Потрапивши на Полісся, лише тут зрозуміла, що не можна зробити об’єктивні висновки про духовність і світогляд народу, не побачивши побуту полісян і не поспілкувавшись з ними. Тут в наявності є все, що нині вважається національною атрибутикою, – калина в багатьох дворах, різноманітні вишиванки не як модний тренд, а як святковий одяг (його екзотичність відчувається в інших регіонах України). А поліській пісенності і обрядовості можна лише позаздрити.
Та разом з цим свіжому оку заїжджого до поліського краю насамперед кидається місцевий побут. Тут, у далекому від європейських благ цивілізації селі, поруч зі старенькою дерев’яною хаткою може вирости кількаповерховий маєток, побудований за найсучаснішими технологіями.
На багатьох стареньких «шевченківських» хатинах – спрямовані у космічні обрії дзеркала супутникових антен. А біля таких простих будиночків часто стоїть новеньке авто наймодніших світових брендів.
Певним мейнстримом (це масові тенденції у культурі для контрасту з альтернативою, немасовими напрямками) можна назвати й встановлення металопластикових вікон, дверей тощо в таких старих дерев’яних хатках (хоча Європа вже давно віддає перевагу саме дерев’яним, екологічно чистим матеріалам).
Особливу увагу привертає місцева традиція по-різному обживати та вдосконалювати свою частину від спільного будинку. Так, в залежності від достатку господарів дві половини однієї хати можуть мати не лише різне оформлення (наприклад, сайдинг і декоративна «шуба» з малюнками), а й різний технічний стан. Звісно, кожен, виходячи з товщини свого гаманця та уподобань, намагається своє «гніздо» облаштувати якнайкраще. Через що інколи й виникають ось такі контрасти, зіткнення епох і цивілізацій, якщо до цього питання підходити жартома.
Вашій увазі – невеличка підбірка і спостереження за місцевими побутовими мейнстримами.
Олена СТЕЛЬМАЩУК
< Попередня | Наступна > |
---|