HomeНовиниВ РайоніБлагодійний концерт на підтримку воїнів АТО у Володимирецькій музичній школі (+фото)

Благодійний концерт на підтримку воїнів АТО у Володимирецькій музичній школі (+фото)

( 0 Votes )

Мистецтво за мир

Такий лейтмотив концерту, організований дітьми Володимирецької дитячої музичної школи і присвячений воїнам АТО. Діти проявили свою ініціативу і разом з вчителями та батьками провели благодійну мистецьку програму. Зібрані кошти підуть на підтримку нашим землякам, що зараз протистоять ворогам на Сході України.

 О 14 годині 11 січня 2014 року глядацьку залу районного будинку культури заполонили діти та батьки. До них приєдналися всі небайдужі, що склали одну родину, кому серце болить за рідною землею і хто прагне миру в Україні.

Ролик «Мистецтво за мир» переносить присутніх на поле війни, до наших земляків в АТО. Не по своїй волі змушені наші земляки іти воювати з ворогом в неоголошеній підступній, але реальній війні. Солдати називають свої мирні професії. Механізатор. Програміст. Агроном. Підприємець. Будівельник. Викладач вузу. Науковець. Ми всі так хочемо, щоб  став мир і вони повернулися живими.

І ось на сцені звучить «Тиха ніч». Її виконує своїм ангельським голосом Мирослава Воробей, зачарувавши присутніх.

Для благословення на сцену запрошується настоятель Свято-Миколаївської парафії української православної церкви Київського патріархату, голова батьківського комітету музичної школи, депутат районної ради Михайло Льода. Поздоровляючи присутніх із Різдвом, Михайло Михайлович вітає ініціативу маленьких громадян, цих обдарованих дітей, серця яких належать Музиці. Вони ще справді маленькі. Їм потрібен захист. У них немає зброї. Їх зброя у боротьбі за мир – музичні інструменти. Саме музичними інструментами та мистецтвом володіти ними, юні музиканти подарували прекрасний концерт.

Його треба було бачити, слухати і слухати.

Після хвилини мовчання відкрилася сцена. І ось перед публікою – вокальний ансамбль викладачів музичної школи. Дві пісні – як два крила. А пісні ж які? Колядки! І їм  підспівує зала. І кожен виступ, як нова сторінка, як неповторне відкриття.

 

 

Підтримати свою рідну музичну школу та юних маленьких друзів взялися її колишні учні, які приїхали на різдвяні канікули додому. Ось на сцені Вікторія Герман з бандурою. Вона – студентка Рівненського музучилища. Її колеги – Марина Волочнюк із саксофоном та піаністки Євгенія Ошурко і Марія Шахрайчук – показали високу майстерність гри. Запам’ятався виступ баяніста Петра Портяника та скрипачки Анни Гайдук, студентів Рівненського музучилища. Талановиті у нас діти. Своєю грою на сопілці та народному гуцульському інструменті «най» студентка Ольга Мілоста перенесла присутніх на крилах музики в Карпати. Клас гри на баяні показав студент Одеської академії мистецтв імені Нежданової Андрій Назаришин. Його вітали присутні довготривалими оплесками, як вже відомого артиста.


 

Порадували своїми виступами і нинішні учні школи – баяніст Сергій Волчецький та скрипачка Наталія Дацька. У кожному номері – свій маленький  концерт. Музику слухає серце та душа. Педагоги, скрипачка Людмила Раба, викладачка класу домбри Галина Бобрук і народних струнних інструментів Тамара Тарасюта внесли своє музичне бачення в програму концерту.

Неможливий музичний супровід без фортепіано. Його успішно вели та демонстрували віртуозність гри педагоги Ольга Дуляницька, Наталія Брикса, Тетяна Остапович. Та найщиріші довготривалі оплески одержав виступ духового ансамблю у складі педагогів Миколи Карпця (саксофон), Ярослава Ошурка (ударні інструменти), Леоніда Труша (саксафон), Віталія Юрків (кларнет) та Віталія Комара (бас-гітара) у супроводі фортепіано, а також гра Ольги Дуляницької. Активну участь у благодійному концерті взяли педагоги Людмила Анісковець, Тетяна Любченко, Ірина Литвиненко, Юрій Шевченко, Ольга Сорока та інші.

