Цього птаха в різних місцевостях України називають чорногузом, буслом, боцяном, гайстером. Він добре відомий усім, бо мешкає поряд із людьми i належить до найбільш улюблених наших пернатих. Це – лелека білий. Його чисельність упродовж кількох десятиліть практично повсюди в світі скорочувалась, але в 1990-х роках почала зростати. За нашими підрахунками, в Україні щороку гніздиться близько 30-35 тисяч пар білих лелек, у Рівненській області – до 4 тисяч пар.
Рекордсменом по кількості гнізд на Рівненщині є село Комори Зарічненського району, в якому налічується 23 гнізда. Є й інші населені пункти з великою кількістю гнізд: у с. Берестя Дубровицького р-ну – 20, у м. Дубровиця – 15, у с. Бистричі та с. Бронне Березнівського району - 13 і 15 гнізд відповідно, у с. Вовчиці Зарічненського р-ну – 16, у с. Карпилівка Рокитнівського р-ну – 15.
Переважна більшість гнізд розташовані на опорах ЛЕП. Однак є унікальні села, зокрема на півночі Зарічненщини, де майже всі гнізда знаходяться на дахах будинків. А в селі Дубчиці цього району ми зустріли особливо цікавий випадок гніздування лелеки білого – щорічно пара птахів розташовує своє гніздо на скирті біля одного з житлових будинків.
Із 2013 року Рівненщина долучилася до програми кільцювання лелеки білого в рамках Програми "Ciconia-Ukraine", що фінансується фондом "Ciconia" (Ліхтенштейн). Основна ідея – побачити, куди відлітають наші чорногузи і куди повертаються на гніздування.
Відтак був обраний населений пункт зі значною кількістю лелечих гнізд та зручною доступністю – село Комори Зарічненського району. Там було закільцьовано 55 пташенят у 13 гніздах. Пташенятам почепили металеве кільце на праву лапку і пластикове кільце зеленого кольору – на ліву. Кожне таке кільце має свій унікальний номер, що дає змогу ідентифікувати птахів, а кольорове кільце з великими цифрами дозволяє зробити це зі значної відстані. Вже маємо результати – одного із наших лелек бачили взимку 2014 року у Зімбабве, де він зимував.
Для науковців є дуже цікавими й важливими дані про чисельність лелеки білого. Вони необхідні для контролю за станом популяції та розробки заходів з охорони цього птаха. З огляду на це кожних десять років орнітологи і природолюби всіх країн проводять облік лелеки білого, започаткований ще в 1934 році.
Навесні-влітку цього року ми будемо проводити черговий, сьомий, міжнародний облік. Останні такі обліки проводились у 2004-2005 роках. У них в Україні брали участь широкі кола громадськості, а найбільш активними були члени Українського товариства охорони птахів. І нині до обліків можуть долучатися всі охочі: перепис лелечих гнізд у своїй місцевості — цікаве й актуальне заняття для кожного.
За міжнародною методикою гніздо вважається зайнятим, якщо пара лелек трималася біля нього хоча б із місяць, незалежно від результату гніздування. Кількість пташенят найкраще підраховувати в другій половині червня – першій половині липня, коли вони вже підросли. Щоб частина з них не залишилася непоміченою, слід дочекатися прильоту до гнізда дорослих птахів, тоді всі пташенята підводяться на ноги, випрохуючи їсти.
Рахуватимемо чисельність лелеки білого в цьому році на всьому ареалі гніздування виду, зокрема в країнах Європи, Близького Сходу та Центральної Азії. Поширення і чисельність лелеки часто вказує на проблеми в довкіллі, зокрема, на втрату водно-болотних угідь чи зміни в сільському господарстві. Тому присутність цих птахів біля наших домівок може гарантувати, що навколо нас ще збереглися природні луки, заплави й болота, які є важливими середовищами харчування лелек.
– На жаль, ми не знаємо точно, скільки в нас чорногузів, – територія велика, птахів багато, охочих їх рахувати не вистачає, – розповідає Віталій Грищенко, координатор обліків лелеки білого в Україні, експерт Українського товариства охорони птахів. – До того ж на південному сході України проходить межа ареалу лелеки — через Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області.
Тож у цьому році за підтримки всіх охочих плануємо дізнатися про цих птахів якомога більше. Звертаємося до всіх природолюбів допомогти у проведенні обліку чисельності лелеки білого. Якщо ви не зможете дати відповідь на всі запитання анкети (див. на сайті polissya.net), просимо відповісти хоча б на деякі з них. Висловлюємо щиру вдячність за допомогу!
Заповнені анкети надсилайте на адресу: Ільчуку Василю Петровичу, вул. Басівкутська, 25, м. Рівне, інд. 33025 або ж заповнюйте їх на нашій інтернет-сторінці: http://aetos.kiev.ua/stork14.htm.
В. Ільчук,
голова Рівненського обласного відділення Українського товариства охорони птахів.
Р. Журавчак,
заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника
Фото Р. Журавчака
< Попередня | Наступна > |
---|