Авторизація

HomeНовиниВ РайоніЯк у Сопачеві із старої школи молодицю робили (+фото)

Як у Сопачеві із старої школи молодицю робили (+фото)

( 3 Votes )

…У Сопачівському НВК кипить робота. Усі дерев’яні вікна з лицьової (сонячної) сторони демонтовані, й монтажники зачищають отвори; внизу – наготовані сучасні енергозберігаючі вікна.

Працюють ті ж хлопці з Овруча Житомирської області, які й у Довговільській школі міняли вікна.

А от добровільних помічників з числа батьків, техперсоналу та вчителів не видно. За словами директора НВК Василя Савчука, його працівники саме проходять медогляд, а батьки приходять допомагати ввечері або на вихідних.

Питаю, чи справляться з ремонтом до 1 вересня. Запевняє, що так. Та й наступного тижня буде інспекторська перевірка готовності до навчального року – старатимуться всі.

Підходять завучі. Нагодилася й голова батьківського комітету. Учителі з натхненням і гордістю розповідають, що нарешті в Сопачеві у школі щось змінюється (дехто з них із Вараша добираються, тож є з чим порівняти). Школа велика, усіх учнів – 382, з яких 58 – у початкових класах у Щокові та Діброві.

Один із корпусів, де одночасно навчається до 120 учнів, схожий на якусь занедбану казарму:  фронтони не фарбовані, з гнилими дошками; вікна здебільшого прогнилі, заклеєні взимку і влітку, і їх бояться відкривати навіть для провітрювання, щоб стулки не випали; опалення пічне; коридор темний, неначе тунель, а через двері свище вітер і намітає сніг. Температура у деяких кутових класах не піднімалася вище 8-10 градусів: грубка гаряча – а діти у куртках; фундамент і стіни з тильної сторони руйнуються.
Взимку за бюджетні кошти укріпили фундамент, замінили половину вікон метало пластиковими й один найхолодніший клас обшили гіпсокартоном.

Щоправда, вараські підрядники обумовлені договором роботи повністю не завершили: металеві ферми, якими укріпили фундамент, чомусь не поґрунтували й не пофарбували, лиштву не набили, тож монтажна пінка під дією ультрафіолету частково зруйнувалася, відкоси теж недороблені. Коли будівельники мають ті всі недоліки доробляти, директор не знає. Схоже, акти виконаних робіт підписані, гроші перераховані, тож навряд чи ще тут побачать тих підрядників…

Але завдяки заміні вікон у школі стало набагато тепліше. І хоч у коридорі свище протяг, видуваючи живе тепло, у деяких класах температура зросла до 20 градусів. Й педагоги та батьківський комітет кинулися оббивати пороги відділу освіти в надії замінити вікна і в інших класах. Утім, там розвели руками: більше на Сопачівський НВК в цьому році коштів не виділять – нема.

На канікулах після батьківських зборів вирішили скинутися по 400-450 гривень, закупити гіпсокартон, ламінат і шпалери та своїми силами відремонтувати два класи (на ремонт власного кабінету скинулися самі завучі). В одному класі ремонт майже завершений, в іншому – триває. Але гнилі віконні конструкції своїми щілинами грозили звести нанівець усі старання. Отоді батьківський комітет і вирішив просити мецената Віктора М’ялика замінити вікна хоча б у тих двох класах, де робиться ремонт. Клопотання надіслали поштою – і бізнесмен, звісно, не відмовив: попросив чекати замірників. Це було минулого вівторка. У той же день заміри зняли і передали на виробництво в Овруч. А в середу бізнесмен їхав з Вараша на Млинок – і разом з помічником Іваном Базакою заїхали в Сопачів – усе побачити на власні очі. Після розмови з батьками та вчителями Віктор Ничипорович пообіцяв не два вікна замінити, а всі 9 з лицьової сторони. Тож минулої п’ятниці віконні конструкції привезли і почали встановлювати. Заміни потребують ще 6 вікон і вхідні двері.

Це вже не перша допомога Віктора Мялика сопачівським учням. На його кошти вже купувалось обладнання для ремонту приміщення дошкільної групи: септики та каналізаційні труби, унітази, умивальники і багато інших матеріалів.

Запитую у вчителів, скільки коштів їм виділено на підготовку школи до нового навчального року. «Якраз вистачило на фарбу для оновлення коридорів у трьох корпусах, – кажуть. – Ремонти класів робляться коштом батьків». І люди вже втомилися давати гроші на матеріали, доставляти їх у навчальний заклад і самим же ремонтувати…

Що не кажіть, а тяжка і невдячна це справа – із старої «обори» робити нову сучасну школу. Особливо якщо це все держава робить руками і коштами батьків, декларуючи громадянам право на безкоштовну освіту. А яка ж вона безкоштовна, коли в хаті 7 учнів, і за кожного треба здати по 400 гривень, купити підручники, портфель і зошити, а ще – зодягти на осінь і на зиму, накормити і дати бутербродів у торбу, бо в школі вже не харчують? От і визначте ціну тієї науки.

Та куди діватися? Держава і Батьківщина у нас одна, не покинеш і не поміняєш. І добре, що є такі меценати, як Віктор М’ялик. Бо у сопачівських педагогів на чолі з молодим директором ще безліч планів. Вони загорілися новими перемінами у своїй школі і таки мріють із старої школи зробити новий храм науки – і зовні, і по суті.

 

 
 
 

Сергій СКІБЧИК.

Фото автора.

 

Коментарі   

 
-2 # Гість 15.08.2018, 21:21
Всі працівники одночасно проходять медогляд? Та такого ж в жодній школі немає, пане директору. Можливо ваші працівники впевненя що меценати і надалі все будуть робити самі.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 50 гостей на сайті