Чутку, що аптека при дитячому відділенні Володимирецької ЦРЛ ліквідується, громадськість сприйняла як нічим не виправдану прикрість. Адже Володимирець потужно розбудовується на захід, і «дитяча» аптека вважалася найближчим медзакладом, де, не прошкуючи у центр селища, можна було роздобути цілющу пігулку. Однак невдоволення вляглося, як тільки люди дізналися, що аптека (у дещо новій якості) знову працюватиме по вулиці Повстанців…
І ОСЬ – чудовий день 11 січня. Хтось його назве днем народження аптеки. Хтось – днем її відродження (бо ж не один рік тут пропонували людям зцілення у вигляді найрізноманітніших фармацевтичних препаратів). Коли ж бути точним, то цього дня запрацював аптечний пункт №2 – філіал відомого у Володимирці КЗ «Аптека Полісся».
– У той день до нас завітало багато гостей, – розповідає директор-завідуюча аптекою Олена Ковенько. – З такою приємною подією аптекарів привітали головлікар Володимирецька ЦРЛ Іван Караїмчук, заступник голови районної ради Микола Мастій та колектив дитячого відділення, при якому працюватиме аптечний пункт. Але заклад наш хоч і медичний, нам бажали, щоб усі були дужими і трудилися не стільки задля лікування, скільки для запобігання людським бідам…
При грамотній організації громадського життя, мабуть, так і повинно бути. Бо як не верти, факт залишається фактом: здоров’я кожного з нас лише на відсотків десять залежить від лікарського вміння. Усе інше криється у властивому нам способі життя. Але значення аптек цим не применшується. І я з приємністю слухав, як характеризувала своє господарство завідувачка нововідкритого аптечного пункту Ірина Кулакова:
– Наш пункт зручний уже тим, що має окремий вхід з дитячого відділення. При потребі мами, не виходячи на вулицю, потрапляють до нас і одержують потрібні ліки. Поруч – автобусна зупинка. І знову ж при потребі завжди можна зазирнути до нас. Тож перший день роботи подарував і перших відвідувачів. Люди заходили поодинці і з дітками. І приємно, коли є можливість задовольнити їхні потреби…
Цікавлюся й тим, чи є (і для кого) чисто економічна вигода від розташування у західній частині райцентру комунального аптечного пункту. І відповідь Олени Петрівни, як і сподівався, ствердна:
– Наші послуги значно вигідніші, ніж послуги приватних аптек. У нас немає культивованих у цих аптеках знижок, а діє державна націнка, тому на 10-відсотковій надбавці, яку застосовують приватники, ми не зациклюємось. У кінцевому рахунку наша «націнка» передбачає більшу вигоду, ніж пропонована іншими аптеками «знижка». І люди самі невдовзі це відчують…
Поки що цей аптечний пункт самотужки обслуговуватиме Ірина Володимирівна. Але він розрахований на лікувально-оздоровчі потреби багатьох сотень людей. І вже перший день показав: тут можна придбати і ліки, і дитяче харчування, і лікувальну мінеральну воду за прийнятними цінами. На полицях представлено лише «безрецептні» ліки. Все інше – у спеціальних шафах. До того ж, одна річ – віддати останній гріш за вкрай потрібний препарат, і зовсім інша – як колись, одержати його безкоштовно і відчути державну турботу про своє здоров’я. Тому згодом тут обслуговуватимуть і за так званими чорнобильськими рецептами.
Аптечний пункт повинен працювати і в суботу та неділю. Саме такого робочого ритму вимагає життя, в якому біда не питає, коли і в чиї двері постукати. Тому через місяць-два планують взяти на роботу ще одну працівницю. Але торкнувшись перспектив, наша розмова вирвалася за межі не лише аптечного пункту, а й самого райцентру. Мережа колись діючих у районі аптек відроджуватиметься, тож є намір створити філію «Аптеки Полісся» при районній стоматполіклініці. А ще подібні аптечні пункти відкриватимуться у селах, і в першу чергу – у Степангороді та Великих Телковичах. Задумка прекрасна. Але поки так станеться, аптекарі не сидять, склавши руки. В одну мить аптеку не відкриєш хоч би тому, що в районі не вистачає потрібних фахівців. І все ж, невеличкі аптечні пункти вже діють при всіх 33-х фельдшерсько-акушерських пунктах – за домовленістю з медсестрами там продаються потрібні людям медикаменти.
– Будемо заручатися підтримкою влади і постараємося, щоб усе, на що орієнтує життя, стало реальністю, – вже прощаючись, мовила Олена Петрівна. І додала: – Нам найбільше хочеться, щоб наші люди були здоровими.
Олексій ГОРОДНИЙ
На знімку: Ірина КУЛАКОВА у нововідкритому аптечному пункті.
Фото автора
< Попередня | Наступна > |
---|