HomeНовиниВ РайоніКоли собака розумніша за людину

Коли собака розумніша за людину

( 0 Votes )

 

Разом з підготовкою до школи, разом з одвічним питанням «що приготувати на вечерю», разом із планами на завтра і страшними історіями учасників АТО якось на другий план перемістилася проблема знущання над тваринами. Між тим, жорстоке поводженя із «братами нашими меншими» – це також наше сьогодення. Це те, що відбувається у вас за спиною, за стіною, перед і за очима. Питання лише, чи хочете ви це помічати. У Києві з’явився маніяк, який скотчем перемотує кошенят та знущається над ними, а потім викидає. Діти викручують кошенят як ганчірку, а жінка в помсту чоловікові намагалась повісити його вівчарку…

Хтось спідтишка тішиться від чужого болю, хай то і не людський біль. А хтось зі сльозами намагається врятувати напівживу, збиту машиною собаку.

… Пам’ятаю, років 4 тому у нас у дворі жив пес. Бродячий такий собі волохатий пес. Так повелося в дворі нашої двоповерхівки, що котів тут любили. Хоч і вибірково. А от собакам не щастило. Собак звідси гнали, як чуму.

Старий чорний пес приходив вночі і доїдав за котами в їхній мисці. Одного дня його збила машина. Для водія, який навіть не намагався зменшити швидкість, виявилося, то була звичайна перешкода, яка навіть не зашкодила його автівці – нащо гальмувати.

Старого чорного пса збили під моїм вікном. Пам’ятаю, як тоді я вибігла на вулицю, з переляку від удару та від жалібного собачого зойку.

Пес лежав скраєчку при дорозі і корчився. То були його останні секунди життя. Він за життя вже й не чіплявся. Просто корчився від болю і помирав. А я тримала помираючу собаку і плакала від безпорадності, бо розуміла, що вже нічим не зможу допомогти

Та це не найжахливіший мій спогад про нещасну собаку.

Найбільше моє жахіття було потім, наступної зими, коли на базарі випадково побачила всю жорстокість нашого суспільства. Базаром ходила собака.

Ні. Не так. Базаром повзала собака. Її переїхала машина. Переїхала якось дуже незручно. Краще б задавила одразу, щоб тварина не мучилась. Машина переїхала половину собаки. І саме свою задню частину тіла, на яку наїхала машина, собака волочила за собою. Ходила вона лише передніми ногами, а відмираюча частина тіла від постійного тертя об асфальт була заяложена, стерта і кровила. А ще в неї були переповнені молоком груди, ймовірно, вона ще й годувала щенят. Тоді був лютий 15-градусний мороз.

Коли я її побачила, у мене був шок. Я не могла ворушитись, не могла вимовити й слова. Собака повзала між базарних людей, хтось з огидою повертався їй у слід, хтось із співчуттям. Проте це була єдина реакція. Ніякої спроби допомогти собаці не було.

У ступорі я стояла кілька хвилин. Але в ступорі все ж здогадалась, що треба їй купити хоча б поїсти. Купила, дала. В ступорі пішла додому і зрозуміла, що так не можна! Повернулась, щоб забрати. Поки йшла, вже спланувала порядок дій, вже придумала, де триматиму і подумки шукала кошти на лікування. Однак на базарі собаки вже ніде не було. Шукала, питала в перехожих і продавців. Щось показували, кудись направляли. Більше я її не знайшла. А тепер цей тягар назавжди буду мати на собі. Бо я могла допомогти. Але не встигла.

Інколи я повертаюсь до цього спогаду, і дуже сподіваюсь, що люди не реагували тому, що так, як і я, вони теж були в ступорі… Проте чи є це виправданням?

Нещодавно у центрі селища зявилась собака, появу якої неможливо було не помітити. Бо це породиста німецька вівчарка-підліток. Серед інших бездомних тварин вона відрізнялась граціозністю, породистістю та поважністю. Інші люди також зауважили, що собака знає собі ціну: це вам не дворняжка, до рук усім не йде!

Поки всім Володимирцем завдяки мережі «Фейсбук» шукали господаря Ейри, виявилось, що самі господарі повертати її навіть не збираються.

Хазяїн купив в розпліднику дві вівчарки. Одна з них згодом поїла курчат. Хазяйка так вправно побила тварину, що та втекла. А хазяїн, будучи днями на роботі, повернувшись додому, не особливо і тужив, дізнавшись про подробиці інциденту. Ну, нема – то й нема.

Просте виникають питання: витратити гроші на собаку чистокровної породи, щоб потім її побити і вигнати? Нащо було заводити її, якщо не можеш впоратись із нюансами виховання? Домашня тварина – це ж не іграшка!

Собака вже з тиждень вештається центром. Маршрут у неї великий – від колегіуму, де поруч була колись її домівка, до «Мандарину» і аж до центру – щоденні прогулянки в пошуку їжі та води.

Часто бачу, що собаку багато хто підкормлює. Хтось купує курячі лапи, хтось навіть кусень шоколадки пропонує. Однак нікому вона не довіряє, близько не підходить навіть за їжею, хапає кусень на льоту, тікає на безпечну відстань і лише потім їсть.

Багато хто вже хоче її забрати, проте вона нікому не довіряє.

Скільки собаці треба часу, щоб знову почати довіряти людині? Як треба було побити собаку, щоб тепер вона так боялась людей?

Люди, наближені до родини, кажуть, що краще б хтось інший Ейру забрав, бо собаку б'ють там не вперше. У тій сім'ї добра собакам не чекати. А коли одна жінка, яка теж собаку підкормлює і шкодує, почула, що прийшов знайомий та хоче якось спіймати втікачку і повернути її хазяїну, з відчаєм похитала головою: «Я ні за що Ейру туди не повертала б».

Нещодавно вівчарку підбила машина. Трохи кульгає. Проте граціозності та гордості вона не втратила. Все-таки породистість дається взнаки.

Собака всім своїм виглядом доводить слова Хайяма: «Уж лучше будь один, чем вместе с кем попало».

Знаєте, а та собака мудра. На відміну від людей, які бояться змінити щось в своєму житті, та мусять пливти за течією, собака пішла проти системи! Прийдіть ввечері в центр. Ви обов’язково її побачите. І зрозумієте.

Вона не страждає. Бо вона не кинута.

Вона вільна!

 

Світлана ГОРЕЦЬКА

P.S.

А між іншим три тижні тому вступив в дію новий закон, який збільшує міру покарання за жорстоке поводження з тваринами. Законом доповнено ККУ та КпАП статтею «жорстоке поводження з тваринами». Побої, знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 3400 до 5100 грн з конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза (раніше штраф становив від 153 до 357 грн). У разі колективних знущань, повторного випадку знущання – штраф збільшується від 5100 грн до 8500 грн або адмінарешт до 15 діб з конфіскацією тварини в разі потреби. За задоволення статевої пристрасті з твариною – штраф від 3400 до 8500 грн. Тварину конфіскують.

Якщо поліція кваліфікує жорстоке поводження з твариною за статтею Кримінального кодексу, винуватцю в залежності від наслідків (загибель тварини) загрожує обмеження позбавлення волі від шести місяців до 3 років. За вбивство тварини в присутності дитини – обмеження позбавлення волі строком 3-5 років.

Передбачено також покарання до 8 років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю (повторно, колективні знущання, стосовно двох і більше тварин) (сайт nv.ua)

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.