчером  чергує оперативно-виїзна бригада, – каже Ярослав .... – У нашому колективі  ремонтно-експлуатаційні бригади у великій пошані. Це РЕБ-1, де майстром Андрій Ковальчук, а електромонтерами Олексій Хрусь, Василь Сильман і Микола Чугай. І так само безвідмовно виконують доручення в РЕБ-2 під керівництвом Сергія Яшного. У цій бригаді поєдналися досвід ветеранів і ново-технологічні знання молодих. Можна говорити навіть про династії. І знані прізвища електромонтерів Ярослава Лунковського, Юрія Даниша, Андрія Хвалька, Володимира Силінка свідчать про багатолітню  працю… 

      У майстра РЕБ-3  Валерія Капітули, як і в його електромонтерів Івана Беленчука та Олега Петровича, теж  хороша біографія. А ще  старший диспетчер відніс до «золотого фонду» працівників, яких у той день побачила при ділі. Ще не було восьми, а енергетики заповнили кабінет головного інженера та  кімнату майстрів. І ось диспетчер Павло Пацовський повідомляє, що у Любахах  аварійна ситуація. Недовго думаючи, ветеран колективу енергетик Володимир Лабунський із Сергієм Ковалем та Олександром Пецковим виїхали туди. І такий же роз’їзний характер роботи в Іларіона Ковлева, Валерія Гриніва, Руслана Павлюка та Андрія Христяновича. Кожний робить свій посильний вклад у найголовніше – безперебійну подачу електроенергії споживачу. 

 

Володимирецький РЕМ: будні та свято
 
Володимирецький РЕМ: будні та свято

 

Галина СИМЧУК.

 На фото:

- за пультом управління – диспетчер Василь МОНІЧ і головний інженер РЕМу Юрій КРИМУСЬ;

- завжди на вахті районні енергетики Андрій КОВАЛЬЧУК, Ярослав ЛУНКОВСЬКИЙ, Іван БЕЛЕНЧУК і Олексій ХРУСЬ. 

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.