HomeНовиниВ РайоніРодинне свято «Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний»

Родинне свято «Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний»

( 0 Votes )


За вікном снував зимову казку холодний грудень, пролітали поодинокі сніжинки, та й осідали на засмучені голі дерева, на зелені гілки новорічної ялинки. А в прикрашеній залі початкової Володимирецької школи № 1 тепло, затишно і світло – від дитячих посмішок, нарядних вишиванок і тієї безпосередності, яка притаманна лише дітлахам.

 Сьогодні на родинне свято «Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний» 2-А клас та їхня наставниця Ніна Миколаївна запросили найрідніших людей – мам, татусів, бабусь. Одвічними символами українців, хлібом-сіллю на вишитому рушнику, вітають малюки дорогих гостей і розпочинають святкове дійство.

Було воно барвистим, різноплановим. Діти вчилися пекти хліб, і шанувати його; вели мову про вишитий рушник, який з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім’ї; частували гостей смачнющими галушками, які приготувала Ніна Миколаївна. І, звичайно, співали пісеньки та декламували віршики. Всі дуже старалися.

Безумовно, скрасила свято і розчулила присутніх пісня «Чорнобривці», яку під акомпанемент гітари виконала мама Віталика Світлана Віталіївна. Бо пісня ця теж про маму, про її руки, про ласку і безмежну материнську любов.

А що Дід Мороз ще блукав у глибоких снігах-заметах, покликали діти на гостину улюбленого Миколая, бо сьогодні ж – його свято. І не дарма. Як завжди, порадував чарівник своїх маленьких друзів подарунками.

А що ще потрібно дітлахам? Нехай і скромний, та сюрприз, а ще – матусина ласка, бо коли татове серденько до сина чи доньки – близенько, то мамине, всепрощаюче, любляче – найближче. І, звичайно, бабусина казка, в якій добро завжди перемагає зло.

Вони ще зовсім маленькі, ці Назарчики, Лєрочки, Андрійки… Тож Ніна Миколаївна дохідливо старалась донести до кожного з них таке велике і значуще поняття, як рід, родина, щоб змалечку вчились її вихованці розуміти красу і глибину українського слова, української пісні, традиції і обряди свого народу. І це якнайкраще відтворювалось у віршиках, пісеньках, сценках. І, звичайно, в самих нарядах-вишиванках, барвистих віночках і стрічках, якими дівчатка і хлопчики відверто пишалися.

Як на мене, свято вдалося саме чистотою дитячих помислів, їхньою любов’ю до рідних людей, до своєї хати, де пахнуть любисток і м’ята, де цвітуть улюблені мамині чорнобривці.

 

 

 

 

 

Єва ХУТКА.

На знімках: ой, роде наш красний, роде наш прекрасний…

Фото автора.

 

 

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.