Авторизація

HomeНовиниВ РайоніВоронки. День села відновили через 20 років (+фото)

Воронки. День села відновили через 20 років (+фото)

( 6 Votes )

У Воронках 22 травня, на Миколая весняного, – престольний празник. Цього року, більш як через два десятки літ, тут знову проводиться День села.

Що сказати про Воронки? В районі за ними закріпилася «слава» 13-го району, де «бандитський Петербург відпочиває». Та хочу сказати, що 22 травня 2016 року Воронки побили всі рекорди гостинності і засвідчили, що це хороше село, із талановитими, приємними людьми, щедрими й гостинними.

Так, це – унікальне село, яке розташувалося на піщузі і болоті, і в усі віки самостійно виживало, розраховуючи тільки на власні сили. Тут ходить легенда: коли орда монголо-татар йшла на Пінськ і дубровицький князь їх розбив, бей на ім’я Ворон з рештками свого загону заховався і не одну зиму відсиджувався в цьому селі. Кажуть старожили, відтоді і стало їх село іменуватися Воронками.

Ще треба додати про великий скарб Воронок – місця Сили та цікаві історичні й географічні «райони». Зокрема, озеро Воронківське, червоне озеро Луківське, заповідне болотне урочище «Озеро Воронки», ботанічний заказник місцевого значення «Воронківський», ботанічний заказник місцевого значення «Потки». Це – далеко не повний перелік матеріального і духовного спадку і багатства, які послужать воронківчанам в майбутньому.

 Дуже цінний в історико-архітектурному плані і неординарний храм Свято-Миколаївської православної церкви, який височіє на кладовищі ще 17-го століття із похованнями старовірів. Не менш цінні намальовані ікони, «Домашня» та «Водне хрещення», які селянам потрібно берегти як зіницю ока. Окрім, церкви тут діє молитовний дім общини Християн віри Євангельської – справжня окраса села.

У Воронках – День села!

І празник «Святе, як хліб, моє село!» на площі перед сільським клубом культури зібрав народ.

Сільський голова Леонід Хомич привітав односельчан зі святом, побажав миру і добра, надав слово місцевому священику отцю Георгію, який теж поздоровив і благословив парафіян. За ним тримав слово пресвітер Микола Хомич, котрого вітали оплесками.

Далі ведуча Тетяна Соболь вручила сільському голові хліб-сіль на вишитому рушнику і розпочалося вшанування. Вклонилося село найстарішому жителю, 92-річному Данилу Олексійовичу Усатому та наймолодшій мешканці Воронок Катеринці Кубай.

Мамою Героїнею є Марія Йосипівна Нагорна, яка народила 16 дітей. На її честь і пісня співалася, і село у подяці вклонялося.

 Знають у Воронках подружжя Федора та Галини Якубських, які прожили у парі 35 років. На їх «полотняне весілля» рідні та подруги подарували рушники, щоб довгою і щасливою до самої старості була їх спільна дорога. І, звичайно, – музичний дарунок, які підготували аматори з села Біле, самодіяльний гурт «Журавка».

На Миколая 61 рік тому народилася жителька села Валентина Хомич, і її поздоровили Воронки з подвійними іменинами та вручили подарунок.

Особлива шана та подяка адресувалися хлопцям, які пройшли пекло війни на сході України. На сцену запросили Анатолія Ковальчука, який пару днів тому повернувся додому (на фото на 1 стор.). Вклонився землякам і сказав, що захищати рідний дім, землю – честь: «Хлопці, йдіть служити в армію! Там – найкращі!». За чоловіка, воїна АТО Сергія Деркача подарунок прийняла дружина, дуже гарна жінка з маленьким дитям.

А ще поіменно назвали воїнів АТО, які народилися на території Воронківської сільради. Це – Ярослав Тарасюк, Василь Лютко, Роман Деркач, Михайло Ковальчук, Леонід Рищиковець (родом з Луко, нині проживає в Кузнецовську) та Олексій Рещиковець – наймолодший «атовець».

Хлопцям-захисникам Олексій Герман та Володимир Деркач, які вели музичний супровід концертної програми разом із гуртом «Фіміам» общини ХВЄ піднесли пісню про Сина. Вона стосувалася всіх дочок і синів. Взагалі гурт «Фіміам», де співають три сестри Віра, Надія і Любов Карабани, Галина Чугай, Надія Кубай та Наталія Кравчук, заслуговують найвищої похвали, як і їх музичний регент.

Сільська громада за активну життєву позицію нагородила колектив НВК, Свято-Миколаївську церкву і общину ХВЄ, місцеве лісництво, ветеранську організацію, одну із громадських організацій, які надавали вагому підтримку і допомогу в облаштуванні населеного пункту

 Не забули на святі подякувати своїм спонсорам. І першим назвали ім’я земляка та мецената Віктора М’ялика. До нього приєдналися імена і добрі справи Анатолія Кравчука, Миколи Хомича, Валентини Базаки, Олени Безушко, Людмили Деркач та Оксани Жданюк.

Село завжди тримає школу. Будь-які заходи не обходяться без учнів. Воронківська «Альма-матер» – не виняток. На Дні села називалися імена кращих. Але кращі представники Воронок були на сцені, як приміром соліст і надзвичайно обдарована людина Павло Кубай. Він міг позмагатися хіба що із солісткою з Білого, студенткою і майбутнім перекладачем Катериною Блищик.

А ще на Дні села був стовп … із кедами та доброю сумкою, дитячий атракціон, за який бралося по 30 гривень з дитини, «гойдалки-стрибунці» та лотерея.

Оце вже було дійсно цікаво. Завідуюча сільським клубом Людмила Деркач і її помічниця називали номер лотереї і з великих ящиків діставали пронумеровані виграші. Найціннішими були два кролики та чорна курка із чотирма курчатами. Їх виграли маленькі дівчатка.

Воронки співали. Воронки танцювали. Під вечір до них приїхали «музики з Новаків, і дискотека продовжилася до півночі. Не можна сказати за всю молодь (бо дехто обрав «Рожеве фламінго»), але в рідному селі вперше за двадцять років для старших були « танці до упаду», за що всі щиро-щиро дякували організаторам.

 
 
 
 
 
 
 
 

 

Галина Тєтєнєва

На фото автора: фрагменти свята у Воронках.

 

Коментарі   

 
+19 # гість 24.05.2016, 22:23
Подивишся, немов би люди,як люди,але......?
Відповісти
 
 
0 # Гість 25.05.2016, 08:05
А чому це земляк-благодій ник не приїхав у рідне село?
Відповісти
 
 
+10 # Гість 25.05.2016, 10:28
Не приїхав, бо знає що будуть воронківці на бабло розводити... дай-дай-дай-дай ...
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 89 гостей на сайті