Солдатам, щоб зігріти їх серця, адресувалися музичні етюди. Для них звучав блюз. Для них дитячий хор музичної школи виконав Колядку із вогнями свічечок та бенгальських вогнів. Щиро подякувала присутнім за участь і підтримку воїнів-земляків волонтерка Інга Безушко. За її пропозицією у малому залі РБК поряд з прекрасною ялинкою розмістилися виставки буднів наших хлопців в АТО. Педагог і член лічильної комісії зачитала акт про зібрані кошти, а їх зібрано 3 590 гривень. Це не перший внесок музичної школи. На батьківських загальношкільних зборах перед Миколаєм теж проводилася акція на підтримку воїнів АТО; тоді силами батьків  зібрали 2050 гривень на «миколайчики» солдатам.


 

– Щиро вітаю Вас із Різдвом Христовим! – здоровила учасників благодійного концерту начальник відділу культури і туризму РДА Валентина Пінчук. – Це гарний захід. Він зібрав музичні таланти наших юних обдарувань. Дякую вам за високу музику! Дякую організаторам, особливо батьківському комітету музичної школи і вам, юні артисти, і вам, студенти – наша гордість. Дякую за змістовну патріотичну концертну програму. А 14 січня ц.р. запрошую до цієї зали всіх взяти участь у щорічному конкурсі колядок. Слава Україні!

Та захід продовжився. Коментує директор музшколи Людмила Онісковець:

– Цей концерт – один із циклу виступів нашого мистецького колективу. Він присвячений 50-річчю заснування Володимирецької музичної школи, яке ми відзначаємо у 2015 році. В квітні плануємо дати ряд концертів, включаючи ювілейний.


А тим часом у фойє РБК продовжувався збір коштів на підтримку бійців АТО. На двох столах простягся національний прапор, на якому володимирчани (переважно діти) писали послання та побажання землякам на Сході  і просили, щоб всі солдати повернулися живими. Малювали свої руки. Малювали сонечка. Вітали з Різдвом і Новим 2015 роком. І в кожному посланні діти прагнули Миру і Спокою в Україні, щоб закінчилася війна, щоб росіяни поїхали до себе додому, щоб більше не стріляли на нашій землі.

– Прекрасний концерт. Підготовлений на високому рівні. Я одержала велике задоволення! – поділилася своїми враженнями музикант-педагог Єфросинія Москалець.

  І  я відпочила серцем і душею. Звуки музики справді зцілюють! Я вдячна, що наші діти і вчителі не стоять осторонь доленосних для нашої Батьківщини часів і допомагають вирішувати проблеми загальнодержавні. Хто як може, сьогодні допомагає тим людям на Сході. Вони – наші люди. Ми – одна держава, один народ, – сказала ветеран праці Віра Ковальчук.

А біля ялинки у танцювальній залі звучали поетичні рядки:

– Я запитую в себе, питаю у Вас, у людей.

Я питаю в книжках, роззираюсь на кожній сторінці:

«Де той рік, де той місяць, той тиждень і день.

 Коли ми українці, забули, що ми – УКРАЇНЦІ?

 І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

 І що є у нас думка, яка ще до Байди нам в’ється,

 І  що ми на Вкраїні – таки український народ,

 А не просто населення, як це у звітах дається.

 І що хміль наш – у пісні, а не в барилах вина.

 І що щедрість – в серцях, а не лише у крамничних вітринах.

 І що є у нас МОВА. І що – Українська вона.

Без якої наш край – територія, а не Держава.

 Я до себе кажу і до кожного з Вас: «Говори!»

Говоримо усі, хоч ми добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори,

почали українці себе у собі забувати?

 

Галина Тєтєнєва.

На фото автора: Фрагменти благодійного концерту.
 

У вас недостатньо прав для коментування.