HomeНовиниВ РайоніБабині каші

Бабині каші

( 0 Votes )

8 січня, на другий день Різдва православна церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці, тоді ж проводиться служба в честь ікони «Допомога в пологах». А в народі існує традиція, яка називається «бабині каші». У цей день жінки з дітками та вагітні провідували свою повитуху, приносили їй подарунки, а вона, в свою чергу, вгощала гостей кашею.

З давніх-давен акушерка була шанованою людиною, найпочеснішим гостем на хрестинах, іменинах та весіллі прийнятої нею дитини. Вважалося, що акушерка є провідником між життям і смертю, між двома світами, адже пологи – це перехід від потойбічного світу до земного. А від того, яким буде перехід, які будуть перші враження дитини від цього світу, залежить і все її подальше життя. А ще говорять, що всі дітки моляться за свою акушерку, а Бог прислухається до дитячих молитов.

Минулого року славно потрудився лелека. 1143 сповиточків приніс у родини нашого району. А до сімох – то ще й з двома! Настуні, Наталки, Назарчики, Андрійки – такі імена були найпопулярніші торік…

Скільки діток прийняли руки наших акушерок! І щоразу навіть у досвідчених людей у білих халатах серце завмирає, душа тріпоче, аби все було гаразд, щоб від голосного крику немовляти скупо, по-чоловічому плакав щасливий тато, а мама обережно пригортала до грудей свою кровинку.

Отож, кашу сьогодні для гостей готуватимуть поважні акушерки, за плечима яких сотні, тисячі пологів і стільки ж голосних перших криків новонароджених – Олена Конопліцька, Олена Васьковець, Тамара Курач, Надія Івашина, Віра Островська, Тетяна Росошик, Тамара Шикало. За останні роки стала на крило достойна зміна молодих, а це Олена Приходько, Надія Тарасюк, Віта Грицюк, Оксана Симчук, Леся Полюхович, Алла Стьопа. Вони завжди на пологовій варті, готові розділити тривогу з породіллею, підтримати її добрим словом, порадою та розділити радість народження.

Солодкої каші хочу побажати своїм колегам, лікарям акушерсько-гінекологічного відділення: незмінному завідувачу, генератору ідей Сергію Буравському, Нінель Столярук, Тетяні Гудзь, Людмилі Ревті, Ользі Головенко, Марині Левковій, Ірині Грушевській, Лілії Супрунюк, Олені Корєвій, Тамарі Мосійчук. Завдяки їм, їхній щоденній праці і недоспаним ночам жінки мають змогу відчути радість материнства. Через їхні руки пройшли немовлята від найменшого 800-грамового до 5100-грамового богатиря.

А ще, згідно «Уставу повивальной бабки», виданого по указу Петра І у 1789 році, акушерка не може працювати без помічниці, яка теж повинна мати відповідну підготовку. Такою помічницею зараз є дитяча медсестра; вона і зважить, і виміряє, а ще надягне чепчика і шкарпеточки.

Це вони знають вагу щастя, розрізняють хто плаче, бо їсти хоче, а кому підгузник змінити, і як вену тонесеньку знайти, і як хвору дитинку доглянути. Це з їхніх рук тато отримає свій найдорожчий конвертик з рожевою чи блакитною стрічечкою. У деяких працівниць нашого відділення в трудовій книжці, крім «Прийнята на роботу на посаду дитячої медсестри акушерського відділення», немає іншого запису. Це Євдокія Петрів, Віра Котович, Маргарита Пампушик, Надія Лунковська, Лариса Кречко, Наталія Кремезь, Юлія Пешко.

І як приємно, коли на весіллі сина моєї колеги гостя, яка вітала молодят, попросила всіх піднятися і помолитися за жіночок, які працюють в «роддомі», які віддають всю себе роботі. Це напевне, найбільша подяка за труд, вона не вимірюється в грошовому еквіваленті. А щире «Дякую Вам!» завжди найцінніше.

Добре, що така добра традиція живе, правда?

Зі святом вас, колеги!


Лариса САРНИЦЬКА,

старша акушерка акушерсько-гінекологічного відділення

КЗ «Володимирецька ЦРЛ».

 

У вас недостатньо прав для коментування.