HomeНовиниВ РайоніЯнтарщики йшли громити "Сонячне ремесло" у Володимирці (відео)

Янтарщики йшли громити "Сонячне ремесло" у Володимирці (відео)

( 0 Votes )

         26 лютого 2014 року журналістів «Володимирецького вісника», сайту polissya.net, а також депутатів районної ради запросили на «розборки» дві сторони –копачі бурштину та фірма «Сонячне ремесло».

Фірма «Сонячне ремесло» працює на терені нашого району ще з часів президента Віктора Ющенка, коли Віктор Янукович ходив у нього прем’єр-міністром.

Нею керує наша землячка, уродженка Канонич Галина Симха. Родина Симх започаткувала і будувала церкву в Каноничах (її зводило приватне підприємство «Олімп» Георгія Вороб’я). На недоброму роздоріжжі звели капличку в Каноничах – і вона зняла там стільки біди, погасила стільки негативу, що тій Галині Симсі треба ноги мити і воду пити.

                А тепер повернуся до «Сонячного ремесла». Декілька разів ця фірма зверталася до Володимирецької селищної ради щодо надання їй дозволу оренди земельної ділянки для геологорозвідувальних робіт.

На перших порах «Сонячне ремесло» під розвідувальну виробничу діяльність просили декілька гектарів землі. Згодом більшістю голосів депутатів на сесії Володимирецької селищної ради їм виділили до 100 гектарів.

 На площі 2,8 га ведуться розкопки і виробнича діяльність. 100 гектарів, відданих фірмі «Сонячне ремесло» під гірничий відвід, сьогодні охороняють жителі Канонич.

За ті площі, на яких ведуться розробки, до селради сплачуються сотні тисяч гривень. І мер селища, і фінансист на сесіях селищної ради про це звітуються. «Сонячне ремесло» працює у відкритому правовому полі. В земельному управлінні їх діяльність записана як гірничо-видобувна, а погодження на роботи вони отримали через Кабмін. До цього не придереться ніхто.

Тепер про головне. «Сонячне ремесло», яке опікується 100-гектарною площею, за ці роки повністю зберегло ліс. Жодного дерева там не зрізано. Так було, поки люди хоч трохи боялися правоохоронних органів…

А вже 26 лютого, після революції на Майдані, близько 50 місцевих бурштинокопачів зібралися на вузькоколійці, на земельних володіннях «Сонячного ремесла». Звідти їх прогнала охорона фірми. Потім ці ж старателі, але вже у кілька разів більшим числом, о 16.00 прибули на базу фірми (там, де був старий «горгаз»). З ними зустрілися представники служби безпеки центру «Сонячне ремесло» та районні партійні лідери в особі Володимира Савоніка («Свобода»), Олександра Бобрика (УНП) та Арсена Котовича («Батьківщина»).

Далі події розвивалися так. Так звані «представники Майдану», «громадськості» та «Правого сектору» (документів із них ніхто не показав) звернулися до начальника охорони фірми Валерія Петровича Пащенка із вимогою надати достовірні документи на право діяльності «Сонячного ремесла» на території райцентру – або дозволити добувати бурштин на їхній території. Вели себе не дуже агресивно, хоча їх лідер і провокував керівника колишньої опозиції району, екс-еколога та колишнього голову РДА Олександра Бобрика, закидаючи, що «Ви боїтесь за свою роботу, не були на Майдані». На що О.Бобрик відповів, що на Майдані він був сім разів власним транспортом. Возили туди гроші, необхідне і провіант, брали участь в акціях протесту.

Районні лідери опозиційних партій та начальник охорони фірми «Сонячне ремесло» ознайомилися з вимогами протестувальників. Депутати пообіцяли перевірити законність видобутку бурштину центром «Сонячне ремесло» та підняти питання легалізації бурштинодобування на рівні влади. У свою чергу вони попросили старателів не порушувати меж території, яка охороняється, і не провокувати конфліктів та випадків марродерства. Таким чином, мирним шляхом начебто дійшли консенсусу…

За словами протестувальників, гнівно налаштованих молодих людей, до таких радикальних дій їх змусило продовження практики поборів та «кришування» видобутку бурштину в районі. Іногородні копачі (були тут і з Луганської, і з Донецької області) копали навіть на озимині у дядька під хатою, без його згоди, а наших місцевих «гонять як собак».

Копачі сонячного каменю висунули пропозицію щодо узаконення видобутку бурштину. Вони не бажають вступати у конфлікт із Законом, а просять на рівні області та держави узаконити цей промисел. За їх словами, всі вони готові сплачувати податки до тих сільських рад, на території яких ведеться бурштинокопання. А вони, як підприємці, відкрито працюватимуть, матимуть роботу, годуватимуть свої сім’ї і не ховатимуться від «52-го спецвідділу міліції» по всьому лісі.

Тема розмови бурштинокопачів і представників депутатського корпусу відкрита. Якщо її не вирішити вже найближчим часом, може бути і самозахват будь-яких земель (і лісового фонду, і засіяних паїв) та неконтрольована їх руйнація, і навіть кровопролиття в результаті сутичок копачів з тими, хто осмілиться захищати свої землі.

Ця проблема має стати питанням №1 для нового складу районної влади, для лісівників, які й так несуть свою варту, для міліції, яка пропри бажання вплинути на ситуацію є надто малочисельною проти тисяч бурштинокопачів (до того ж знаходиться у Кузнецовську), і СБУ, яка вже давно мала би перекрити канали скупки та контрабанди бурштину за кордон. До обговорення процесу легалізації треба залучати і громадськість (подейкують, що нині «кришування» видобутку бурштину перебирає на себе «Правий сектор»), і представників копачів, детально вивчати досвід центру «Сонячне ремесло» і польських приватних артілей – і напрацьовувати власні пропозиції центральній законодавчій владі.

У нас своя війна – бурштинова. І час не жде. Проблема нелегального видобутку бурштину вже накалилася до критичної точки. Нехай державні проблеми вирішують на державному рівні, а регіональні – на нашому, районному та обласному.

Інакше сонячний камінь стане прокляттям нашої землі…

 

Галина Тєтєнєва. 

 

У вас недостатньо прав для коментування.